Рішення

від 14.11.2024 по справі 910/6139/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2024Справа № 910/6139/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20)

до Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" (02105, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 13-Б)

про стягнення 250 072 грн 71 коп.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" про стягнення 250 072 грн 71 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.07.2012 № 420608 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати теплової енергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 248 896 грн 22 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 486 грн 27 коп. інфляційних втрат та 690 грн 22 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/6139/24, справу визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 виправлено описку в ухвалі від 23.05.2024 про відкриття провадження.

Станом на 13.11.2024 відповідачем вимог ухвали суду від 23.05.2024, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 24.05.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

З огляду на вищевикладене, оскільки Приватне акціонерне товариство "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (енергопостачальна організація за договором, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір №420608 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов`язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - товар або теплоносій, теплова енергія) у період з 01.07.2012 по 30.06.2013 в кількості 421,121 Гкал, з максимально тепловим навантаженням на потреби опалення 0,230 Гкал/год, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Положеннями пункту 10.1. договору сторони погодили, що даний договір укладений на термін з 01.07.2012 до 30.06.2013. Договір вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін даного не повідомить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

Згідно з пунктом 5.1 договору облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК "Київенерго", у відповідності до Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії. Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується Актом постановки на комерційний облік приладів обліку. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.

У випадку встановлення приладів обліку не на межі балансової належності до споживача теплової енергії, що врахована приладами, додаються теплові витрати на ділянці від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (пункт 5.2. договору).

Відповідно до пункту 5.9 договору облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо порядку передачі енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

У відповідності до пункту 6.1 договору розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію) для енергопостачальної організації за кожну відпущену Гігакалорію (грн./1 Гкал). Тарифи можуть змінюватись у зв`язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії (ціни на паливо, тощо), а також в інших випадках передбачених діючим законодавством та нормативними актами. У разі зміни тарифів на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію гідно умов даного договору.

Відповідно до пункту 6.4 договору розрахунки по цьому договору виконуються на підстав рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 6.5 договору покупець щомісяця з 07 по 14 число самостійно отримує в енергопостачальної організації оформлені акти приймання-передавання теплової енергії за попередній період, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію на початок поточного розрахункового періоду, а також рахунок-фактуру на оплату теплової енергії у формі попередньої оплати. Покупець не пізніше 15 числа поточного місяця підписує, скріплює печаткою та повертає енергопостачальній організації по одному примірнику підписаних актів приймання-передавання теплової енергії та звіряння розрахунків за спожиту теплову енергію, складених на початок цього розрахункового періоду. У разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння або акту приймання-передавання теплової енергії ці документи вважаються прийнятими в редакції енергопостачальної організації.

Відповідно до пункту 6.6 договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

У відповідності до положень пункту 6.7. договору при здійсненні розрахунків за спожиту теплову енергію покупець обов`язково повинен зазначити у платіжному дорученні номер договору на постачання теплової енергії, а також місяць та рік, в якому була поставлена теплова енергія, що оплачується покупцем. Крім того, підпунктом 6.7.1. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов, зазначених у пункті 6.7. даного договору, грошові кошти, що отримані згідно платіжного доручення, де не вказані рік та місяць, за який здійснюється платіж, зараховуються енергопостачальною організацією як сплата за теплову енергію, оплата вартості якої прострочена споживачем найдовше (оплата за минулі періоди).

Згідно з пунктом 6.8. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, покупець зобов`язаний у 10-денний термін з часу отримання платіжних документів (але не пізніше 25 числа поточного місяця - наступного за звітним), письмово повідомити про це енергопостачальну організацію та протягом цього ж строку направити свого представника обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання відповідного акту. В іншому випадку відмова покупця сплатити виставлений рахунок енергопостачальної організації вважатиметься безпідставною.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Як встановлено судом, позивачем було поставлено теплову енергію на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 420608 від 02.07.2012 за період з січня по березень 2024 року на загальну суму 248 896 грн 00 коп., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями акту про готовність вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період 2023-2024 роки, показниками відомостей будинкового засобу обліку спожитих послуг теплової енергії за період з 26.12.2023 по 27.03.2024, нарядами на підключення та відключення споживача до послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення у будинку.

Позивач посилається на те, що відповідач свої зобов`язання за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 420608 від 02.07.2012 не виконав, внаслідок чого за період з січня по березень 2024 року у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 248 896 грн 00 коп., у зв`язку з чим позивачем заявлено відповідні вимоги. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 486 грн 27 коп. інфляційних втрат та 690 грн 22 коп. 3 % річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 420608 від 02.07.2012 вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за використану теплову енергію за період постачання теплової енергії з січня по березень 2024 року підлягають задоволенню у розмірі 248 896 грн 00 коп.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 486 грн 27 коп. інфляційних втрат та 690 грн 00 коп. 3 % річних, нарахованих за зальний період прострочення з 01.03.2024 по 30.04.2024.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та 3 % річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 486 грн 27 коп. інфляційних втрат та 690 грн 00 коп. 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" (02105, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 13-Б, ідентифікаційний код 32306302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20, ідентифікаційний номер 37739041) 248 896 (двісті сорок вісім тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн 22 коп. заборгованості, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн 27 коп. інфляційних втрат, 690 (шістсот дев`яносто) грн 22 коп. 3 % річних та 3 751 (три тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн 10 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька