Рішення

від 14.11.2024 по справі 910/10764/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2024Справа № 910/10764/24

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 06" (01103, місто Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2А)

про стягнення 541 131 грн 58 коп.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 06" про стягнення 964 591 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених сторонами договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 23.11.2017 № 18206/4-1-06 та договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 04.04.20218 № 19148/9-06 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати послуги з водопостачання та приймання стічних вод, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 300 999 грн 24 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором позивачем нараховано 190 118 грн 73 коп. інфляційних втрат та 50 013 грн 61 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/10764/24 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

26.09.2024 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0600287068546, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вулиця Андрія Верхогляда, будинок 2А) було направлено ухвалу від 06.09.2024, із зазначенням причини повернення: відсутність адресата за вказаною адресою, дата довідки ф.119.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 вручена відповідачу 19.09.2024.

Станом на 14.11.2024 відповідачем вимог ухвали суду від 06.09.2024, зокрема щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 06" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2017 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 06" (споживач за договором, відповідач у справі) було укладено договір № 18206/4-1-06 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - договір-1).

04.04.2018 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 06" було укладено договір № 19148/9-06 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі-договір-2).

Згідно пункту 7.1 договору-1 та договору-2, договори укладаються строком на один рік і набувають чинності з моменту їх підписання сторонами. Договори вважаються пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про їх припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даними договорами.

Договір-1 та договір-2 у спірний період у встановленому порядку не припинено, не визнано недійсним, не розірвано. Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (далі-Закон), сферу дії якого визначено статтею 2 Закону.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання.

Відповідно до 1.1 договору-1 та договору-2 постачальник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі-Правила користування), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879, в подальшому-Місцеві правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно пункту 1.3 договору-1 та договору-2 загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих споживачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору-1 та договору-2 постачальник щомісячно направляє до банківської установи споживача розрахункові документи (в електронному вигляді-дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м.Києва відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до пункту 2.2.2 договору-1 та договору-2 оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи споживача.

Пунктом 2.2.3 договору-1 та договору-2 передбачено, що у разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи споживача, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обгрнтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (пункт 2.2.4 договору-1 та договору-2).

З матеріалів справи вбачається, що споживач про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.02.2018 по 30.11.2019 за договором-1 та за договором-2 послуг не повідомляв, свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не направляв. Тому, в силу положень пункту 2.2.4 договору-1 та договору-2, кількість та вартість наданих позивачем, з 01.02.2018 по 30.11.2019 за договором-1 та за договором-2, послуг з водопостачання та водовідведення вважаються безумовно погодженими споживачем.

При цьому, позивач обґрунтовує свої вимоги належними та допустимими доказами, а саме: Актами обстеження та зняття показань з вузла обліку, погодженими та підписаними Споживачем, які підтверджують факт надання послуг та їх об`єми; Розшифровками рахунків абонента; Розрахунками обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого відведення на об`єктах відповідача; реєстром надходження грошових коштів; довідкою з АТ "Банк Кредит Дніпро" з додатком 1, яка підтверджує надсилання до банківської установи відповідача розрахункових документів на оплату послуг.

Судом встановлено, що вказаними вище документами підтверджується надання споживачу послуг з водопостачаня та приймання стічних вод через приєднанні мережі за Договором-1 та за Договором-2 за період з 01.02.2018 по 30.11.2019 на загальну суму 704 227 грн 41 коп. (з урахуванням перерахунку на суму 463 764 грн 89 коп.), з яких споживачем було сплачено 403 228 грн 17 коп., у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 300 999 грн 24 коп.

Слід зазначити, що в лютому 2018 року споживачу було проведено перерахунки на суму в розмірі 463 764 грн 89 коп., за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі 374 096 грн 64 коп. за період з 01.10.2016 по 01.11.2017 та 89 668 грн 25 коп. за період з 01.11.2017 по 11.01.2018 для приведення нарахувань у відповідність до показань приладів обліку (відображено у витягах із розрахункових листів).

29 березня 2018 року між сторонами було укладено договір № 648/8/16-18 реструктуризації боргу (далі-договір реструктуризації), який обліковувався за надані послуги станом на 01.03.2018 у розмірі 531 271 грн 63 коп. (з урахуванням зазначеного перерахунку).

Згідно з пунктом 1.1 договору реструктуризації ТОВ "Форвард Київ-Сервіс 06" визначає перед ПрАТ "АК "Київводоканал" заборгованість в розмірі 531 271 грн 63 коп., що утворилася станом на 01.03.2018, та зобов`язується сплатити вищевказану заборгованість.

За умовами пункту 2.1 та 2.2 Договору реструктуризації ТОВ "Форвард Київ-Сервіс 06" зобов`язувалося сплатити вказану заборгованість 01.03.2019 (щомісячно рівними частинами), однак вказане зобов`язання виконав частково сплативши за Договором реструктуризації лише 143 535 грн 92 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами надходженнями грошових коштів.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати виставленого позивачем рахунку належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати послуги з водопостачання та приймання стічних вод, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 300 999 грн 24 коп., що також не було спростовано відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем оплати послуги з водопостачання та приймання стічних вод, у розмірі 300 999 грн 24 коп. та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю.

У зв`язку з неналежним виконання зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 190 118 грн 73 коп. інфляційних втрат та 50 013 грн 61 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З урахуванням приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором, позивачем було правомірно нараховано інфляційні втрати та 3 % річних.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведенням факту несвоєчасності виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором про закупівлю послуг (послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі) № 18206/4-1-06 від 23.11.2017, та №19148/9-06 від 04.04.2018 вимоги позивача про стягнення з відповідача 190 118 грн 73 коп. інфляційних втрат та 50 013 грн 61 коп. 3 % річних визнаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Київ-Сервіс 06" (01103, місто Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2А, ідентифікаційний код 40910141) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 300 999 (триста тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 24 коп. заборгованості за надані послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі, 190 118 (сто дев`яносто тисяч сто вісімнадцять) грн 73 коп. інфляційних втрат, 50 013 (п`ятдесят тисяч тринадцять) грн 61 коп. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 493 (шість тисяч чотириста дев`яносто три) грн 59 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька