Рішення

від 14.11.2024 по справі 917/1376/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 Справа № 917/1376/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Михатило А.В., розглянувши справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", пров. Несторівський, 3-5, м. Київ 04053

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКОМПЛЕКТ СІТІ", вул. Сержанта Мельничука, 160, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

про стягнення 7 623,31 грн штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області 19.08.2024 року надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКОМПЛЕКТ СІТІ" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7623,31 грн за договором купівлі - продажу № 09/03/739-МТР від 18.07.2022 року.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що Відповідач порушив умови Договору щодо терміну поставки, а тому він зобов`язаний сплатити Позивачу штрафу на підставі п.6.9 Договору .

До позову як докази позивач подав копії Договору від 18.07.2022 року, Додатку № 1 до Договору, платіжної інструкції № 13756-П22 від 12.08.2022, видаткових накладних від 03.10.2022 №208 та № 209, довіреності від 30.12.2022 р. №01/01/20-924/д., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.06.2012 р. №5059.

Ухвалою суду від 22.08.2024 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи, встановлено строки подачі заяв по суті.

Відповідно до довідки про доставку ухвали від 22.08.2024 року в електронний кабінет відповідача ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 22.08.2024 року о 13:48.

Таким чином, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Між ПАТ «УКРНАФТА» ( Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМПЛЕКТ СІТІ» ( Продавець, Відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №09/03/739-МТР від 18.07.2022 року (Договір, арк. справи 6-10), за умовами якого Продавець зобов`язався передати Покупцеві у власність продукцію (далі - Товар), а Покупець - прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики Товару визначаються в Додатках до цього Договору.

Відповідно до Додатку 1 до Договору Продавець зобов`язувався поставити фільтри до автомобілів, картридж вологовідділювача, елементи фільтрів згідно з визначеним цим додатком переліком (арк. справи 11-16).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що Продавець зобов`язується передати Покупцю Товар у строк та на умовах, визначених цим Договором та відповідними Додатками до цього Договору.

У пункті 1 Додатку 1 до Договору вказана загальна вартість Товару - 84 337,03 грн. в т.ч. ПДВ.

Пунктом 2 Додатку 1 до Договору встановлено наступні умови оплати: 25 % попередня оплата, 75% по факту поставки всієї продукції протягом 30 календарних днів.

Термін поставки згідно з п.4 Додатку 1 до Договору не більше 45 календарних днів з моменту проведення 25 % передоплати.

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.

Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною першою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу вимог статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що ПАТ «Укрнафта» виконало свої зобов`язання щодо здійснення попередньої оплати за Товар, що підтверджується платіжною інструкцією № 13756-П22 від 12.08.2022 на суму 21 084,26 грн. (арк справи 17).

З урахуванням п.4 Додатку 1 до Договору Товар мав бути поставлений до 15.09.2022р. включно.

Взяті на себе зобов`язання Відповідач виконав неналежним чином, допустивши прострочення поставки, частина Товару була поставлена з простроченням, що підтверджується видатковими накладними від 03.10.2022 №208 та № 209 (арк. справи 18-19).

Подані докази свідчать, що Відповідачем прострочено поставку товару до 30 днів на суму 16 207,87 грн., а взагалі не поставлено Товару (тобто прострочено поставку більш ніж на 30 днів) на суму 68129,16 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною першою ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини другої статті 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В силу приписів ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (частина перша ст. 612 ЦК України).

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.9. Договору встановлено, що за порушення строку постачання Товару Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно.

Вартість Товару, строк поставки якого порушено до 30 календарних днів, становить 16207,87 грн. Розмір штрафних санкцій відповідно становить: 16 207,87 х 5% = 810,39 грн, де

810,39 грн. - вартість непоставленої вчасно продукції;

5% - розмір штрафу.

Сума штрафних санкцій за порушення строку поставки товару до 30 календарних днів на підставі п.6.9 Договору становить 810,39 грн.

Вартість Товару, строк поставки якого порушено понад 30 календарних днів становить 68129,16 грн. Розмір штрафних санкцій відповідно становить: 68129,16 х 10% = 6 812,92 грн.

Сума штрафу за порушення строку поставки товару понад 30 календарних днів на підставі п.6.9 Договору становить 6 812,92 грн.

Загальна сума штрафу становить 7623,31 грн. (810,39 грн. + 6 812,92 грн.).

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 124, п. 2, 3, 4 частини другої ст. 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а, отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає, що у п. 30 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Жодних заперечень проти позову та доказів по суті спору відповідач суду не надав.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7623,31 грн штрафу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані і не заперечуються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору відшкодовуються позивачу в сумі 3028 грн за рахунок відповідача, які сплачені позивачем за подачу даного позову до суду за платіжною інструкцією № 49556УГ24 від 09.08.2024 року.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМПЛЕКТ СІТІ» (код ЄДРПОУ 40146299, вул.Чкалова, 160, м.Кременчук, Полтавська обл., 39601) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (ідентифікаційний код 00135390, юридична адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) штраф у розмірі 7623,31 грн. та 3028 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення підписано 14.11.2024 року

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко