Рішення

від 14.11.2024 по справі 910/10795/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2024Справа № 910/10795/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Південь" (01135, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 148 Б)

про стягнення 964 591 грн 00 коп.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Південь" про стягнення 964 591 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг з передачі електричної енергії №2513-02024-ПП від 01.01.2024 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, у заявку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 963 480 грн 51 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 1 111 грн 46 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/10795/24, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

09.10.2024 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0600287068619, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (01135, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 148Б), було направлено ухвалу від 06.09.2024, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання (довідка ф. 20 від 02.10.2024).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 вручена відповідачу 02.10.2024

Станом на 14.11.2024 відповідачем вимог ухвали суду від 06.09.2024, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

З огляду на вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Південь" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

02.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Південь" надійшла заява приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

02.11.2023 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" своїм листом № 01/58336 повідомив відповідача про приєднання останнього до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії (ідентифікатор договору № 2513-02024-ПП, дата акцептування-01.01.2024).

Таким чином, 01.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Південь" та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 2513-02024-ПП, шляхом подання відповідної заяви-приєднання до такого договору та акцептуванням Позивачем вказаної заяви Відповідача.

Відповідно до пункту 2.1. договору (в редакції чинній на час існування спірного періоду) за цим договором оператор системи передачі безперервно надає послуги з передачі електричної енергії (далі-Послуга), а користувач зобов`язується здійснити оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.

Послуга, яка надається за цим договором згідно з державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код:35.12.

За змістом пунктів 4.1.-5.1. договору (в редакції чинній на час існування спірного періоду) для розрахунків за вказаним договором використовуються плановий і фактичний обсяги послуги.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Оплата за таким договором здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період (календарний місяць) 3-ма платежами протягом розрахункового місяця, а за наслідком завершення відповідного розрахункового періоду здійснюється остаточний розрахунок на підставі акта приймання-передачі Послуги.

На виконання умов договору, в період за травень-липень 2024 року, позивачем надано, а відповідачем отримано послуги на загальну суму 963 480 грн 51 коп.

Водночас, відповідач свої зобов`язання перед позивачем прострочив, послугу за період з травня по липень 2024 року не оплатив в повному обсязі, внаслідок чого у Відповідача за вказаний період виникла заборгованість на суму 964 591 грн 97 коп., яка є не сплаченою Відповідачем.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії №2513-02024-ПП від 01.01.2024 постачальник послуг передав, а замовник прийняв послугу.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії №2513-02024-ПП від 01.01.2024 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 №2513-02024-ПП, позивачем нараховано відповідачу заборгованість у розмірі 963 480 грн 51 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 1 111 грн 46 коп. 3 % річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Згідно з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині процентів річних суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення процентів річних судом встановлено, що розмір процентів річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного судом періоду прострочення з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладений у постанові від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1 111 грн 46 коп. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Південь" (01135, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 148Б, ідентифікаційний код 44930685) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) заборгованість в розмірі 964 591 (дев`ятсот шістдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто одна) грн 00 коп., 3 % річних в розмірі 1 111 (одна тисяча сто одинадцять) грн 46 коп. та судовий збір в розмірі 11 575 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн 10 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька