Рішення

від 12.11.2024 по справі 916/3485/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3485/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу № 916/3485/24 за позовом Приватного підприємства "ПОЛІБУД-2" (65088, м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.92/94, код ЄДРПОУ 24538632)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-1" (65009, м.Одеса, вул.Зоопаркова, буд.1, код ЄДРПОУ 23865375)

про стягнення 668 293, 61 грн.

Представники:

Від позивача:

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПОЛІБУД-2" звернулось до Господарського суду Одеської до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельо-монтажне управління-1" про стягнення 668 293, 61 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором підряду № 1/12 від 01.12.2020 року.

Ухвалою від 12.08.2024р. прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2024р.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 17.09.2024р. відкладено підготовче засідання на 08.10.2024р.

Ухвалою від 08.10.2024р. підготовче провадження закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні на 12.11.2024р.

Судом 12.11.2024 року, в порядку ст. 240 ГПК України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

01.12.2020р. між Приватним Підприємством "ПОЛІБУД-2" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ-1" (Відповідач) було укладено Договір підряду № 1/12, відповідно до умов якого Позивач зобов`язується виконати роботи по оздобленню фасаду житлового будинку що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Зоопаркова 8В (1-2а) в свою чергу Відповідач за відповідним Договором забовязується надати фронт робіт технічну документацію та здійснити своєчасну оплату за виконанні роботи.

Згідно п.3.2 Договору «Оплата здійснюється відповідно до Актів виконаних робіт за Формою № 3.

Згідно п.3.4. Договору «Загальна вартість робіт по оздобленню фасаду встановлюється договірною ціною, яка в свою чергу є невід`ємною частиною відповідного Договору»

Позивачем на виконання умов Договору були виконанні усі зобов`язання у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами, а саме на виконання умов договору були складені та підписані наступні документи: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2021р.; Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021р. на загальну суму 1 800 603,60 грн. ; Підсумкова відомість ресурсів. Об`єкт: Багатоквартирний 10-ти поверховий житловий будинок із вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Зоопаркова 8В (1-2а) звітний період березень 2021р.; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2021р.; Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021р. на загальну суму 1 200 093,60 грн.; Підсумкова відомість ресурсів. Об`єкт: Багатоквартирний 10-ти поверховий житловий будинок із вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Зоопаркова 8В (1-2а) звітний період вересень 2021р.; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2021р.; Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021р. на загальну суму 856 802,80 грн.; Підсумкова відомість ресурсів. Об`єкт: Багатоквартирний 10-ти поверховий житловий будинок із вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Зоопаркова 8В (1-2а) звітний період жовтень 2021р.; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021р.; Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021р. на загальну суму 101 067,60 грн..

Відповідно до п. 3.3. Договору «Оплата здійснюється Замовником на протязі 10 (десяти) днів після підписання Актів виконаних робіт».

Відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково, а саме: за Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021р. на загальну суму 856 802,80 грн. з яких Відповідачем не було сплачено 363 140 грн. та за Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021р. а загальну суму 101 067,60 грн. не сплачений Відповідачем у повному обсязі.

У відповідності до підписаного між сторонами Акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021р. 27.06.2024р. між Позивачем та Відповідачем, станом на 06.08.2024 року останній має заборгованість по сплаті за виконанні роботи на загальну суму 464 207,60 грн.

Також, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, було нараховано відповідачу інфляційні витрати в сумі 167 114,74 грн. та 3% річних в сумі 36 971,27 грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Приватне підприємство "ПОЛІБУД-2" звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В силу положень ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, 01.12.2020р. між Приватним Підприємством "ПОЛІБУД-2" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ-1" (Відповідач) було укладено Договір підряду № 1/12, відповідно до умов якого Позивач зобов`язується виконати роботи по оздобленню фасаду житлового будинку що розташований за адресою: м. Одеса, вул.Зоопаркова 8В (1-2а) в свою чергу Відповідач за відповідним Договором забов"язується надати фронт робіт технічну документацію та здійснити своєчасну оплату за виконанні роботи.

Згідно п. 3.2 Договору «Оплата здійснюється відповідно до Актів виконаних робіт за Формою № 3.

Позивачем на виконання умов Договору були виконанні усі зобов`язання у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами, а саме на виконання умов договору були складені та підписані Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021р. на загальну суму 856 802,80 грн. та Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021р.

Згідно зі ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1. ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1. ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

У відповідності до підписаного між сторонами Акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021р. 27.06.2024р. між Позивачем та Відповідачем, станом на 06.08.2024 року останній має заборгованість по сплаті за виконанні роботи на загальну суму 464 207,60 грн.

За приписами ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Разом з тим, як встановлено судом відповідач вартість наданих послуг в сумі 327 910,78 не сплатив. При цьому відповідачем відповідні обставини належними та допустимими доказами не спростовані.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість наданих послуг в сумі 464 207,60 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 36 971,27 грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 36 971,27 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні витрати. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми інфляційних витрат в розмірі 167 114,74 грн., судом встановлено, що розрахунок інфляційних витрат річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційних витрат в розмірі 167 114,74 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕСЛА-МОНТАЖ" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства "ПОЛІБУД-2" (65088, м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.92/94, код ЄДРПОУ 24538632) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-1" (65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23865375) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-1" (65009, м.Одеса, вул.Зоопаркова, буд.1, код ЄДРПОУ 23865375) на користь Приватного підприємства "ПОЛІБУД-2" (65088, м.Одеса, Люстдорфська дорога, буд.92/94, код ЄДРПОУ 24538632) основний борг в сумі 464 207 (Чотириста шістдесят чотири тисячі двісті сім) грн. 60 коп., 3% річних в сумі 36 971 (Тридцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят одна)грн.27 коп., інфляційні витрати в сумі 167 114 (Сто шістдесят сім тисяч сто чотирнадцять) грн.74 коп. та судовий збір в сумі 10 024 (Десять тисяч двадцять чотири) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна