Рішення

від 04.11.2024 по справі 910/3540/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2024Справа № 910/3540/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву Фермерського господарства «Райдужне», Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Кам`яне

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський ХПП», м. Київ

про вилучення майна,

Представники:

від позивача: Кухарчук А.Ю.;

від відповідача: Гурський М.Р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «Райдужне» (далі - ФГ «Райдужне»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський ХПП» (далі - ТОВ «Рівненський ХПП»/відповідач) про вилучення зерна: соняшник (не класне) вагою 141 240 кг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна №29 від 26.11.2021 у відповідача на зберіганні перебувало зерно загальною вагою 141 240 кг, яке належить ФГ «Райдужне». Відповідно до умов цього договору строк зберігання зерна закінчився 31.05.2022, у зв`язку із чим відповідач зобов`язаний був повідомити позивача про закінчення терміну зберігання, узгодити строки витребування зерна, а також передати його позивачу, проте, ТОВ «Рівненський ХПП» свої зобов`язання не виконало.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 29.04.2024.

10.04.2024 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому ТОВ «Рівненський ХПП» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на форс-мажорні обставини, про настання яких відповідач повідомив позивача. Зокрема, складські приміщення зернового складу ТОВ «Рівненський ХПП», які знаходяться у Бериславському районі Херсонської області, були знищені внаслідок обстрілів та пожежі 01.10.2022, про що складено акт про пожежу.

22.04.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив.

26.04.2024 через систему «Електронний суд» представник ФГ «Райдужне» подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке призначено на 29.04.2024.

29.04.2024 підготовче засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. на лікарняному.

Господарський суд міста Києва ухвалами від 30.04.2024 повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 27.05.2024.

27.05.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Рівненський ХПП» надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказу разом із копією сертифікату №2300-24-0995 про форс-мажорні обставини.

27.05.2024 суд протокольною ухвалою поновив відповідачу строк на подання доказу у справі та долучив до матеріалів справи копію сертифікату №2300-24-0995 про форс-мажорні обставини.

Суд відклав підготовче засідання на 24.06.2024.

24.06.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 22.07.2024.

24.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення.

22.07.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.

03.09.2024 через систему «Електронний суд» представник ФГ «Райдужне» подав клопотання про відкладення судового засідання, яке призначено на 09.09.2024.

09.09.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 23.09.2024.

23.09.2024 суд оголосив перерву у судовому засідання до 04.11.2024.

04.11.2024 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Зокрема, у судовому засіданні представник ФГ «Райдужне» позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник ТОВ «Рівненський ХПП», у свою чергу, проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненський ХПП» (далі - зерновий склад) та Фермерським господарством «Райдужне» (далі - поклажодавець) укладено договір складського зберігання, сушки, очистки та відпуску зерна №29.

За цим договором зерновий склад, що знаходиться за адресою: 74001, Херсонська область, Бериславський р-н, с. Блакитне, вул. Залізнична, 5, зобов`язується за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію (зернові та олійні культури), яка йому передається поклажедавцем, надавати послуги по доведенню якості отриманого на зберігання зерна до рівня, що забезпечує оптимальний режим зберігання (сушка, очищення, інші технологічні операції), а також послуг по його навантаженню (для цієї статті навантаження вважається процес переміщення зерна з ємностей зернового складу на (в) ємності вказані поклажодавцем). При навантаженні у зернового складу не виникає прав та обов`язків вантажовідправника, зерновий склад зобов`язується повернути поклажедавцеві зерно в строки і на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до умов п. 3.1. та п. 3.2. договору, поклажодавець доставляє зерно на зерновий склад транспортними засобами за власний рахунок. Приймання зерна на зберігання супроводжується наданням товарно-транспортних накладних, оформлених поклажодавцем належним чином. Зерно повинно бути в здоровому стані, без стороннього запаху, ознак псування, не заражене шкідниками хлібних запасів та/або насінням карантинних об`єктів.

Приймання зерна здійснюється за масою, встановленою на вагах зернового складу, та за якістю, визначеною виробничо-технологічною лабораторією зернового складу. При цьому зерновий склад зараховує на картку поклажодавця всю кількість прийнятого зерна без розподілу по постачальниках. В підтвердження приймання партії зерна, зерновий склад видає поклажодавцю другий примірник реєстру накладних (форма №ЗХС-3, ЗХС-4) та один із документів: складську квитанцію, просте або подвійне складське свідоцтво. Складські документи, видані зерновим складом визнаються дійсними і щодо яких виникають зобов`язання зернового складу, тільки на ту кількість зерна, власником якого є поклажодавець (п. 3.3. та п. 3.4. договору).

Згідно із п. 5.1.1. договору зерновий склад зобов`язується приймати від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, та довести його до якісних показників, що забезпечують довготривале, стійке зберігання, забезпечувати кількісне і якісне зберігання зерна та здійснювати відпуск його поклажодавцю на першу вимогу останнього.

Пунктом 5.1.4. договору передбачено, що зерновий склад зобов`язаний за попередньою згодою сторін, видати чи переоформити зерно за умови повного розрахунку поклажодавця із зерновим складом за цим договором та за наявності нижче вказаних документів, наданих поклажедавцем: оригінального листа з проханням видати або переоформити зерно, підписаного керівником, при цьому підпис має бути завірений оригінальною печаткою поклажодавця та у листі має бути вказана особа, якій довірено отримати зерно. Також в листі зазначається культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника; оригіналу складського документу на зерно, виданого складом; оригіналу довіреності на отримання зерна на особу, вказану в листі; копії паспорту довіреної особи; трьохстороннього акту приймання-передачі зерна - при оформленні належного поклажодавцю зерна на третю особу (за умови присутності представників сторін та укладених договорів складського зберігання).

У відповідності до положень п. 5.1.17. договору, зерновий склад зобов`язаний письмово за 7 (сім) календарних днів до закінчення терміну зберігання зерна попередити поклажодавця про його закінчення і визначити термін витребування зерна.

В п. 5.2.13. договору, після закінчення строку зберігання зерна поклажодавець зобов`язаний забрати зерно із зернового складу. Строк зберігання зерна може бути подовжений за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Відповідно до п. 7.1. договору, зерновий склад не має права розпоряджатися зерном поклажодавця, крім випадків, передбачених пунктами 6.11.1. та 9.4. цього договору.

Згідно з умовами п. 8.1. договору, зерновий склад несе повну відповідальність за передане поклажодавцем на зберігання зерно, у т.ч. відповідає за його втрату, пошкодження, нестачу чи зниження якості.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що у випадку втрати зерна (або його частини), переданого поклажодавцем на зберігання з вини зернового складу, зерновий склад, за своїм вибором, або відшкодовує поклажодавцеві збитки в розмірі вартості втраченого зерна або зобов`язується поставити таку ж кількість зерна відповідної якості на іншому зерновому складі, узгодженому сторонами. У разі пошкодження, зниження якості зерна (або його частини) зерновий склад, за своїм вибором, або відшкодовує поклажожавцеві збитки в розмірі суми, на яку знизилася його вартість або замінює таке зерно відповідною кількістю зерна стандартної якості на іншому зерновому складі, узгодженому сторонами.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань, якщо таке невиконання чи неналежне виконання відбулось внаслідок дії обставини непереборної сили (форс-мажор), а саме: стихійного лиха, катастрофи, аварії, диверсії, військових дій, пожежі, заколоту, повстання, масові заворушення, для якої неможливо передбачити та упередити. Якщо будь-яка обставина форс-мажору безпосередньо заважає виконанню однією із сторін своїх зобов`язань по даному договору, то даний договір може бути продовжений на строк, протягом якого діє будь-яка обставина. Сторона, для якої виконання зобов`язань за даним договором стало неможливим внаслідок настання обставин форс-мажору, зобов`язана терміново, не пізніше ніж через три дні після початку їх дії письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії і передбачуваний час зникнення таких обставин. Інформація про дію обставин форс-мажору повинна бути підтверджена довідкою Торгово-Промислової Палати України (п. 8.7. договору).

У відповідності до п. 9.1. договору, строк зберігання зерна - до 31 травня 2022 року. Зберігання зерна понад строк, установлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін.

Відповідно до п. 9.2. договору, поклажодавець зобов`язаний забрати зерно після закінчення строку зберігання зерна.

Зерновий склад за сім календарних днів до закінчення строку зберігання зерна повинен письмово попередити поклажодавця про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна (п. 9.3. договору).

Пунктом 9.4. договору передбачено, що у разі коли поклажодавець не забрав зерно до закінчення встановленого терміну витребування зерна, зерновий склад має право продати його на конкурсних засадах за ринковими цінами у будь-який спосіб на вибір зернового складу.

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.3. договору).

У період з 26.11.2021 по 15.12.2021 позивач передав на відповідальне зберігання до зернового складу ТОВ «Рівненський ХПП», що знаходиться за адресою: Херсонська область, Бериславський р-н, с. Блакитне, вул. Залізнична, 5, зерно (соняшник не класне) загальною кількістю 263 240 кг, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних; записами в журналі реєстрації відповідача; копіями реєстрів накладних на прийняте зерно із визначенням показників якості за середньодобовим зразком, які долучені до матеріалів справи.

24.01.2022 на підставі договору постачання №11692-1 від 24.01.2022, укладеного між ФГ «Райдужне та ТОВ «Тесслагруп», заяви ФГ «Райдужне» за вих. №01/01 від 24.01.2022, довіреності №1 від 24.01.2022, акту прийому-передачі від 24.01.2022, підписаного ФГ «Райдужне», ТОВ «Тесслагруп» та ТОВ «Рівненський ХПП», видаткової накладної №01-01 від 24.01.2022 було здійснено відвантаження на користь ТОВ «Тесслагруп» соняшник загальним об`ємом 60,000 тон вартістю 1 212 000,12 грн.

За твердженням позивача, 23.02.2022 було здійснено відвантаження на користь ТОВ «Тесслагруп» соняшник загальним об`ємом 62,000 тон вартістю 1 131 227,00 грн, на підтвердження чого позивачем додано до позовної заяви копію заяви ФГ «Райдужне» за вих. №04/02-22 від 24.02.2022 та копію видаткової накладної №03-01 від 24.02.2022.

Отже, позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що на зберіганні на зерновому складі у ТОВ «Рівненський ХПП» залишилось зерно (соняшник не класне) загальною вагою 141 240 кг, власником якого є ФГ «Райдужне».

У серпні 2022 року відповідач звернувся до позивача із повідомленням про форс-мажорні обставини, в якому повідомив, що товариству стало відомо про втрату контролю над зерновим складом (елеватором), що розташований за адресою: Херсонська область, с. Блакитне, вул. Залізнична, буд. 5, у зв`язку із захопленням військовими збройних сил Російської Федерації.

01.10.2022 на зерновому складі, що розташований за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Блакитне, вул. Залізнична, буд. 5 виникла пожежа через потрапляння боєприпасів, їх уламків внаслідок бойових дій, що призвело до знищення складу, де зберігалась сільськогосподарська продукція №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10; робочих боксів №1, 2, 3; електродвигунів; залізничних вагонів, сільськогосподарської продукції загальній кількості 7 000 тон, про що складено акт про пожежу.

13.12.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію, в якій вимагав протягом 7 днів з дня пред`явлення цієї претензії повернути ФГ «Райдужне» зерно (соняшник), вагою 141 240 кг, яке передане на зберігання на підставі договору №29 складського зберігання, сушки, очистки та відпуску зерна від 26.11.2021 або у разі неможливості виконати вимогу про повернення зерна, сплатити на користь позивача його вартість у розмірі 1 864 368,00 грн.

Ця претензія залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Отже, ФГ «Райдужне» звернулося до суду із цим позовом про вилучення у відповідача зерна загальною вагою 141 250 кг, посилаючись на неповернення ТОВ «Рівненський ХПП» зерна, переданого на відповідальне зберігання за договором складського зберігання, сушки, очистки та відпуску зерна №29 від 26.11.2021.

Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає про наявність форс-мажорних обставин, про настання яких повідомлено позивача, а саме, які виникли в результаті ведення бойових дій, внаслідок чого складські приміщення зернового складу ТОВ «Рівненський ХПП», які знаходяться в Херсонській області Бериславського району, були знищені внаслідок обстрілів та пожежі 01.10.2022, що підтверджується також сертифікатом №2300-24-0995 про форс-мажорні обставини.

Так, 17.05.2024 Запорізькою Торгово-Промисловою Палатою надано ТОВ «Рівненський ХПП» сертифікат №2300-24-0995 про форс-мажорні обставини, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація Бериславського району Херсонської області, незаконне заволодіння майном підприємства, пожежа); що унеможливило виконання у строк ТОВ «Рівненський ХПП» зобов`язань щодо надання послуг відповідального зберігання сільськогосподарської продукції, в т.ч. супутніх послуг (сушка, очищення, інші технологічні операції) на зерновому складі, що розташований за адресою: 74001, Херсонська область, Бериславський р-н, с. Блакитне, вул. Залізнична, буд. 5, а саме: соняшнику врожаю 2021 року (в кількості 141 250 кг), а також видача зерна зі зберігання згідно умов договору у термін до 31.05.2022, за договором складського зберігання, сушки, очистки та відпуску зерна №29 від 26.11.2021, укладеним із ФГ «Райдужне».

Відповідно до сертифікату №2300-24-0995 період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 09.03.2022; дата закінчення: тривають на 17.05.2024.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до статті 957 ЦК України, за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. ч. 3 та 4 ст. 294 Господарського кодексу України).

У частині 1 статті 942 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно із пунктами 10, 24, 27 статті 1 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", зберігання зерна - це комплекс заходів, що включають приймання, доробку, зберігання і відвантаження зерна; складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа. Якість зерна та продуктів його переробки - сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних норм та інших нормативних документів.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості.

Зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом вище встановлено, що 26.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір складського зберігання, сушки, очистки та відпуску зерна №29, відповідно до якого ФГ «Райдужне» передало на відповідальне зберігання до зернового складу ТОВ «Рівненський ХПП», що знаходиться за адресою: Херсонська область, Бериславський р-н, с. Блакитне, вул. Залізнична, 5, зерно (соняшник не класне) загальною кількістю 263 240 кг, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

У подальшому, частину зерна (соняшнику) загальною вагою 122 000 кг продано, внаслідок чого на зберіганні у відповідача залишилось 141 240 кг зерна (соняшник не класне), що також не заперечується відповідачем.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами статті 27 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна.

Поклажодавець зерна зобов`язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна. Зерновий склад зобов`язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна (ч. ч. 1, 2 ст. 31 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні").

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", зерновий склад зобов`язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

За приписами ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

Аналогічна норма міститься у ст. 953 Цивільного кодексу України, згідно якої зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Так, у відповідності до п. 9.1. договору, строк зберігання зерна - до 31.05.2022 зберігання зерна понад строк, установлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін.

При цьому, умовами договору визначено обов`язок позивача забрати зерно після закінчення строку зберігання зерна, а на відповідача покладено обов`язок до закінчення строку зберігання зерна письмово попередити позивача про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна (п. 9.2. та п. 9.3. договору).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що до 31.05.2022 позивач не забрав, а відповідач не повернув ФГ «Райдужне» зерно (соняшник) загальною вагою 141 240 кг.

ТОВ «Рівненський ХПП» зазначає, що внаслідок агресії Російської Федерації проти України та тимчасової окупації з 10.03.2022 по 04.10.2022 с. Блакитне Бериславського району Херсонської області, де знаходиться зерновий склад відповідача, останній не мав доступу до приміщень складу, відповідно у строк до 31.05.2022 не міг повернути позивачу зерно, яке було передано на відповідальне зберігання за договором складського зберігання, сушки, очистки та відпуску зерна №29 від 26.11.2021, про що було повідомлено ФГ «Райдужне» повідомленням про форс-мажор за вих. №18/08-2022 від 01.08.2022.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії воєнного стану неодноразово Указами Президента України продовжено.

Згідно Указу Президента України від 28.10.2024 №740/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Таким чином з 24.02.2022 по 08.02.2025 в Україні діє воєнний стан.

Отже, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 08.02.2025.

Згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 (з відповідними змінами) с. Блакитне Бериславського району Херсонської області з 10.03.2022 по 04.10.2022 було тимчасово окуповане Російською Федерацією.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно положень ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що с. Блакитне Бериславського району Херсонської області, де знаходиться зерновий склад ТОВ «Рівненський ХПП», було в окупації Російською Федерацією з 10.03.2022 по 04.10.2022, у зв`язку з чим відповідач у цей період не мав доступу до складу, де зберігалось зерно (соняшник не класне) вагою 141 240 кг, внаслідок чого був унеможливлений повернути позивачу зерно у строк, передбачений п. 9.1. договору, тобто до 31.05.2022, про що повідомив позивача повідомленням про форс-мажор за вих. №18/08-2022.

Також, суд зазначає, що форс-мажорні обставини, які настали для ТОВ «Рівненський ХПП» підтверджується сертифікатом Запорізької Торгово-Промислової Палати від 17.05.2024 №2300-24-0995 про форс-мажорні обставини, в якому засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація Бериславського району Херсонської області, незаконне заволодіння майном підприємства, пожежа); що унеможливило виконання у строк ТОВ «Рівненський ХПП» зобов`язань щодо надання послуг відповідального зберігання сільськогосподарської продукції, в т.ч. супутніх послуг (сушка, очищення, інші технологічні операції) на зерновому складі, що розташований за адресою: 74001, Херсонська область, Бериславський р-н, с. Блакитне, вул. Залізнична, буд. 5, а саме: соняшнику врожаю 2021 року (в кількості 141 250 кг), а також видача зерна зі зберігання згідно умов договору у термін до 31.05.2022, за договором складського зберігання, сушки, очистки та відпуску зерна №29 від 26.11.2021, укладеним з ФГ «Райдужне». Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 09.03.2022; дата закінчення: тривають на 17.05.2024.

Крім того, судом також встановлено, що 01.10.2022 на зерновому складі відповідача, що розташований за адресою: Херсонська область, с. Блакитне, вул. Залізнична, буд. 5 виникла пожежа через потрапляння боєприпасів, їх уламків внаслідок бойових дій, що призвело до знищення складу, де зберігалась сільськогосподарська продукція №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10; робочих боксів №1, 2, 3; електродвигунів; залізничних вагонів, сільськогосподарської продукції в загальній кількості 7 000 тон, про що складено акт про пожежу.

Також, в матеріалах справи містяться технічні звіти щодо технічного обстеження будівель на території елеватора (зернового складу) ТОВ «Рівненський ХПП», розташованого за адресою: вул. Залізнична, 5, с. Блакитне Бериславського району Херсонської області, в яких зазначено про стан будівель, що знаходяться на цій території, ступінь їх пошкодження, а також фотоматеріали, в яких містяться зображення зруйнованих будівель зернового складу відповідача.

Отже, з наведеного вбачається, що ТОВ «Рівненський ХПП» у період з 10.03.2022 по 04.10.2022 не мало доступу до зернового складу розташованого за адресою: вул. Залізнична, 5, с. Блакитне Бериславського району Херсонської області, внаслідок окупації цієї території Російською Федерацією, відповідно відповідач не міг виконати умови договору щодо повернення позивачу зерна (соняшник не класне) загальною вагою 141 250 кг у строк до 31.05.2022.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що все зерно, в тому числі, яке належить позивачу, та зберігалось на зерновому складі ТОВ «Рівненський ХПП» за адресою: Херсонська область, с. Блакитне, вул. Залізнична, буд. 5 знищено внаслідок пожежі, яка виникла на складі 01.10.2022 у зв`язку із потраплянням боєприпасів та їх уламків внаслідок бойових дій, що були на цій території на початку жовтня 2022 року.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги встановлене у сукупності, дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ФГ «Райдужне» про вилучення зерна: соняшник (не класне) вагою 141 240 кг, яке належить останньому, з огляду на знищення цього зерна під час пожежі, яка виникла на зерновому складі ТОВ «Рівненський ХПП» за адресою: Херсонська область, с. Блакитне, вул. Залізнична, буд. 5.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фермерського господарства «Райдужне» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 14.11.2024.

Суддя Віта БОНДАРЧУК