Рішення

від 14.11.2024 по справі 914/2239/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 Справа № 914/2239/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю розглянув справу за позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деволтекс», с. Оброшине,

про стягнення 13407 грн.

За участі представників: не викликались, розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Суть спору: Львівський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деволтекс», с. Оброшине, 13407 грн. отриманого відповідачем мікрогранту.

Стислий виклад позиції позивача.

Відповідач подав заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 19.06.2023 р.

На підставі приєднання до Договору про надання мікрогранту позивач надав відповідачу 250000 грн. коштів мікрогранту.

За результатами виїзного огляду встановлено факт нецільового використання коштів мікрогранту на суму 13407 грн. Встановлено, що за напрямком витрат «електронна закріпочна машина для важких матеріалів» витрачено на 13407 грн. більше, ніж було передбачено бізнес-планом (закуплено машину за 145707 грн., а передбачалось бізнес-планом - за 132300 грн.).

Відповідач змін у бізнес-план, в частині збільшення вартості машини, не вносив, позивач змін до бізнес-плану не погоджував, відповідач до позивача з вимогою про внесення змін до договору, укладення додаткового договору, не звертався.

Як на правову підставу позову позивач посилається на умови Договору про надання мікрогранту, а також на приписи п.п. 8, 17, 21, 24 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022 р.

Стислий виклад відзиву відповідача.

Відповідач у відзиві стверджує, що кошти мікрогранту він використав на цілі, вказані у бізнес-плані (надання послуг з пошиття робочого верхнього одягу, спецодягу (в т.ч. військового), створення робочих місць, вихід на європейський ринок, отримання прибутку.

В силу ч. 6 пункту 21 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 (пункт 21 в редакції постанови Кабінету Міністрів № 491 від 26.04.2024 р.) не вважається нецільовим використанням коштів мікрогранту: зміна моделі, марки, кількості, вартості предметів закупівлі, якщо такі предмети закупівлі за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним пунктом 5 цього Порядку, і якщо зміна здійснена в межах суми наданого мікрогранту.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідь позивача на відзив.

Позивач звертає увагу суду на те, що законодавець наголошує у п.п. 17, 19 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21 червня 2022 р., та у розділі ІІІ Порядку проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів «Пам`ятка щодо заповнення бізнес-плану» на використанні коштів мікрогранту згідно з бізнес-планом.

На підставі п. 21 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, п.п. 6 п. 2 розділу ІV Договору позивач вважає, що відповідач використав кошти мікрогранту не за цільовим призначенням, так як закупив обладнання за рахунок часткових коштів мікрогранту, які передбачено бізнес-планом на закупівлю іншого обладнання, та не дотримався процедури погодження з уповноваженим банком та позивачем збільшення вартості та цільового призначення предмета закупівлі.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи № 914/2239/24 в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

29.10.2024р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання мотивовано нормами ч.5, 7 ст.252 ГПК України.

Ухвалою суду від 30.10.2024р. відмовлено Львівському обласному центру зайнятості, м.Львів, у задоволенні клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування обставин, які надають позивачу право на повернення відповідачем 13407 грн. отриманого мікрогранту (збільшення вартості предмета Договору про надання мікрогранту), або ж доказування існування обставин, які спростовують факти, що викладені у позовній заяві.

Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви, відзиву та відповіді на відзив.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідач на підставі Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (надалі - Порядок) подав позивачу у електронній формі заяву № 642 BDF, підписану 15.05.2023 р., з Описом проєкту (а.с.13- 24).

Державний центр зайнятості 09.06.2023 р. прийняв наказ за № 81 Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, яким наказано надати мікрогрант в сумі 250000, серед інших, й відповідачу (а.с. 27, 28).

Заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту відповідачем подано 19 червня 2023 р., її перевірено уповноваженим банком та прийнято 19 червня 2023 р. (а.с. 25).

Платіжною інструкцією (МО) № 219-7668 від 03 липня 2023 р. (а.с. 26) підтверджується факт перерахування відповідачу 250000 грн. мікрогранту згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022 р.

Працівники позивача 30 січня 2024 р. провели виїзний огляд місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту (відповідача) щодо дотримання ним умов договору мікрогранту. Згідно з наявним у матеріалах справи Актом № 8/24 від 30 січня 2024 р. (а.с. 29-35), під час огляду встановлено, що відповідач використав для закупівлі обладнання 250000 грн. Обладнання закуплене відповідно до бізнес-плану, на момент огляду було в наявності. У бізнес-плані передбачено закупівлю Електронної закріпочної машини для важких матеріалів на суму 132300 грн., а по факту її придбано за 145707,00 грн., що перевищує вартість на 13407,00 грн. Хоча на інше обладнання використано меншу суму (у бізнес-плані запланована вартість 4 шт. промислових швейних машин становила 117700 грн., а по факту їх придбано за 104293 грн., що дешевше на 13407 грн.).

Відповідач у акті надав пояснення, згідно з якими розбіжності у цінах на обладнання спричинені зміною попиту на різні види цього обладнання, в результаті чого закріпочна машина здорожчала, а промислові швейні машини - подешевшали).

Викладені у акті обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи договором поставки обладнання № 01/18-07-2023 р. від 18 липня 2023 р. з додатком № 1 та видатковою накладною № 1 від 20 липня 2023 р. (а.с. 36-41).

Таке використання відповідачем 13407 грн. позивач вважає використанням коштів мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані, відповідно до п. 3 розділу V Договору (нецільове використання коштів).

На думку позивача, у разі збільшення предмета Договору, укладеного отримувачем мікрогранту з постачальником (продавцем), отримувач на підставі абз. 4 п. 24 Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до уповноваженого банку та відповідного регіонального центру зайнятості. У випадку їх погодження може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру мікрогранту, згідно з рішенням про надання мікрогранту.

Так як зміни у бізнес-план не вносились і не погоджувались, то позивач вважає, що 13407 грн. відповідач зобов`язаний повернути на підставі абз. 3 п. 21 Порядку та п.п. 6 п. 2 розділу VІ Договору.

Однак, в силу п. п. 21 та 24 Порядку, в редакції, яка діяла на момент закупівлі обладнання (20.07.2023), у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Тоді як у разі збільшення вартості предмета договору, укладеного отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до Уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору.

У ході проведеного моніторингу позивач встановив: факт закупівлі обладнання, яке заначено у бізнес-плані (Швейні машини різного призначення: Електронна закріпочна машина для важких матеріалів, чотири промислові швейні машини) та передбачене п. 5 Порядку; факт використання цього обладнання відповідачем для створення власного бізнесу та у ході розвитку цього бізнесу; факт створення відповідачем 2-х нових робочих місць та фактичного працевлаштування двох працівників, відповідно до поданого ним бізнес-плану і завдяки закупленому обладнанню.

Вказані обставини унеможливлюють висновок суду про нецільове використання відповідачем коштів мікрогранту та придбання ним обладнання, яке не передбачено бізнес-планом та Договором.

Що стосується посилання позивача на п. 24 Порядку та його доводів про необхідність внесення змін до бізнес-плану і погодження цих змін уповноваженим банком і відповідним регіональним центром зайнятості в зв`язку із збільшенням вартості предмета закупівлі, то згаданий п. 24 Порядку підлягає застосуванню у разі збільшення вартості предмета договору, укладеного з постачальником (продавцем), і необхідності проведення доплати коштів.

Відповідач, як отримувач, та його постачальник 18 липня 2023 р. підписали Договір поставки обладнання 01/18-07-2023, а також видаткову накладну № 1 від 20 липня 2023 р. (а.с. 41), якими визначено предмет договору поставки та його вартість.

Згідно з ч. 4 ст. 180, ст. ст. 265 та 266 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 ГК України, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Правовий аналіз наведених приписів ГК України свідчить про те, що і окрема річ і сукупність речей однаково є предметом договору поставки, якщо це визначено умовами договору.

Предмет договору поставки, який укладено отримувачем мікрогранту з постачальником, відповідає предмету, який вказано у затвердженому бізнес-плані. Згідно з бізнес-планом та Договором поставки - це сукупність товарів (швейні машинки різного призначення).

Отже, в силу вимог ГК України, умов бізнес-плану, договору поставки та видаткової накладної, предметом договору поставки, який підписали відповідач з постачальником, є сукупність швейних машин різного призначення.

У матеріалах справи немає та позивачем суду не надані докази того, що відсутність закупівлі якоїсь із передбачених бізнес-планом швейних машин, не вплине ані на досягнення та реалізацію визначених бізнес-планом цілей, ані на можливість започаткування власного бізнесу відповідачем, ані на розвиток бізнесу, ані на створення двох робочих місць і працевлаштування нових працівників.

Вартість предмета закупівлі, порівняно із тією, яка вказана у бізнес-плані, не збільшилась і становить загалом 250000 грн.

В силу п. 24 Порядку внесення отримувачем змін у бізнес-план є необхідним лише у випадку, коли може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. Доплата коштів відповідачу, в рамках надання мікрогранту, не здійснювалась, більше того, у ній не було потреби, тому й не було потреби у внесенні змін до бізнес-плану.

Постійне погодження зміни ціни кожної окремої одиниці товару, що входить до предмета договору, за умови незмінності загальної вартості предмета договору, є неефективним. Адже кон`юнктура ринку - це економічна ситуація, що склалася на ринку на даний момент або за обмежений відрізок часу під впливом сукупності кон`юнктуроутворюючих факторів і характеризується рівнем збалансування попиту та пропозиції на ринку, а також рівнем та співвідношенням цін.

Необхідність неодноразової розробки змін до бізнес-плану та їх погодження може унеможливити виконання Договору про надання мікрогранту в цілому, з огляду на постійну та швидку зміну цін на різні складові обладнання, спричинену зміною кон`юнктури ринку, якій притаманні такі характерні риси як несталість, постійна мінливість, коливання, нерівномірність, виняткова суперечливість, що відображається у одночасному вияві протилежних тенденцій одних і тих самих показників кон`юнктури.

Такий висновок суду опосерековано підтверджується й тим, що у подальшому Кабінет Міністрів України вніс зміни до п. 21 Порядку. Згідно з внесеними змінами «не вважається нецільовим використанням коштів мікрогранту: зміна моделі, марки, кількості, вартості предметів закупівлі, якщо такі предмети закупівлі за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним пунктом 5 цього Порядку, і якщо зміна здійснена в межах суми наданого мікрогранту.».

З огляду на викладене, позов не підлягає задоволенню з підстав, які у ньому наведені.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 238, 239, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Львівського обласного центру зайнятості (79039, Львівська область, м.Львів, вул.Бортнянського, буд. 11А, код ЄДРПОУ 03491180) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деволтекс» (81115, Львівська область, Львівський район, с. Оброшине, вул.Самбірська, буд. 47, код ЄДРПОУ 44711737) відмовити повністю.

2. Судовий збір у справі покласти на Львівський обласний центр зайнятості.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяБортник О.Ю.