Рішення

від 12.11.2024 по справі 910/10874/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2024Справа № 910/10874/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Приватного акціонерного товариства "АО Галант" про стягнення 85 760,16 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 29 вересня 2011 року між ним та Приватним акціонерним товариством "АО Галант" (далі - Товариство) було укладено договір № 09819/5-05 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі. За умовами укладеного правочину абонент зобов`язаний забезпечити наявність та цілісність засобу обліку на водомірних вузлах, цілісність пломб на засобах обліку гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних і каналізаційних пристроях. Оскільки 3 серпня 2020 року під час обстеження об`єкта Товариства за адресою: місто Київ, вулиця Чорноморська, 1, було виявлено факт пошкодження (зівання) пломби на шаровому крані вентиля обвідної лінії, Підприємство, посилаючись на положення Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (далі - Правила користування), та Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 1 грудня 2017 року № 316 (далі - Правила приймання), нарахувало та заявило стягнення з відповідача 85 760,16 грн вартості безоблікового водокористування (витрат води) за період з 10 липня 2020 року (дата останнього зняття показників з приладу обліку уповноваженою собою позивача) по 21 липня 2020 року (дата повідомлення відповідачем про пошкодження пломби засобу обліку).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 вересня 2024 року вищенаведену позовну заяву Компанії прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10874/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Вказаною ухвалою суду також відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

26 вересня 2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив від 23 вересня 2024 року вих. № 17, у якому останній визнав факт випадкового/неумисного пошкодження пломби засобу обліку, що відбулось внаслідок проведення ремонтних робіт на об`єкті Товариства. Проте спірну пломбу було пошкоджено відповідачем 20 липня 2020 року, про що одразу було повідомлено Компанію листом від 20 липня 2020 року № 12. Відтак, на думку відповідача, нарахування Компанією 85 760,16 грн вартості безоблікового водокористування (витрат води) за період з 10 липня 2020 року по 21 липня 2020 року є необґрунтованим та безпідставним.

3 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшли додаткові пояснення по справі, у яких позивач зазначив, що за цілісність пломби відповідає споживач. Зрив пломби з шарового крану вентиля обвідної лінії є порушенням пункту 5.18. Правил користування. У свою чергу, Правила користування не містять положень, які б розмежовували відповідальність споживача залежно від наявності чи відсутності у нього умислу. Крім того, позивач вказав, що у зазначеному листі Товариства від 20 липня 2020 року № 12 не була вказана дата зриву пломби, а лише містить повідомлення про необхідність опломбування шарового крану вентиля обвідної лінії внаслідок зірвання попередньої пломби № 3225146. Відтак, правові підстави вважати початком періоду безоблікового споживання відповідачем саме 20 липня 2020 року відсутні.

8 жовтня 2024 року на адресу суду від Товариства надійшли заперечення на пояснення позивача від 7 жовтня 2024 року вих. № 19, у яких відповідач не погодився з доводами Компанії.

21 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшли додаткові пояснення по справі від 18 жовтня 2024 року.

Жодних інших заяв чи клопотань до суду від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Компанія, та Публічним акціонерним товариством "Галант", правонаступником якого є відповідач, було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 09819/5-05.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, а також скріплений печатками зазначених суб`єктів господарювання.

За змістом пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації міста Києва, а абонент - здійснювати своєчасну оплату наданих постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року за № 37, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з пунктом 2.1.1 вказаного правочину облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності в абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Зняття показів лічильника(-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента в строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента зі стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м3 із незначним коливанням) зняття показів з лічильника може здійснюватися постачальником щоквартально. При цьому, останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг виходячи з його середньодобового споживання води. Покази лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальника від абонента в письмовому вигляді. У разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг. Якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від абонента та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку постачальником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 діб. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання (пункти 2.1.2. та 2.1.3. цієї угоди).

Пунктом 2.1.4. наведеного правочину встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування.

За приписами пунктів 2.1.7. та 2.1.8. вказаного правочину усі засоби обліку абонента підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць з вини абонента, об`єм води визначається відповідно до пункту 3.3. Правил користування до дня установки повіреного засобу обліку. У разі самовільних дій (знімання засобів обліку, здійснення будь-яких замін їх частин або змінення положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімання пломб, накладених органами Держспоживстандарту або постачальником, порушення цілісності пломб на засобах обліку, а також на їх з`єднувальних частинах) абонент сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3., 3.4. Правил користування.

Згідно з пунктом 3.3. договору абонент зобов`язується: забезпечувати на всіх об`єктах водоспоживання та водовідведення облік шляхом встановлення засобів обліку у відповідності із технічними умовами, погодженими постачальником; у разі пошкодження засобу(-ів) обліку, у термін не пізніше 10-ти робочих днів, - письмово повідомляти про це постачальника та відповідно пропозицій (вимог) постачальника вжити необхідних заходів щодо його ремонту або заміни на робочий; раціонально використовувати водні ресурси, не допускати витоків питної води з водопровідних мереж, що утримуються ним; забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показів засобів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі, для обстеження водопровідних та каналізаційних мереж, приладів і пристроїв на них; визначити зі своєї сторони відповідальну особу для здійснення всіх функцій абонента, обумовлених договором, та проінформувати про це постачальника; забезпечувати наявність і цілісність засобу(-ів) обліку на водомірних вузлах, цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних і каналізаційних пристроях, а в разі зникнення засобу обліку - терміново повідомляти про це постачальника та придбати новий засіб обліку для забезпечення належного обліку наданих послуг; не демонтувати непрацюючий (пошкоджений) засіб обліку без дозволу та/або присутності представника постачальника.

Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства (пункт 4.1. вказаного правочину).

За пунктом 5.2. договору у випадку зміни діючого законодавства України, що регулюють відносини в сфері водопостачання та водовідведення, а також прийняття органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між суб`єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.

Згідно з пунктом 7.1. договору останній укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

Відповідно до дислокації, що є невід`ємною частиною договору, послуги за цим правочином надаються Товариству за адресою: місто Київ, вулиця Чорноморська, 1.

З наявних у матеріалах справи копій акта опломбування від 20 січня 2014 року № МО007110/МО007110 та акта обстеження водопостачання та водовідведення об`єкта від 20 січня 2014 року № 062708, які складені та підписані уповноваженими представниками сторін, вбачається, що 20 січня 2014 року на об`єкті Товариства уповноважений представник Компанії опломбував на водомірному вузлі з водолічильником 420РС № 1309676893 з показниками 00075 м3, 2013 року виготовлення, дата повірки - 10 жовтня 2013 року, діаметр вводу - 50 мм: накидні гайки (фланці) водолічильника пломбою з шифром 3225147, засувку (вентиль) діаметром 50 мм в закритому положенні обвідної лінії пломбою з шифром 3225146.

В акті опломбування від 20 січня 2014 року зазначено, що вказані пломби здані для збереження Товариству під розпис, який засвідчено цим актом. При цьому, Товариство: відповідно до Правил користування відповідає за цілісність і збереження водолічильників, пломб та з`єднань водомірного вузла незалежно від місця його знаходження. Зняття пломби та відкриття водокористування дозволяється тільки у випадку пожежі, про що складається акт і направляється в розрахунковий департамент Компанії на наступний за зривом пломби день з повним поясненням причин, що спричинили зрив пломби. При самовільному знятті або зриву пломби розрахунки за воду будуть проводитись згідно чинного законодавства.

Судом встановлено, що 21 липня 2020 року відповідач звернувся до позивача з листом від 20 липня 2020 року № 12, у якому повідомив Компанію про необхідність опломбувати шаровий кран вентиля обвідної лінії, оскільки попередня пломба № 3225146 була зірвана у зв`язку з проведенням ремонтних робіт.

3 серпня 2020 року представник позивача обстежив об`єкт Товариства за адресою: місто Київ, вулиця Чорноморська, 1, про що склав відповідний акт від вказаної дати № 236690, яким зафіксовано порушення споживачем вимог пункту 5.18. Правил користування, а саме: на шаровому крані вентиля обвідної лінії водомірного вузла з водолічильником 420РС № 1309676893 зірвана пломба № 3225146.

Вказаний вище акт № 236690 від 3 серпня 2020 року був підписаний представниками обох сторін, є чинним та не оскаржувався відповідачем у встановленому законом порядку. Викладені в акті обставини також не заперечувались відповідачем у його відзиві та додаткових поясненнях по справі.

На підставі вказаного акта Компанією було здійснено розрахунок плати за безоблікове водокористування відповідачем на підставі пунктів 3.3. та 3.4. Правил користування за період з 10 липня 2020 року по 20 липня 2020 року в загальному розмірі 85 760,16 грн. Кількість днів безоблікового водокористування було визначено Компанією з наступного дня після останнього зняття показань, що відбулося 9 липня 2020 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи фотокопії показників засобу обліку, до дати отримання Компанією листа відповідача про зрив пломби. Копія відповідного розрахунку від 2 жовтня 2020 року № 33/1/5/20 також наявна в матеріалах справи.

16 грудня 2020 року та 6 лютого 2024 року Компанія направляла на адресу відповідача попередження від 16 грудня 2020 року № 10262/8/8/02-20 та вимогу від 29 січня 2024 року № 945/12/8/0224 відповідно, з доданим до них вищевказаним розрахунком, у яких позивач вимагав сплатити заборгованість у розмірі 85 760,16 грн за порушення пункту 5.18. Правил користування. Належні докази направлення вказаних документів на адресу відповідача наявні в матеріалах справи. Однак ці документи були залишені відповідачем без задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (частина 2 статті 193 ГК України).

Згідно з статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

За приписами статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (статті 714 ЦК України).

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначається Правилами користування, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до розділу IV Правил користування не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). Самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається, у тому числі, зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води. Факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування. Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від`єднання/приєднання оплачуються цими споживачами. У разі незгоди споживача з діями виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку.

Згідно з пунктом 5.18. Правил користування споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3., 3.4. цих Правил.

Розділом 3 Правил користування визначений порядок розрахунків за відпущену питну воду та приймання стічних вод, зокрема: розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (пункт 3.1. Правил); водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2. Правил); у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (пункт 3.3. Правил); розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункт 3.4. Правил).

З урахуванням умов укладеного між сторонами договору (пункт 3.3.9.) та приписів пункту 5.18. Правил користування, суд дійшов висновку про те, що саме на відповідача, як споживача послуг водопостачання, покладено обов`язок збереження й утримання в належному стані приладів обліку водопостачання, пломб і деталей пломбування.

У свою чергу, встановлення факту несанкціонованого порушення цілісності пломби та деталей пломбування приладу обліку водопостачання, за відсутності належних і допустимих доказів вчинення такого порушення з вини третіх осіб, є підставою для настання відповідальності споживача, передбаченої пунктами 3.3, 3.4. та 5.18 Правил.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року в справі № 908/510/19.

Щодо посилань відповідача на те, що Товариство самостійно повідомило Компанію про факт ненавмисного пошкодження пломби, суд зазначає, що Правила користування не містять норм, які б розмежовували відповідальність споживача у разі пошкодження пломб в залежності від форми вини (умислу чи необережності). Тому, при виявлені факту пошкодження пломб (самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення) розрахунок витрат води проводиться незалежно від умисного чи необережного такого пошкодження.

Відповідно до частини 1 статті 617 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Таким чином, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно з вищенаведеними нормами особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами й понесеними збитками.

Окрім того, повинен бути наявний елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 1 жовтня 2020 року в справі № 904/5610/19.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або часткове невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин. Під форс-мажорними обставинами розуміються обставини, які виникли в результаті непередбачених сторонами подій надзвичайного характеру, що включають пожежі, землетруси, повені, зсуви, інші стихійні лиха, вибухи, війну або військові дії, страйк, блокаду, відключення електроенергії на водопровідно-каналізаційних об`єктах її постачальником, пошкодження мереж сторонніми юридичними чи фізичними особами тощо. Доказом настання форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати України або документ іншого компетентного органу.

Частиною 1 статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, тільки відповідний сертифікат торгово-промислової палати є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.

Проте в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази того, що виявлене пошкодження пломби відповідачем сталося внаслідок непереборної сили, як і доказів відсутності вини відповідача у порушенні обов`язку забезпечення збереження пломб на зазначеному засобі обліку води.

Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на ту обставину, що позивачем неправомірно застосовано до нього штрафні санкції за відсутності встановленого факту водокористування у спірний період, оскільки відповідальність, передбачена пунктами 3.3., 3,4. Правил, настає за будь-які самовільні дії, передбачені пунктом 5.18. Правил, у тому числі у випадку несанкціонованого порушення цілісності пломб, деталей пломбування, обов`язок щодо збереження яких покладений на споживача (Товариство) незалежно від вказаної обставини.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався також на те, що Компанією невірно визначений період нарахування спірної штрафної санкції, оскільки, як вказує Товариство, самовільне пошкодження пломби відбулося саме 20 липня 2020 року в зв`язку з проведенням ремонтних робіт.

Разом із цим, зі змісту наявної в матеріалах справи копії листа Товариства до Компанії від 20 липня 2020 року вих. № 12 вбачається, що у ньому відсутні будь-які відомості про дату та час зриву спірної пломби.

Крім того, імперативними приписами частини 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, у порушення вищевказаної норми Кодексу, відповідач не надав жодних належних та доказів пошкодження спірної пломби саме 20 липня 2020 року, зокрема, доказів проведення будь-яких ремонтних робіт на об`єкті Товариства у вказаний період часу, які б могли підтверджуватись, зокрема: нарядами на виконання відповідних робіт працівниками відповідача, актами приймання-передачі виконаних робіт, видатковими накладними тощо.

При цьому, суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ копію акта Товариства від 20 липня 2020 року, з огляду на таке.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на дату складання відповідного акта) підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

При цьому, вимоги до оформлення бланків документів визначені пунктом 5.1. Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (далі - ДСТУ 4163-2020), затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 1 липня 2020 року № 144. За вказаним нормативно-правовим актом бланки документів виготовляють друкарським способом тільки на білому папері високої якості фарбами насичених кольорів і мають містити такі реквізити, зокрема: зображення Державного герба України, Герба Автономної Республіки Крим; зображення емблеми організації чи товарного знака (знака обслуговування); код організації за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; назва організації; назва структурного підрозділу організації; довідкові дані про організацію; назва виду документа; місце складання або видання документа; текст документа.

Разом із цим, відповідний акт Товариства, підписаний посадовими особами відповідача, складений не на бланку Товариства, а також не містить жодних долучених до нього доказів фіксації викладених у ньому обставин.

Судом враховано, що відповідний акт не був долучений відповідачем до його листа від 20 липня 2020 року вих. № 12, що викликає обґрунтовані сумніви щодо його існування на момент звернення Товариства до Компанії з повідомленням про пошкодження спірної пломби.

У зв`язку з відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо встановити дату пошкодження спірної пломби, суд дійшов висновку про те, що визначення позивачем початкової дати спірного періоду безоблікового водокористування - 10 липня 2024 року (день, наступний за днем останнього зняття показань водо лічильника), є обґрунтованим.

Відтак, заявлений Компанією розрахунок плати за безоблікове водокористування відповідачем за період з 10 липня 2020 року по 20 липня 2020 року в загальному розмірі 85 760,16 грн, здійснений у відповідності до вимог пунктів 3.3., 3.4. Правил, є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на встановлені обставини, враховуючи факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору та Правил користування, приймаючи до уваги, той факт, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилався у своєму відзиві та додаткових поясненнях, а також документів, які свідчать про погашення спірної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Компанії про стягнення з відповідача плати за безоблікове водокористування за спірний період у загальному розмірі 85 760,16 грн. За таких обставин, даний позов підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду в даній справі.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Компанії підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3 028,00 грн.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, за чинним законодавством позивач мав сплатити за подання через систему "Електронний суд" до суду цієї позовної заяви судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 х 0,8).

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом Компанія сплатила 3 028,00 грн судового збору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 21 серпня 2024 року № 4378 на вищевказану суму.

Частиною 2 статті 7 Закону передбачено, що у випадках, установлених, зокрема, пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Разом із тим, за приписами частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому переплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АО Галант" (04080, місто Київ, вулиця Чорноморська, будинок 1; ідентифікаційний код 01552492) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 85 760 (вісімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) грн 16 коп. основної заборгованість та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12 листопада 2024 року.

СуддяЄ.В. Павленко