Рішення

від 01.11.2024 по справі 916/2984/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2984/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Кривельова Т.М. на підставі посвідчення;

Від позивачів:

- Одеської обласної ради: Чегодар С.В. на підставі довіреності;

- Одеської обласної державної адміністрації (Одеської обласної військової адміністрації): не з`явився;

- Південного офісу Держаудитслужби: не з`явився;

Від відповідачів:

- товариства з обмеженою відповідальністю «Протек солюшнз Україна»: Кіров О.Ф. на підставі ордеру; Харчук В.І. на підставі ордеру;

- комунальної установи «Одеська обласна база спеціального медичного постачання»: Пономарьов В.В. на підставі ордеру;

Від третьої особи: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Одеської обласної державної адміністрації (Одеської обласної військової адміністрації), Південного офісу Держаудитслужби до товариства з обмеженою відповідальністю «Протек солюшнз Україна», комунальної установи «Одеська обласна база спеціального медичного постачання» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації про визнання угоди недійсною та стягнення 2 726 426,36 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі по тексту - прокурор) звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Одеської обласної державної адміністрації (Одеської обласної військової адміністрації) (далі по тексту - Адміністрація), Південного офісу Держаудитслужби до товариства з обмеженою відповідальністю «Протек солюшнз Україна» (далі по тексту - ТОВ «Протек солюшнз Україна»), комунальної установи «Одеська обласна база спеціального медичного постачання» (далі по тексту - Установа), відповідно до якого прокурор просить суд визнати недійсною додаткову угоду №1 від 07.12.2023 до договору №38/23 від 06.12.2023, укладеного між відповідачами; стягнути з ТОВ «Протек солюшнз Україна» на користь Одеської обласної ради пеню у розмірі 1 396 360,00 грн та штраф у розмірі 1 330 066,36 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що додатковою угодою № 1 від 07.12.2023 відповідачами було продовжено строк дії договору №38/23 від 06.12.2023 та строк постачання товару до 31.03.2024. Разом з цим, підстави для внесення змін до істотних умов договору у додатковій угоді відповідачами зазначені не були.

Прокурор стверджує, що підставою для укладення додаткової угоди №1 від 07.12.2023 та, відповідно, продовження строку поставки товару, був лист ТОВ «Протек солюшнз Україна» № 0712/05 від 07.12.2023, яким відповідач повідомив Установу про неможливість поставки імпортного товару у визначені договором строки у зв`язку з блокуванням польсько-українського кордону. Прокурор вважає, що оскільки у листі ТОВ «Протек солюшнз Україна» кваліфікувало вказану ознаку як форс-мажорну, слід керуватись умовами договору №38/23 від 06.12.2023, які передбачають необхідність надання в такому разі сертифіката, виданого Торгово-промисловою палатою України, який засвідчує настання форс-мажорних обставин. Відсутність сертифіката про настання форс-мажорних обставин, за переконанням прокурора, свідчить про укладення спірної угоди з порушенням положень договору №38/23 від 06.12.2023 та приписів чинного законодавства, зокрема, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому, визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 07.12.2023 ло договору №38/23 від 06.12.2023, за переконанням прокурора, має наслідком необхідність застосування умов договору №38/23 від 06.12.2023, яким визначено обов`язок ТОВ «Протек солюшнз Україна» поставити товар у строк до 31.12.2023. Таким чином, з посиланням на умови договору №38/23 від 06.12.2023, а також на поставку відповідачем товару лише 11.03.2024, прокурором нараховано та заявлено до стягнення з ТОВ «Протек солюшнз Україна» на користь Одеської обласної ради пені у розмірі 1 396 360,00 грн та штрафу у розмірі 1 330 066,36 грн.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави та наявність підстав для представництва, прокурор вказує, що товар за договором №38/23 від 06.12.2023 придбано за рахунок коштів місцевого (обласного) бюджету, а, отже, державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні належного виконання зобов`язань сторонами. При цьому, прокурор вказує, що звернення до суду з даним позовом спрямоване на захист і відновлення державних інтересів, оскільки визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення штрафних санкцій з ТОВ «Протек солюшнз Україна» сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, а, отже, - і укріпленню держави в умовах збройної відсічі агресору.

Ухвалою суду від 08.07.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації (далі по тексту - Департамент).

12.07.2024 до суду від ТОВ «Протек солюшнз Україна» надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, що, за переконанням відповідача, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Крім того, 12.07.2024 до суду від Установи також надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

16.07.2024 до суду від Установи надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні заявленого прокурором позову. Відповідач зазначає, що додаткова угода була укладена у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин, а саме: логістичних проблем, пов`язаних із блокуванням автомагістралей сполучення, а також воєнним станом. Відповідач вказує, що інформація про акції протесту на під`їздах до прикордонних переходів на виїзд з Польщі була опублікована також в засобах масової інформації. Установа зазначає, що відповідність дій учасників процедури закупівлі вимогам чинного законодавства підтверджується висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11- 20-014047-a від 23.02.2024.

17.07.2024 до суду від ТОВ «Протек солюшнз Україна» також надійшов відзив на позов. ТОВ «Протек солюшнз Україна» просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наявність документального підтвердження існування підстав для продовження строку дії договору. При цьому, відповідач наголошує про наявність у нього права самостійно визначати форму документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку дії договору.

ТОВ «Протек солюшнз Україна» звертає увагу, що незалежно від укладення додаткової угоди товар за договором мав бути поставлений лише після отримання заявки, яка Управлінням на адресу товариства була направлена лише листом № 101 від 04.03.2024, тобто за даних обставин справи товар не міг бути поставлений раніше березня 2024 року.

ТОВ «Протек солюшнз Україна» наголошує, що доводи прокурора про необхідність отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин для укладення додаткової угоди є нелогічними, оскільки такий сертифікат можна отримати вже після настання строку виконання зобов`язання, що передбачено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Посилаючись на заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а саме і штрафу, і пені, ТОВ «Протек солюшнз Україна» просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 726 426,36 грн.

22.07.2024 від Південного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення, по тексту яких позивачем було повідомлено, зокрема, про проведення Західним офісом Держаудитслужби моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11- 20-014047-a, а, отже, про відсутність можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог. Розгляд справи позивач просив проводити за відсутності його представника.

29.07.2024, 07.08.2024 до суду від прокурора надійшли відповіді на відзиви, по тексту яких прокурор наполягає на необхідності отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин для укладення додаткової угоди, оскільки наявність форс-мажорних обставин була визначена відповідачами в якості підстави для укладення спірної угоди. При цьому, прокурор звертає увагу, що на момент оголошення процедури закупівлі, тобто станом на 20.11.2023, а також на дату укладення договору №38/23 від 06.12.2023 події, які кваліфіковані ТОВ «Протек солюшнз Україна» як форс-мажорні, вже існували, а, отже, не можуть бути підставою для продовження строку дії договору.

29.07.2024 до суду від прокурора також надійшли заперечення на клопотання Установи про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 12.08.2024 судом було оголошено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду. Суд зазначає, що оцінка правомірності звернення прокурора до суду в інтересах позивачів додатково буде надана по тексту мотивувальної частини рішення.

21.08.2024 до суду від Одеської обласної ради надійшли пояснення на позовну заяву, згідно яких позивач підтримує заявлений прокурором позов в інтересах ради.

Адміністрація та Департамент не скористались правом на участь своїх представників у даному судовому процесі, письмові пояснення щодо заявленого прокурором позову від вказаних учасників до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

28.02.2022 на сайті Торгово-промислової палати України було опубліковано лист №2024/02.07.1, згідно якого Торгово-промислова палата України засвідчила настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військової агресії Російської Федерації, що стало підставою для введення воєнного стану.

Згідно з п. 1.1 Статуту, затвердженого розпорядженням обласної ради від 18.09.2023 №641/2023-ОР, Установа є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада (далі - Власник) в межах повноважень, визначених законодавством України.

Відповідно до п. 2.1 Статуту Установа створена з метою зберігання та обслуговування матеріальних цінностей державного резерву, ведення їх обліку, контролю за наявністю, рухом та здійсненням операцій з зазначеними матеріальними цінностями, а також організації та проведення процедури закупівель товарів, послуг та закупівель за рамковими угодами в інтересах підприємств, установ, організацій області та забезпечення і потреб інших суб`єктів господарювання послугами в здійсненні закупівель товарів, робіт та послуг.

20.11.2023 Установою було оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2023-11-20-014047-a, переможцем якої було визнано ТОВ «Протек солюшнз Україна».

Листом №1461/04 від 04.12.2023 КНП «Болградська центральна районна лікарня» Болградської міської ради Одеської області просила Одеську обласну державну (військову) адміністрацію допомогти в отриманні апарату комп`ютерної томографії. При цьому, лікарня повідомляла, що орієнтовний період повної готовності лікарні для отримання апарату комп`ютерної томографії є січень 2024 року, оскільки лікарнею не завершено ремонт приміщення, декларація про провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії до Державної інспекції ядерного регулювання України відповідно не подана.

06.12.2023 між Установою (Замовник) та ТОВ «Протек солюшнз Україна» (Виконавець) було укладено договір про закупівлю товару №38/23, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується поставити та передати у власність Замовника товар за предметом: код ДК 021:2015 - 33110000-4 - «Візуалізаційне обладнання для потреб медицини, стоматології та ветеринарної медицини» (код ДК 021:2015 - 33115000-9 Томографічне обладнання (комп`ютерний томограф всього тіла)) код НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» - 37618 - Система рентгенівської комп`ютерної томографії всього тіла (далі - товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1 до договору), а Замовник зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим договором.

Згідно з п. п. 2.1, 2.3 договору №38/23 від 06.12.2023 загальна ціна цього договору складає 19 948 000,00 грн. Розрахунки за товар здійснюються у разі наявності фінансування в безготівковій формі шляхом проведення попередньої оплати після набрання чинності договору у розмірі 100 % від ціни договору на рахунок Виконавця, впродовж 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами договору.

Поставка товару здійснюється Виконавцем з використанням власного або залученого транспорту до 31.12.2023 (п. 3.1 договору №38/23 від 06.12.2023).

За змістом п. п. 3.2, 3.4 договору №38/23 від 06.12.2023 поставка товару здійснюється за адресою: 65045. Одеська область, місто Одеса, вулиця Гаванна, 1, на підставі заявки Замовника. Поставка товару повинна здійснюватися Виконавцем не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дати одержання відповідної заявки Замовника.

Відповідно до п. п. 3.8, 3.9 договору №38/23 від 06.12.2023 товар вважається переданим Замовнику, а зобов`язання Виконавця щодо поставки товару вважаються виконаними в повному обсязі у кількості та якості в місці поставки товару на підставі підписаної сторонами видаткової накладної. Право власності на товар переходить від Виконавця до Замовника з моменту підписання сторонами видаткової накладної та передання товару Замовнику в місці поставки.

За порушення терміну поставки товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять робочих днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості (п. 6.5 договору №38/23 від 06.12.2023).

Відповідно до п. 7.1 договору №38/23 від 06.12.2023 договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Згідно з п. 8.1 договору №38/23 від 06.12.2023 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Під непереборною силою в цьому договорі розуміються будь-які надзвичайні або невідворотні події зовнішнього щодо сторін характеру або їх наслідки, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі й бажанню сторін, і які не можна, за умови застосування звичайних для цього заходів, передбачити й не можна при всій обережності й передбачливості запобігти (уникнути), у тому числі, але не винятково стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки й т. п.), нещастя біологічного, техногенного й антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин і устаткування, масові епідемії та ін.), карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські заворушення, прояви тероризму, масові страйки й локаути, бойкоти та ін.).

Відповідно до п. 8.3 договору №38/23 від 06.12.2023 сторона, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

За змістом п. 8.8 договору №38/23 від 06.12.2023 на дату укладення цього договору існує форс-мажорна обставина на території України - військова агресія РФ проти України, що стала підставою введення воєнного стану тому згідно з пунктом 8.1 розділу 8 «Обставини непереборної сили» договору зазначені форс-мажорні обставини не звільняють Продавця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 12.1 договору №38/23 від 06.12.2023 договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", крім частин третьої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та особливостей.

Відповідно до пп. 4 п. 12.3 договору №38/23 від 06.12.2023 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Форма документального підтвердження об`єктивних обставин визначатиметься Замовником під час виникнення об`єктивних обставин (з огляду на їх особливості) з дотриманням чинного законодавства.

Зміни до договору про закупівлю оформляються шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) та є невід`ємною частиною. Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору (п. п. 12.4, 12.5 договору №38/23 від 06.12.2023).

Специфікація товару (найменування, одиниця виміру, ціна) викладена у додатку №1 до договору №38/23 від 06.12.2023.

07.12.2023 ТОВ «Протек солюшнз Україна» звернулось до Управління з листом №0712/05, відповідно до якого товариство просило розглянути питання про продовження строку поставки товару до 31.03.2024 шляхом підписання додаткової угоди до договору. Зі змісту листа можна встановити, що необхідність укладення додаткової угоди обґрунтована блокуванням польсько-українського кордону, що утруднює своєчасну поставку товару, який відповідач ввозить із-за кордону. Вказана обставина кваліфікована відповідачем як форс-мажорна.

Листом №0712/06 від 07.12.2023 ТОВ «Протек солюшнз Україна» у доповнення до листа від 07.12.2023 № 0712/05 направило копію повідомлення від постачальника товару - компанії Protech-Solutions Switzerland AG від 06.12.2023 № 0612-01, в якому постачальник з посиланням на інформаційне повідомлення Прикордонної служби Польщі зазначив, що з 06.11.2023 року на пунктах пропуску на українсько-польському кордоні проходить безстрокова акція протесту польських перевізників, яка стосується вантажного транспорту.

07.12.2023 між відповідачами було укладено додаткову угоду №1 до договору №38/23 від 06.12.2023, якою викладено п. 14 договору (реквізити сторін) у новій редакції. Крім того, цією угодою відповідачами було продовжено строк поставки та строк дії договору до 31.03.2024.

25.12.2023 Установою в рахунок оплати товару за договором №38/23 від 06.12.2023 було переказано на рахунок ТОВ «Протек солюшнз Україна» грошові кошти у розмірі 19 948 000,00 грн.

19.01.2024 між відповідачами було укладено додаткову угоду №2 до договору №38/23 від 06.12.2023, якою викладено п. 3.2 у новій редакції, відповідно до якої поставка товару здійснюється за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Ізмаїльська, 71, 75, на підставі заявки Замовника.

Листом №280224/06 від 28.02.2024 ТОВ «Протек солюшнз Україна» просило Установу надати офіційну заявку на поставку комп`ютерного томографа за адресою, зазначеною у додатковій угоді №2 від 19.01.2024 до договору №38/23 від 06.12.2023.

04.03.2024 Установа надала ТОВ «Протек солюшнз Україна» замовлення на здійснення поставки товару за договором №38/23 від 06.12.2023, що передбачає необхідність поставки товару протягом десяти робочих днів з дня отримання заявки.

Листом №070324/06 від 07.03.2024 ТОВ «Протек солюшнз Україна» підтвердило отримання заявки та намір поставки товару у визначений договором №38/23 від 06.12.2023 строк.

11.03.2024 ТОВ «Протек солюшнз Україна» поставило комп`ютерний томограф за адресою КНП «Болградська центральна районна лікарня» Болградської міської ради Одеської області, що підтверджується підписаними між відповідачами та за участю лікарні актом №38/23-1 приймання-передачі товару, актом №38/23-1/1 приймання-передачі документів, видатковою накладною №ЛО000609 від 11.03.2024 та товарно-транспортною накладною.

Листом №69 від 15.05.2024 Установа у відповідь на лист прокуратури повідомила, що додаткова угода №1 від 25.12.2023 до договору №38/23 від 06.12.2023 була укладена у зв`язку з затримкою поставки обладнання через блокування кордону. Крім того, відповідачем було надано інформацію щодо ціни придбаного товару, технічних характеристик предмета закупівлі, попередньої оплати товару тощо.

Листом від 27032024-05 від 27.03.2024 ТОВ «Протек солюшнз Україна» у відповідь на лист прокуратури повідомило про підстави укладення додаткової угоди №1 від 07.12.2023 до договору №38/23 від 06.12.2023, повідомило про поставку товару 11.03.2024 тощо. При цьому, відповідачем було вказано про відсутність правових підстав для надання будь-яких документів, запит про надання яких був зроблений прокуратурою з посиланням на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Листом від 26.04.2024 Одеська обласна прокуратура повідомила Південний офіс Держаудитслужби про наявність підстав для визнання додаткової угоди № 1 від 07.12.2023 недійсною. При цьому, прокуратура просила повідомити відомості про вжиття Південним офісом заходів з метою стягнення неустойки у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Протек солюшнз Україна» зобов`язань за договором №38/23 від 06.12.2023.

Листом від 06.05.2024 Південний офіс Держаудитслужби у відповідь на лист прокуратури повідомив, зокрема, про проведення 23.02.2024 Західним Офісом Держаудитслужби моніторингу закупівлі UA-2023-11-20-014047-а, за результатами якого порушень виявлено не було.

В матеріалах справи наявні також інші листи Одеської обласної прокуратура, адресовані, зокрема, Департаменту, Одеській обласній військовій адміністрації, Одеській обласній раді, а також відповіді на листи прокуратури, надані Управлінням обласної ради з майнових відносин, Департаментом, Одеською обласною військовою адміністрацією тощо. У вказаних листах прокуратура порушувала питання щодо правомірності укладення додаткової угоди №1 від 07.12.2023, а також наявність підстав для стягнення з ТОВ «Протек солюшнз Україна» штрафних санкцій.

Листом №278 від 08.05.2024 Установа у відповідь на лист прокуратури повідомила про проведення Західним офісом Держаудитслужби перевірки дотримання вимог законодавства по процедурі закупівлі UA-2023-11-20-014047-а, за результатами якої встановлено відсутність порушень законодавства.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-11-20-014047-a від 23.02.2024 був долучений Установою до матеріалів справи під час вирішення судом даного спору.

07.06.2024 між ТОВ «Протек солюшнз Україна», Установою та КНП «Болградська центральна районна лікарня» Болградської міської ради Одеської області було підписано акт №38/23-2 проведення монтажних та пусконалаштувальних робіт, введення товару в експлуатацію.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII, застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункти 50, 51 вказаної постанови).

У Рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор посилається на необхідність захисту прав держави в особі Одеської обласної ради, Адміністрації та Південного офісу Держаудитслужби у зв`язку з продовженням строку дії договору №38/23 від 06.12.2023 та строку поставки товару, оплата якого здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Прокурором було дотримано порядок пред`явлення позову в інтересах держави, а, отже, у суду наявні підстави для дослідження питання наявності підстав для визнання угоди недійсною та стягнення штрафних санкцій.

Предметом заявленого прокурором в інтересах держави позову до ТОВ «Протек солюшнз Україна» та Установи є вимога про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 07.12.2023 до договору №38/23 від 06.12.2023 з посиланням на відсутність сертифіката про настання форс-мажорних обставин, настання яких було визначено відповідачами в якості підстави для укладення спірної угоди.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (зі змінами).

Господарським судом було встановлено, що договір про закупівлю №38/23 від 06.12.2023 був укладений між відповідачами за результатами проведення публічних торгів, а, отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Невід`ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

В силу приписів ч. 3 ст. 180 Господарського кодексів України (далі по тексту - ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

ТОВ «Протек солюшнз Україна» та Установою у п. 7.1 договору №38/23 від 06.12.2023 було погоджено таку істотну умову господарського договору як строк дії договору, оскільки відповідачі визначили, що договір укладено на строк до 31.12.2023 або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. При цьому, строк поставки товару визначений п. 3.1 договору, за змістом якого поставка товару також має бути здійснена у строк 31.12.2023.

Згідно з ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Частиною 2 ст.65 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 зазначав, що зміна істотних умов договору про закупівлю відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» можлива внаслідок документально підтверджених обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.

Договором №38/23 від 06.12.2023 також передбачено можливість продовження строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили. При цьому, форма документального підтвердження об`єктивних обставин має визначатись ТОВ «Протек солюшнз Україна» під час виникнення об`єктивних обставин з дотриманням чинного законодавства (пп. 4 п. 12.3 договору).

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 1, абзацу 3 ч. 3 ст. 14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні" № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання. Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України (ТППУ) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, блокада та страйк.

07.12.2023 ТОВ «Протек солюшнз Україна» звернулось до Управління з листом №0712/05, відповідно до якого товариство просило розглянути питання про продовження строку поставки товару до 31.03.2024 шляхом підписання додаткової угоди до договору. Зі змісту листа можна встановити, що необхідність укладення додаткової угоди обґрунтована блокуванням польсько-українського кордону, що утруднює своєчасну поставку товару, який відповідач ввозить із-за кордону. Вказана обставина кваліфікована відповідачем як форс-мажорна.

07.12.2023 між відповідачами було укладено додаткову угоду №1 до договору №38/23 від 06.12.2023, якою продовжено строк поставки та строк дії договору до 31.03.2024.

Суд зазначає, що блокада дійсно відноситься до обставин непереборної сили, а, отже, наявність такої обставини за загальним правилом має бути підтверджена сертифікатом торгово-промислової палати.

Відповідно до п. 6.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Згідно з п. 6.10 Регламенту якщо уповноважена особа на підставі аналізу наданих заявником документів, даних, інформації, доказів дійшла до висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об`єктивно унеможливили/унеможливлюють виконання зобов`язання заявника, термін виконання якого настав або настане найближчим часом, то вона приймає рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 по справі №910/15264/21 звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Суд зазначає, що на дату направлення ТОВ «Протек солюшнз Україна» на адресу Управління пропозиції укласти додаткову угоду строк поставки товару за договором №38/23 від 06.12.2023 не сплинув, що, відповідно, виключало можливість отримання сертифіката про настання форс-мажорної обставини. Судом враховано також, що строк виконання зобов`язання фактично лише розпочався, а, отже, у суду відсутні підстави для висновку про можливість отримання сертифіката з підстав настання строку виконання зобов`язання найближчим часом.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку, що наведена ТОВ «Протек солюшнз Україна» підстава для укладення додаткової угоди на момент направлення листа №0712/05 від 07.12.2023 не могла бути підтверджена сертифікатом торгово-промислової палати.

Судом враховано, що саме відсутність сертифікату покладено прокурором в обґрунтування підстав для визнання недійсною додаткової угоди №1 від 07.12.2023 до договору №38/23 від 06.12.2023. Проте, суд зазначає, що сертифікат не може вважатися беззаперечним доказом існування форс-мажорних обставин, відсутність таких обставин може спростовуватись відповідно до принципу змагальності сторін. Таким чином, у будь-якому випадку суд має надати оцінку наявності/відсутності безпосередньо самої підстави для продовження строку виконання сторонами зобов`язань.

Разом з тим, прокурором не було спростовано наявність об`єктивної обставини, яка спричинила продовження строку виконання зобов`язання згідно з додатковою угодою №1 від 07.12.2023 до договору №38/23 від 06.12.2023, наприклад, доказів можливості ввезення товару через будь-яких інший пропускний пункт або доказів фактичного ввезення товару через ділянку кордону, яка не межує з Польщею, тощо.

