Рішення

від 14.11.2024 по справі 914/2194/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 Справа № 914/2194/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор», м. Київ;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Біляча Ярослава Євгеновича, м. Золочів;

про стягнення штрафних санкцій за договором в сумі 7915,00 грн.

Представники сторін не викликалися.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» до Фізичної особи-підприємця Біляча Ярослава Євгеновича про стягнення штрафних санкцій за договором в сумі 7915,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00грн.

Ухвалою суду від 16.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.

Через систему «Електронний суд» відповідач 04.10.2024р. подав відзив на позовну заяву за вх. № 24131/24 та заяву за вх. № 24133/24 про застосування строків позовної давності.

Через систему «Електронний суд» позивач 09.10.2024р. подав заперечення за вх. № 24487/24 на заяву про застосування строків позовної давності та відповідь на відзив за вх. № 24496/24.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.02.2020 року Фізичною особою-підприємцем Біляч Ярославом Євгеновичем як туристичним агентом (Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» як туроператором (Позивач) укладено Агентський договір № 117 на реалізацію туристичних послуг (Договір).

Позивач вказує, що 26.02.2021 року відповідачем відповідно до умов агентського договору через систему «on-line» бронювання направлено ТОВ «Альф Туристичний оператор» замовлення № 124814 на придбання туристичного продукту, а саме - туристичну подорож до Республіки Болгарія з розміщенням в готелі PALACE SUNNY DAY 5* (Сонячний день) STD PARK VIEW (DBL), НВ, в період з 27.07.2021 по 20.08.2021 на двох туристів SOSNYTSKA NATALIA і SOSNYTSKA OLENA.

Позивач стверджує, що направлене відповідачем замовлення на придбання туристичного продукту, в розумінні ст.ст. 638 і 641 Цивільного кодексу України є пропозицією (офертою) на укладення відповідного правочину з придбання туристичної послуги, зміст якого відображений в заявці.

Позивач зазначає, що 01.03.2023 року за допомогою системи «on-line» бронювання підтвердив відповідачу замовлення № 124814 на придбання туристичних послуг, що в порядку ст.ст. 638 і 642 ЦК України є акцептом, тобто прийняттям пропозиції на укладення відповідного правочину з придбання відповідачем туристичного продукту на умовах агентського договору, та здійснив фактичне бронювання замовлених боржником послуг. Загальна вартість замовленого туристичного продукту за вирахуванням комісійної винагороди відповідача становила 3 436,00 євро, що відповідно до комерційного курсу валют становило 116 647,00 грн.

Позивач вказує, що 03.03.2021 року через систему «on-line» бронювання відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № 1С-СФ-0004091 від 03.03.2021 року на оплату вартості туристичного продукту та що 03.03.2021 року на прохання відповідача в оплату замовлення № 124814 позивачем було зараховано грошові кошти, які залишилися на рахунку позивача після ануляції відповідачем попереднього замовлення № 111027, в сумі 18 529,80 грн., що станом на вказану дату становило 551,48 євро.

Позивач стверджує, що 25.06.2021 року відповідач через систему «on-line» бронювання звернувся до позивача з проханням здійснити ануляцію бронювання за замовленням № 124814 через проблеми зі здоров`ям однієї із туристок.

Позивач зазначає, що за відмову відповідача від заброньованих туристичних послуг за замовленням № 124814 на відповідача відповідно до п. 8.3. агентського договору мав бути покладений штраф у розмірі 100% від суми заброньованих послуг, тобто в сумі 116 647,00 грн., що становило 3 436,00 євро, однак позивачем було проведено перемовини з партнерами щодо мінімізації штрафних санкцій, в результаті чого 07.07.2021 року відповідача було повідомлено про можливість ануляції замовлення № 124814 із оплатою штрафу в сумі 800,00 євро, та 15.07.2021 року відповідачем було підтверджено ануляцію вказаного замовлення.

За викладених обставин, до відповідача за ануляцію замовлення № 124814 відповідно до п. 8.3. агентського договору, з урахуванням мінімізації, застосовано штраф в сумі 800,00 євро, 551,48 євро (18 529,80 грн.) з яких ним фактично було сплачено шляхом зарахування грошових коштів, сплачених відповідачем внаслідок перезаліку із замовлення № 111027.

Позивач вказує, що 06.08.2021 року відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № 1С-СФ-0004091 на оплату штрафу в сумі 7 915,00 грн., який станом на дату звернення із позовом не сплачений відповідачем.

Позивач стверджує, що 18.10.2021 року представником позивача було скеровано на адресу відповідача претензію № 10-21/6 з вимогою здійснити оплату штрафу на виконання умов агентського договору, однак відповідач штраф не сплатив та відповіді на претензію не надав.

У запереченнях за вх. № 24487/24 на заяву про застосування строків позовної давності позивач зазначив, що враховуючи положення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України вважає, що доводи представника відповідача про сплив строку позовної давності є безпідставними та не заслуговують на увагу, а заява про застосування такого строку не підлягає задоволенню.

У відповіді на відзив за вх. № 24496/24 позивач вказує, що в обґрунтування підстави для ануляції бронювання туристичних послуг, відповідач покликається на проблеми зі здоров`ям однієї із туристок, що не підтверджується жодним належним і допустимим доказом.

Позивач стверджує, що предметом спору у даній справі є не стягнення збитків, як зазначає представник відповідача у відзиві, а стягнення неустойки за порушення правил здійснення господарської діяльності і неналежне виконання зобов`язань за договором.

Позивач зазначає, що неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, лише в силу самого встановлення неустойки законом або договором. Наявність чи відсутність у кредитора збитків, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виникли, не приймаються до уваги при вирішенні спору про стягнення з боржника суми неустойки.

За викладених обставин, позивач вважає, що правомірно застосував відносно відповідача неустойку у вигляді штрафної санкції за порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання зобов`язань та односторонню відмову від зобов`язання.

Стосовно аргументів відповідача щодо відсутності доказів про оплату витрат на професійну правничу допомогу, що на його думку є підставою для відмови в задоволенні стягнення таких витрат, позивач зауважує, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено та покликається на постанови Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

Щодо заперечень відповідача відносно обґрунтованості розміру витрат на професійну правову допомогу, позивач покликається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21, у якій зазначено, що: «Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару».

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за договором в сумі 7915,00 грн. та 5 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 24131/24 відповідач зазначив, що проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що 24.02.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» та Фізичною особою-підприємцем Білячем Ярославом Євгеновичем укладено Агентський договір №117 на реалізацію туристичних послуг. 26.02.2021 року ФОП Біляч Ярослав Євгенович через систему «on-line» бронювання направлено ТОВ «Альф Туристичний оператор» замовлення №124814 на придбання туристичного продукту. 25.06.2021 року відповідач звернувся до позивача з проханням здійснити ануляцію бронювання за замовленням №124814 через проблеми зі здоров`ям однієї із туристок.

Відповідач стверджує, що відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Відповідач звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення туроператором збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок анулювання туру.

Відповідач наголошує, що бронювання за замовленням №124814 було анульоване саме з вини туриста, що, в свою чергу, виключає відповідальність Фізичної особи- підприємця Біляча Ярослава Євгеновича в силу ч. 9 ст. 20 Закону України «Про туризм».

З урахуванням викладених обставин, а саме, що бронювання за замовленням №124814 було анульоване саме з вини туриста, а також, що туроператором жодних збитків внаслідок анулювання туру не понесено, в матеріалах справи докази протилежного відсутні, відповідач вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б дійсно свідчили про оплату послуг позивачем, зокрема квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, що свідчили б про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

З огляду на критерії розумності розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, предмет позову, складність та значення для сторін цієї справи, відповідач вважає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений позивачем є непропорційним та завищеним з урахуванням предмета позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес та фактичної необхідності понесених витрат для розгляду даної справи, а отже, у задоволенні таких слід відмовити.

У заяві за вх. № 24133/24 про застосування строків позовної давності відповідач зазначив, що 06.08.2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №1С-СФ-0004091 від 06.08.2021 року на оплату штрафу за ануляцію.

Відповідач вказує, що позовна заява була скерована до суду засобами поштового зв`язку 05.09.2024 року, тобто з пропуском трирічного строку, встановленого законодавством України.

З огляду на наведене, відповідач просить суд застосувати позовну давність у справі № 914/2194/24 та у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» до Фізичної особи-підприємця Біляча Ярослава Євгеновича про стягнення штрафних санкцій за договором в сумі 7915,00 грн. відмовити в повному обсязі.

Обставини, встановлені судом.

24.02.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» (Туроператор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Біляч Ярославом Євгеновичем (Турагент, відповідач) укладено Агентський договір № 117 на реалізацію туристичних послуг (Договір).

Відповідно до статті 1 договору «Терміни, що використовуються в договорі», в даному договорі терміни, які наведені нижче, мають наступне значення: «Замовлення» (бронювання тур продукту/туру) - письмовий запит (оферта) турагента про надання турпродукту, отриманий туроператором в оригіналі, по факсу, технічними засобами бронювання, в тому числі через систему «on-line» бронювання, або в інший спосіб, то встановлений цим договором чи туроператором, який містить перелік необхідних для оформлення турпродукту послуг, у тому числі прізвище, ім`я та по-батькові туриста чи туристів. Зразок замовлення для оформлення на паперовому носії, розміщений на веб-сайті туроператора, і турагент повинен дотримуватись встановленої форми замовлення (п. 1.1 договору).

«Підтвердження Замовлення» - відповідь туроператора по електронних чи факсимільних засобах зв`язку, технічних засобів бронювання, на замовлення, в якому міститься згода туроператора на надання турпродукту. Така відповідь туроператора може бути надана і шляхом виписки та надіслання будь-яким із засобів зв`язку на ім`я турагента рахунку-фактури туроператора за підписом його бухгалтера (п. 1.2 договору).

«Відмова від Замовлення» - відмова турагента від замовленого у туроператора турпродукту чи його частини, в тому числі: відмова від усього турпродукту, або зменшення кількості днів, на яку замовляється готель, та/або зменшення числа осіб в замовленні, та/або відмова від однієї чи кількох замовлених в складі турпродукту послуг, несвоєчасна та або неповна оплата рахунку туроператора, не з`явлення туристів до місць надання туристичних послуг, або їх відмова від використання туристичних послуг в цілому або частково, яка надіслана турагентом туроператору будь-яким із засобів зв`язку, в тому числі електронною поштою або за допомогою системи «on-line» бронювання (п. 1.3 договору).

«Турпродукт» - розроблений туроператором комплекс туристичних послуг. Такими послугами в складі турпродукту можуть бути: послуги з авіаперевезення, та/або послуги з трансферу автомобілем чи автобусом з аеропорту до готелю та у зворотному напрямку, та/або готельні послуги, та/або екскурсійні послуги, та/або страхові послуги, та/або додаткові послуги (оренда автомобіля, та/або послуги VIP-залів аеропортів, та/або додаткові екскурсійні послуги, та/або послуги гідів-перекладачів, та/або послуги спортивних інструкторів, та/або послуги провідників та/або інші послуги). Склад турпродукту визначається турагентом в замовленні та підтверджується туроператором в підтвердженні замовлення (п. 1.5 договору).

«Система «on-line» бронювання» - комп`ютеризована система туроператора, яка містить інформацію про наявність місць, ціни та іншу інформацію, що має відношення до турпродуктів, за допомогою якої турагент, здійснює бронювання та/або продаж туристичних та/або інших, пов`язаних з ними, послуг. Всі бронювання, або інші дії, вчинені Турагентом в системі «on-line» бронювання, а також будь-які документи чи витяги, отримані шляхом роздруківки із системи «on-line» бронювання мають для сторін цього договору однакову юридичну силу, як і вчинені письмово, уповноваженими на такі дії представниками сторін (п. 1.9 договору).

Згідно з п. 2.1 договору турагент зобов`язується за дорученням та від імені туроператора за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого туроператором турпродукту і укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами чи юридичними особами), а також здійснювати фактичні дії, визначені договором, із забезпечення надання турпродукту (туристичних послуг) туристу.

В пункті 2.3 договору визначено, що цей договір регулює, агентські відносини туроператора та турагента, передбачені главою 31 Господарського кодексу України, при цьому турагент діє в якості комерційного агента в порядку, визначеному ст. 295 Господарського кодексу України.

З приписами п. 3.1 договору туроператор зобов`язується, зокрема: при наявності у туроператора можливості надати турпродукт та при дотриманні турагентом умов, встановлених у п. 3.2.6 Договору. Туроператор після направлення підтвердження замовлення забезпечує замовлення усіх видів послуг, що входять у турпродукт (п. 3.1.3); відповідно до замовлення турагента, підтвердженого туроператором, туроператор надає турагенту турпродукт шляхом оформлення та передачі представнику турагента документів, які необхідні для споживання турпродукту (туристичного ваучеру, авіаквитків, та/або страхових полісів, та/або рахунку-фактури, та/або інших документів, визначених туроператором залежно від складу турпродукту) (п. 3.1.4).

За умовами п. 3.2 договору турагент зобов`язується, зокрема: замовляти турпродукт шляхом подання туроператору замовлення у письмовій формі, по факсу чи в інший спосіб, що встановлений цим договором чи туроператором (п. 3.2.1); здійснювати переказ туроператору вартості турпродукту в строк, встановлений п.6.1 договору, та незалежно від розміру, строку фактичного одержання турагентом коштів від туриста чи іншої особи та незалежно від факту реалізації турагентом турпродукту (п. 3.2.3); реалізовувати турпродукт тільки після отримання від туроператора підтвердження замовлення такого турпродукту, але при цьому обов`язково отримувати від туриста передоплату у розмірі не менш ніж розмір штрафних санкцій, який буде стягнутий у разі ануляції замовлення, але в будь-якому разі передоплата має складати не менше 50% від вартості турпродукту, який споживається за межами України та 100 % від вартості турпродукту, який споживається в межах України (п. 3.2.4); сповіщати туроператора про зміну замовлення чи відмову від замовлення у письмовій формі, з підписом уповноваженої особи та печаткою (у разі наявності печатки) (п. 3.2.5); до укладання договору з туристом інформувати кожного туриста, зокрема про умови реалізації і оплати турпродуктів, встановлені туроператором, штрафні санкції у випадку відмови від турпродукту (п. 3.2.7); в розмірі, який вказаний в Розділі 8 цього договору, сплачувати туроператору штрафні санкції у випадку відмови турагента від замовленого у туроператора турпродукту або його частини, а також за заміну турпродукту чи його частини на інший турпродукт чи його частину (п. 3.2.10).

Відповідно до п. 4.1 договору турагент здійснює замовлення турпродукту шляхом подання туроператору замовлення. Перед подачею замовлення, турагент має право направити туроператору запит щодо наявності турпродуктів та їх умов. У разі, якщо в запиті турагента міститься прохання здійснити бронювання турпродукту або супутніх послуг, такий запит має силу замовлення турагента щодо відповідних послуг, та породжує для нього відповідні зобов`язання за цим договором.

Згідно з п. 4.2 договору замовлення подається туроператору у письмовій формі чи по факсу, або по електронній пошті за підписом уповноваженої особи турагента, або в системі «on-line» бронювання.

За приписами п. 4.6 договору протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання замовлення туроператор має право направити турагенту підтвердження замовлення.

За умовами п. 6.1 договору турагент здійснює повну оплату замовленого турпродукту відповідно до виставленого туроператором рахунку- фактури чи повідомлення туроператора протягом трьох банківських днів з дня їх отримання турагентом, якщо інший строк оплати не вказано у рахунку-фактурі чи повідомленні.

У випадку, якщо рахунок-фактура або повідомлення туроператора отримані турагентом менше, ніж за чотири банківські дні до дати початку подорожі туриста (туристів), то турагент здійснює повну оплату рахунку-фактури, не пізніше, ніж за один день до дати початку подорожі туриста (туристів). Зміна вартості турпродукту туроператором для турагента після реалізації турпродукту туристу дозволяється у разі збільшення вартості тур продукту, в тому числі внаслідок збільшення вартості перевезення, збільшення податків та зборів, візових платежів, інших витрат туроператора, які він не міг передбачити в момент укладання договору на туристичне обслуговування, і які необхідно здійснити для забезпечення своєчасності та повноти надання туристичних послуг. Туроператор повідомляє турагента про зміну вартості турпродукта після отримання такої інформації від контрагентів або виникнення відповідних витрат та виставляє турагенту рахунок на доплату, який турагент зобов`язаний оплатити протягом трьох банківських днів.

Відповідно до п. 8.3 договору у випадку відмови турагента від раніше поданого замовлення (або зміні замовлення), турагент зобов`язаний сплатити туроператору узгоджену сторонами цього договору неустойку в вигляді штрафу, в наступних розмірах залежно від вартості послуг, від яких турагент відмовляється або які змінює: 80% - при відмові від замовлення, або його зміні за 6-10 днів; 70% - за 11-15 днів; 50% - за 16-20 днів; 35% - за 21- 25; 20% - за 26-35 днів; 10% - при відмові від замовлення, або його зміні в строк більший ніж 35 днів.

При відмові турагента від замовлення, або його зміні за 5-0 днів, турагент зобов`язаний сплатити туроператору неустойку в вигляді штрафу у розмірі 100% вартості замовлених послуг.

При відмові турагента від замовлення у будь-який термін стосовно послуг, які надаються у пікові періоди, турагент зобов`язаний сплатити туроператору неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості замовлених послуг. Піковими періодами вважаються усі святкові дні, дні проведення виставок, ярмарків, інших святкових та ділових заходів, а також періоди з 25.12 по 15.01, з 27.04 по 10.05, з 01.06 по 31.08 кожного року.

Вищезазначені розміри неустойки в вигляді штрафу застосовуються у разі, якщо у підтвердженні замовлення, наданого туроператором турагенту не зазначено іншій розмір штрафних санкцій.

Згідно з п. 9.1 договору для повноцінного користування системою «on-line» бронювання туроператор може надати турагенту пароль та логін доступу до системи, що розміщена на веб-сайті туроператора, шляхом повідомлення електронною поштою. Пароль та логін надаються туроператором після отримання заявки турагента, та є конфіденційними, та не підлягають розголошенню та/або передачі третім особам.

За приписами п. 9.10 договору всі замовлення, їх зміна або ануляція, здійснені турагентом за допомогою системи «on-line» бронювання, мають силу замовлень, оформлених письмово, за якими наступають відповідні права та обов`язки сторін, визначені цим договором.

За умовами п. 13.1 договору даний договір набуває сили з моменту підписання та діє необмежений час.

Відповідно до п. 13.5 договору до договору додаються додаток 1, який є його невід`ємною частиною.

В додатку № 1 до Агентського договору № 117 на реалізацію туристичних послуг від 24.02.2020р. наведено перелік повноважних представників турагента.

Агентський договір № 117 на реалізацію туристичних послуг від 24.02.2020р. та додаток № 1 до договору підписано сторонами та копія договору долучена до матеріалів справи. Доказів розірвання договору, визнання його недійсним чи неукладеним в судовому порядку сторонами суду не представлено.

24.02.2020 року сторонами підписано додаток № 2 до Агентського договору № 117 на реалізацію туристичних послуг від 24.02.2020р. «Використання системи «on-line» бронювання».

Відповідно до п. 1 додатку № 2 сторони домовились, при бронюванні туристичних послуг за договором, турагент має право використовувати систему «on-line» бронювання туроператора, яка являє собою систему замовлення або резервування туристичних послуг, що надаються туроператором за допомогою мережі Інтернет. Система представлена на Інтернет сайті туроператора.

Згідно з п. 2 додатку № 2 для повного використання системи «on-line» бронювання, у тому числі, і для безпосереднього бронювання туристичних послуг, туроператор надає турагенту пароль і логін, в момент підписання цього додатку № 2 до договору, що є конфіденційними і не підлягають розголошенню третім особам.

За приписами п. 3 додатку № 2 всі заявки на бронювання, зміни до них, або їх ануляція, відправлені від імені турагента за допомогою системи «on-line» бронювання мають силу заявок, оформлених письмово, з усіма наслідками відповідно до умов договору.

За умовами п. 4 додатку № 2 оформлення заявок за допомогою системи «on-line» бронювання не є обов`язком турагента. Турагент сам обирає спосіб бронювання: письмово, у вигляді відповідної заявки, або у електронному вигляді, за допомогою системи «on-line» бронювання.

Відповідно до п. 7 додатку № 2 будь-які операції, здійснені сторонами договору через систему «on-line» бронювання, як то розміщення бронювання турагентом, підтвердження такого бронювання туроператором, або відмова чи скасування від розміщеного бронювання, є підставою для оплати турагентом туристичних послуг та/або відповідних витрат туроператора, чи штрафних санкцій, відповідно до умов договору на реалізацію туристичних послуг.

Згідно з п. 8 додатку № 2 форми будь-яких документів, роздрукованих туроператором за допомогою системи «on-line» бронювання та завірених печаткою туроператора, мають силу документів підписаних сторонами на паперових носіях, до моменту зміни або скасування умов цих документів відповідними письмовими документами, підписаними уповноваженими представниками сторін.

За приписами п. 9 додатку № 2 даний додаток є невід`ємною частиною вищезазначеного агентського договору на реалізацію туристичних послуг.

На виконання умов договору про використання системи «on-line» бронювання, туроператор надав, а турагент отримав 1 (один) комплект паролів та логінів для доступу до системи бронювання туроператора, що підтверджується актом про надання паролю і логіну від 24.02.2020 року.

Відповідно до роздруківок із системи «on-line» бронювання 26.02.2021 року відповідачем було направлено позивачу замовлення № 124814 на придбання туристичного продукту, а саме - туристичну подорож до Республіки Болгарія з розміщенням в готелі PALACE SUNNY DAY 5* (Сонячний день) STD PARK VIEW (DBL), НВ, в період з 27.07.2021 по 20.08.2021 на двох туристів SOSNYTSKA NATALIA і SOSNYTSKA OLENA, що не заперечується відповідачем.

03.03.2021р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 1С-СФ-0004091 на оплату замовлення № 124814 на суму 116647,00грн.

03.03.2021р. відповідач через систему «on-line» бронювання звернувся до позивача із проханням зарахувати в оплату заявки 18 529,80 грн. з анульованої заявки № 111027, а позивач повідомив про здійснення зарахування.

25.06.2021р. відповідач через систему «on-line» бронювання повідомив позивачу про те, що до відповідача звернулися туристи із проханням анулювати тур у зв`язку із проблемою зі здоров`ям туристки SOSNYTSKA NATALIA і необхідністю хірургічного втручання та тривалою реабілітацією, без штрафних санкцій або перенесенням туру на інші дати.

07.07.2021р. через систему «on-line» бронювання позивач повідомив відповідачу про можливість анулювати дане бронювання зі штрафом 800 євро. 15.07.2021р. відповідач погодився на анулювання бронювання.

06.08.2021р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 1С-СФ-0004091 на оплату штрафу за ануляцію замовлення № 124814 на суму 7915,00грн.

18.10.2021р. позивач скерував відповідачу досудову вимогу за вих. № 10-21/6, якою вимагав протягом трьох робочих днів з моменту отримання досудової вимоги сплатити на користь ТОВ «Альф Туристичний оператор» вартість замовленого туристичного продукту в сумі 7 915,00 грн.

Докази надіслання досудової вимоги, а саме копія опису вкладення в цінний лист, поштової накладної № 0405046531752 від 18.10.2021р. та фіскального чека долучені до матеріалів справи.

Відповідач доказів оплати заборгованості суду не надав.

Позиція суду.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 295 ГК України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного сторонами Агентського договору № 117 на реалізацію туристичних послуг від 24.02.2020р.

Згідно з п. 2.1 договору турагент зобов`язується за дорученням та від імені туроператора за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого туроператором турпродукту і укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами чи юридичними особами), а також здійснювати фактичні дії, визначені договором, із забезпечення надання турпродукту (туристичних послуг) туристу.

Відповідно до п. 4.1 договору турагент здійснює замовлення турпродукту шляхом подання туроператору замовлення. Перед подачею замовлення, турагент має право направити туроператору запит щодо наявності турпродуктів та їх умов. У разі, якщо в запиті турагента міститься прохання здійснити бронювання турпродукту або супутніх послуг, такий запит має силу замовлення турагента щодо відповідних послуг, та породжує для нього відповідні зобов`язання за цим договором.

Згідно з п. 4.2 договору замовлення подається туроператору у письмовій формі чи по факсу, або по електронній пошті за підписом уповноваженої особи турагента, або в системі «on-line» бронювання.

За приписами п. 9.10 договору всі замовлення, їх зміна або ануляція, здійснені турагентом за допомогою системи «on-line» бронювання, мають силу замовлень, оформлених письмово, за якими наступають відповідні права та обов`язки сторін, визначені цим договором.

Відповідно до п. 7 додатку № 2 до Агентського договору № 117 на реалізацію туристичних послуг від 24.02.2020р. будь-які операції, здійснені сторонами договору через систему «on-line» бронювання, як то розміщення бронювання турагентом, підтвердження такого бронювання туроператором, або відмова чи скасування від розміщеного бронювання, є підставою для оплати турагентом туристичних послуг та/або відповідних витрат туроператора, чи штрафних санкцій, відповідно до умов договору на реалізацію туристичних послуг.

Відповідно до роздруківок із системи «on-line» бронювання 26.02.2021 року відповідачем було направлено позивачу замовлення № 124814 на придбання туристичного продукту, а саме - туристичну подорож до Республіки Болгарія з розміщенням в готелі PALACE SUNNY DAY 5* (Сонячний день) STD PARK VIEW (DBL), НВ, в період з 27.07.2021 по 20.08.2021 на двох туристів SOSNYTSKA NATALIA і SOSNYTSKA OLENA, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

03.03.2021р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 1С-СФ-0004091 на оплату замовлення № 124814 на суму 116647,00грн.

03.03.2021р. відповідач через систему «on-line» бронювання звернувся до позивача із проханням зарахувати в оплату заявки 18 529,80 грн. з анульованої заявки № 111027, а позивач повідомив про здійснення зарахування.

25.06.2021р. відповідач через систему «on-line» бронювання повідомив позивачу про те, що до відповідача звернулися туристи із проханням анулювати тур у зв`язку із проблемою зі здоров`ям туристки SOSNYTSKA NATALIA і необхідністю хірургічного втручання та тривалою реабілітацією, без штрафних санкцій або перенесенням туру на інші дати.

07.07.2021р. через систему «on-line» бронювання позивач повідомив відповідачу про можливість анулювати дане бронювання зі штрафом 800 євро. 15.07.2021р. відповідач погодився на анулювання бронювання.

06.08.2021р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 1С-СФ-0004091 на оплату штрафу за ануляцію замовлення № 124814 на суму 7915,00грн. Доказів скерування вказаного рахунку фактури суду не представлено, однак у заяві за вх. № 24133/24 про застосування строків позовної давності відповідач підтвердив вказану обставину.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.3 договору у випадку відмови турагента від раніше поданого замовлення (або зміні замовлення), турагент зобов`язаний сплатити туроператору узгоджену сторонами цього договору неустойку в вигляді штрафу, в наступних розмірах залежно від вартості послуг, від яких турагент відмовляється або які змінює: 80% - при відмові від замовлення, або його зміні за 6-10 днів; 70% - за 11-15 днів; 50% - за 16-20 днів; 35% - за 21- 25; 20% - за 26-35 днів; 10% - при відмові від замовлення, або його зміні в строк більший ніж 35 днів.

При відмові турагента від замовлення, або його зміні за 5-0 днів, турагент зобов`язаний сплатити туроператору неустойку в вигляді штрафу у розмірі 100% вартості замовлених послуг.

При відмові турагента від замовлення у будь-який термін стосовно послуг, які надаються у пікові періоди, турагент зобов`язаний сплатити туроператору неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості замовлених послуг. Піковими періодами вважаються усі святкові дні, дні проведення виставок, ярмарків, інших святкових та ділових заходів, а також періоди з 25.12 по 15.01, з 27.04 по 10.05, з 01.06 по 31.08 кожного року.

Вищезазначені розміри неустойки в вигляді штрафу застосовується у разі, якщо у підтвердженні замовлення, наданого туроператором турагенту не зазначено іншій розмір штрафних санкцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати штрафних санкцій за агентським договором відповідачем не представлено.

Щодо заперечень відповідача про те, що бронювання за замовленням №124814 було анульоване з вини туриста, що виключає відповідальність Фізичної особи- підприємця Біляча Ярослава Євгеновича в силу ч. 9 ст. 20 Закону України «Про туризм», а також про те що туроператором не надано доказів в підтвердження заподіяння збитків внаслідок анулювання туру та розміру завданих збитків, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9 статті 20 Закону України «Про туризм» туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

В свою чергу, в пункті 8.3 Агентського договору № 117 на реалізацію туристичних послуг від 24.02.2020р. сторони погодили, що у випадку відмови турагента від раніше поданого замовлення (або зміні замовлення), турагент зобов`язаний сплатити туроператору узгоджену сторонами цього договору неустойку в вигляді штрафу.

Поняття неустойки визначено у ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, а саме - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання та у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, відповідно до якої штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору є стягнення неустойки, на підставі п. 8.3 Агентського договору № 117 на реалізацію туристичних послуг від 24.02.2020р., а не збитків, як помилково зазначено відповідачем, тоді як частина 9 статті 20 Закону України «Про туризм» передбачає звільнення турагента від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Таким чином, покликання відповідача на приписи частини 9 статті 20 Закону України «Про туризм» як на підставу для відмови у задоволенні позову є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечено сторонами, 06.08.2021р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 1С-СФ-0004091 на оплату штрафу за ануляцію замовлення № 124814 на суму 7915,00грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно із п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України постановив відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, правовий режим воєнного стану на території України неодноразово продовжувався і триває станом на момент прийняття рішення у справі.

Із врахуванням вищенаведеного, строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки у вигляді штрафу не сплив.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 5-8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На виконання даної процесуальної норми позивачем у позовній заяві визначено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. та вказану суму позивач просить стягнути з відповідача.

В підтвердження обсягу надання послуг з правової допомоги позивачем до позовної заяви долучено: копію договору № 02-12/23 про надання правничої допомоги від 20.12.2023р.; копію додаткової угоди № 6 від 28.08.2024р. до договору про надання правничої допомоги № 02-12/23 про від 20.12.2023р.; копію звіту від 05.09.2024р. про надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023 року; копію акту № 1 від 05.09.2024р. приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою № 6 від 28.08.2024 року до договору про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023 року; копію рахунку-фактури № 1 від 05.09.2024р. на суму 5000,00грн. за надання правничої допомоги згідно договору № 02-12/23 від 20.12.2023 року та додаткової угоди № 6 від 28.08.2024 року, копію ордера на надання правничої допомоги СА № 1096458 від 05.09.2024р. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЧК № 000870 від 15.02.2018р.

Договором № 02-12/23 про надання правничої допомоги від 20.12.2023р., укладеним адвокатом Солошенко Сергієм Васильовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» (Клієнт) передбачено зокрема, надання правової допомоги у вигляді надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення позовних заяв, скарг, в т.ч. апеляційних і касаційних, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню; представництва інтересів клієнта в судах України всіх інстанцій і юрисдикцій (судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних, апеляційних судах всіх юрисдикцій, Верховному суді) з питань захисту прав і законних інтересів в цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних справах, в усіх органах досудового слідства (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору адвокат має повноваження, зокрема щодо складання і підписання від імені клієнта процесуальних документів (заяв, скарг, заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших процесуальних документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництво та захист інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади а також у судах всіх юрисдикцій і інстанцій.

Відповідно до п. 3.1 договору правами та обов`язками клієнта є зокрема сплачувати адвокату гонорар у розмірі і в термін, передбачені розділом 4 цього договору, та, якщо сторони про це домовляться або в разі виникнення певної необхідності, складати акт виконаних робіт.

За приписами п. 4.1 договору за здійснену правову допомогу та послуги, шо надаються адвокатом клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду), розмір якого узгоджується сторонами та визначається додатковими угодами до даного договору.

За умовами п. 4.2 договору гонорар сплачується шляхом сплати грошових коштів адвокату або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок адвоката.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2025 року.

28.08.2024р. адвокатом та клієнтом укладено додаткову угоду № 6 до договору про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023р., відповідно до п. 1 якої дана додаткова угода визначає порядок оплати послуг адвоката за надання правової допомоги зі складання і подання до Господарського суду позовної заяви про стягнення штрафу за неналежне виконання ФОП Біляч Я. Є. грошових зобов`язань за агентським договором на реалізацію туристичних послуг.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що вартість послуг за аналіз документів, вжиття заходів досудового врегулювання спору, збирання доказів, складання і подання до Господарського суду позовної заяви становить 5 000,00грн.

Згідно з п. 3 додаткової угоди оплата послуг за цією додатковою угодою здійснюється протягом 30 (тридцяти) робочих днів після ухвалення судом рішення по суті справи; клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо).

За приписами п. 4 додаткової угоди сплата узгодженої сторонами суми гонорару (вартості послуг) здійснюється клієнтом в готівковому або безготівковому порядку за домовленістю сторін.

За умовами п. 5 додаткової угоди передбачувані витрати адвоката у зв`язку із наданням правової допомоги відповідно до умов цього договору (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інші) сплачуються клієнтом адвокату понад узгоджену суму гонорару.

В пункті 7 додаткової угоди сторони погодили порядок приймання-передачі наданої правової допомоги: правова допомога вважається наданою після підписання звіту про надану правничу (правову) допомогу, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п. 7.1); адвокат надає клієнту звіт про надану правничу (правову) допомогу, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п. 7.2); клієнт зобов`язаний на протязі п`яти днів з моменту отримання звіту підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного звіту (п. 7.3); якщо протягом строку, вказаного в пункті 7.3 цієї додаткової угоди клієнт не підписав звіт про надану правничу (правову) допомогу і не надав письмове заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою клієнтом і підлягає оплаті протягом 2-х днів після надання (надсилання) клієнту відповідного рахунку на оплату (п. 7.4).

Договір про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023р. та додаткова угода № 6 до договору про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023р., підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до звіту від 05.09.2024р. про надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023 року адвокат за дорученням клієнта здійснював надання правничої допомоги, пов`язаної із стягненням в судовому порядку грошових коштів (штрафу) за невиконання ФОП Біляч Я.Є. зобов`язань за Агентським договором на реалізацію туристичних послуг. Адвокатом в межах зазначеної справи було виконано наступні роботи: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи тривалістю 1,0 год.; правовий аналіз наданих клієнтом документів тривалістю 1,5 год.; підготовка позовної заяви про стягнення штрафних санкцій і виготовлення копій додатків тривалістю 4,0 год.; підготовка копій позовної заяви і додатків до позовної заяви тривалістю 0,5 год. та направлення копії позовної заяви відповідачу та оригіналу до суду тривалістю 0,5 год., загальною тривалістю 7,5 год. на суму 5000,00грн.

У звіті зазначено, що згідно п. 2 додаткової угоди № 6 від 28.08.2024 року до договору про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023 року сторони домовились про фіксовану вартість послуг, яка не залежить від об`єму виконаної роботи і витраченого часу, зокрема: з аналізу документів, визначення правової позиції, збирання доказів, складання і подання до суду позовної заяви, підготовка інших процесуальних документів, участь в судових засіданнях, в сумі 5 000,00 грн.

Звіт від 05.09.2024р. про надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023 року підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

Відповідно до акту № 1 від 05.09.2024р. приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою № 6 від 28.08.2024 року до договору про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023 року сторони склали цей акт про те, що адвокат, в порядку п.п. 1.1., 1.2. договору про надання правничої допомоги № 02- 12/23 від 20 грудня 2023 року, надав клієнту правову допомогу, визначену додатковою угодою № 6 від 28.08.2024 року до договору, а клієнт прийняв надану адвокатом правову (правничу) допомогу та зобов`язується її оплатити (п. 1).

Відповідно до п. 2 акту деталізований перелік наданих послуг, наданий адвокатом згідно додаткової угоди № 6 від 28.08.2024 року до договору про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20 грудня 2023 року, наведений в звіті від 05.09.2024 року про надання правової (правничої) допомоги за додатковою угодою № 6 від 28.08.2024 року до договору, який є невід`ємною частиною даного акту.

Згідно з п. 3 акту підписанням даного акту клієнт стверджує про прийняття наданої адвокатом правової допомоги, а саме: послуг, перелік яких наведений у звіті від 05.09.2024 року про надання правової допомоги за додатковою угодою № 6 від 28.08.2024 року до договору, а також підтверджує відсутність претензій по якості, своєчасності і повноті наданої правової (правничої) допомоги.

За приписами п. 4 акту фіксована вартість послуг адвоката за надання правничої (правової) допомоги, визначеної додатковою угодою № 6 від 28.08.2024 року, становить 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок) і не залежить від об`єму виконаної роботи і витраченого часу.

За умовами п. 5 акту вартість послуг адвоката за надання правничої (правової) допомоги, зазначену в п.4 цього акту, клієнт зобов`язується сплатити на рахунок адвоката протягом тридцяти банківських днів з дня підписання цього акту і звіту, якщо інший строк не обумовлений сторонами додатково.

Акт № 1 від 05.09.2024р. приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою № 6 від 28.08.2024 року до договору про надання правничої допомоги № 02-12/23 від 20.12.2023 року підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

Із матеріалів справи вбачається, що представником позивача адвокатом Солошенко Сергієм Васильовичем підписано та подано позовну заяву, заперечення за вх. № 24487/24 від 09.10.2024р. на заяву про застосування строків позовної давності та відповідь на відзив за вх. № 24496/24 від 09.10.2024р.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2023р. у справі № 910/18931/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2023р. у справі № 910/2170/18 при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності понесення витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставин справи.

Згідно із п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на наведені вище норми законодавства, враховуючи предмет спору - стягнення штрафу за порушення умов агентського договору, ціну позову 7 915,00грн. та беручи до уваги ту обставину, що даний спір є малозначним за приписами ст. 12 ГПК України, справа є нескладною, а судова практика в аналогічних спорах є сталою, сума заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. яка складає більше 63% від ціни позову, на переконання суду є непропорційно високою у порівнянні з ціною позову та складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Проаналізувавши вище викладене, матеріали справи в сукупності з поданими представником позивача доказами понесення судових витрат, клопотання відповідача про зменшення судових витрат, враховуючи предмет спору й характер спірних правовідносин, обставин, які підлягають з`ясуванню, доказів, які підлягають оцінці, обсяг поданих позивачем процесуальних документів, оцінюючи складність виконаних адвокатом робіт, кількість проаналізованих адвокатом документів, обсяг указаних представником позивача робіт і час, витрачений на вчинення процесуальних дій і підготовку документів, оцінюючи співмірність здійснених стороною витрат на представництво адвокатом її інтересів у суді, складність підготовлених адвокатом процесуальних документів, які підлягають оцінці не лише з огляду на їх кількість і обсяг (кількість сторінок), а й з урахуванням наведеного в них обґрунтування, суд вважає співмірною суму правових витрат в розмірі 3000,00 грн., що є співмірним з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції та відповідають критеріям "необхідності і обґрунтованості".

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Біляча Ярослава Євгеновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» (01001, місто Київ, провулок Михайлівський, будинок 12/1, ідентифікаційний код 35254273) 7915,00грн. штрафу, 3000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

повний текст складено 14.11.24р.

СуддяІванчук С.В.