Доводи прокурора про обізнаність відповідачів як на дату оголошення процедури закупівлі, тобто станом на 20.11.2023, так і на дату укладення договору №38/23 від 06.12.2023 про блокування пунктів пропуску на кордоні між Україною та Польщею судом відхиляються, оскільки відповідачі навряд чи могли точно визначити строки блокування кордону або дату завершення блокади. Наведене дозволяє суду дійти висновку про недоведеність прокурором існування передбачених законом підстав для визнання угоди №1 від 07.12.2023 недійсною.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в пункті 48 постанови від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 сформулювала висновок про те, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача".

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

Господарським судом враховано, що позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 07.12.2023 до договору №38/23 від 06.12.2023 не поєднана з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину. Так, спірною угодою було продовжено строк дії договору та строк дії поставки, тобто безпосередньо на виконання цієї угоди будь-які додаткові кошти не сплачувались, будь-яке інше майно ніж визначено безпосередньо договором, не передавалось.

Таким чином, звернення прокурора в інтересах позивачів з вимогою про визнання угоди №1 від 07.12.2023 недійсною за даних обставин справи не призведе до поновлення будь-яких прав позивачів. Позиція суду з даного питання підтверджуються листом №1461/04 від 04.12.2023 КНП «Болградська центральна районна лікарня» Болградської міської ради Одеської області про неможливість прийняття лікарнею комп`ютерного томографа у строк до 31.12.2023.

Прокурор також звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення ТОВ «Протек солюшнз Україна» на користь Одеської обласної ради пені у розмірі 1 396 360,00 грн та штрафу у розмірі 1 330 066,36 грн, за результатами надання оцінки якій суд дійшов наступного висновку.

Вимога про стягнення штрафних санкцій не може бути розцінена як така, що пред`явлена з метою застосування реституції, оскільки будь-які кошти за додатковою угодою №1 від 07.12.2023 на користь ТОВ «Протек солюшнз Україна» не сплачувались. Разом з тим, вказана вимога є похідною вимогою, оскільки її задоволення за певних обставин залежить від задоволення вимоги про визнання угоди недійсною.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Господарський суд зазначає, що сторонами спірних правовідносин, в даному випадку, договору про закупівлю №38/23 від 06.12.2023 є Установа (Покупець) та ТОВ «Протек солюшнз Україна» (Продавець), а, отже, порушення однією із сторін прийнятих на себе зобов`язань є підставою для сплати штрафних санкцій саме на користь сторони такого зобов`язання. Таким чином, приписами чинного законодавства не передбачено можливості стягнення договірної штрафної санкції на користь особи, яка не є стороною договору.

Одеська обласна рада не є стороною договору про закупівлю №38/23 від 06.12.2023, а, отже, прокурор не може вимагати стягнення штрафних санкцій на користь ради. При цьому, як вже зазначалось вище по тексту рішення, стягнення штрафних санкцій на користь Одеської обласної ради не може бути ототожнена з вимогою про застосування реституції.

З викладених обставин, враховуючи звернення прокурора до суду з вимогою про стягнення з ТОВ «Протек солюшнз Україна» штрафних санкцій на користь Одеської обласної ради, яка взагалі не є стороною договору №38/23 від 06.12.2023, суд також доходить висновку і про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог прокурора в цій частині позову.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд,при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками даного процесу в обґрунтування власних правових позиції.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність та законність відмови у задоволенні заявленим заступником керівника Одеської обласної прокуратури позовним вимогам в інтересах держави в особі Одеської обласної ради, Одеської обласної державної адміністрації (Одеської обласної військової адміністрації), Південного офісу Держаудитслужби до товариства з обмеженою відповідальністю «Протек солюшнз Україна», комунальної установи «Одеська обласна база спеціального медичного постачання» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 07.12.2023 до договору №38/23 від 06.12.2023, укладеного між відповідачами; про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Протек солюшнз Україна» на користь Одеської обласної ради пені у розмірі 1 396360,00 грн та штраф у розмірі 1 330 066,36 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на прокурора у зв`язку з відмовою у задоволенні позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна