Рішення

від 06.11.2024 по справі 921/370/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2024 року м. ТернопільСправа № 921/370/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Шмир А.І.

розглянув справу

за позовом Комунального підприємства "Лозоваводосервіс" Лозівської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова Платформа"

про розірвання договору про надання послуг

за участі представників:

позивача: Поводіна І.В. - адвокат;

відповідача: Свірський Т.В.- керівник.

Суть справи:

На розгляді Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа за позовом КП "Лозоваводосервіс" до ТОВ "Правова Платформа" про розірвання договору.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу розподілено судді Руденку О.В.

Розгляд спору здійснювався судом за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення його контрагентом зобов`язань згідно договору №127/24 про надання послуг від 01.03.2024 (далі-Договір). В свою чергу, за приписами цивільного законодавства, істотне порушення договору другою стороною є безумовною підставою для його розірвання у судовому порядку.

Натомість відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов №б/н (вх. №5471) від 08.07.2024 та запереченнях на відповідь на відзив №б/н (вх. №6348) від 08.08.2024. Зокрема, Товариство вважає, що підстави для розірвання Договору у спірних правовідносинах відсутні, оскільки абзацом 2 пункту 3.9 цього правочину на Замовника покладено обов`язок до 12 числа поточного місяця надати Виконавцю перелік боржників, щодо яких планується подання в поточному місяці до судів заяв про видачу судових наказів та позовних заяв. Можливість виконання Виконавцем вимог, передбачених абзацом 1 пункту 3.9 Договору (надання Замовнику переліку боржників, які мають заборгованість від 3 000,00 грн), прямо залежить від виконання Замовником вимог, передбачених абзацом 2 пункту 3.9 Договору (надання Виконавцю переліку боржників, щодо яких планується подання в поточному місяці до судів заяв про видачу судових наказів та позовних заяв), оскільки зазначені обов`язки визначені для Замовника протягом відповідного місяця, а для Виконавця після його закінчення. Інше трактування умов пункту 3.9 Договору не може допускатися ще й з огляду на те, що Виконавець не володіє і не може володіти інформацією про боржників Замовника, а такою інформацією володіє виключно Замовник.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

На виконання рішення Лозівської міської ради №1751 від 29.02.2024 з 09.04.224 ДП "Лозоваводосервіс" КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області перейменоване на Комунальне підприємство "Лозоваводосервіс" Лозівської міської ради Харківської області. Останнє є правонаступником Дочірнього підприємства.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.03.2024 між Дочірнім підприємством (Замовник) та ТОВ "Правова Платформа" (Виконавець) було укладено договір №127/24, згідно із п.1.1 якого Виконавець зобов`язується в період з дати укладення договору по 31.12.2024 (включно) надавати Замовнику послуги, зазначені в п.1.2 Договору, а Замовник - прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктами 1.2, 1.3 спірного правочину встановлено найменування послуги: код за ДК 021:2015-79110000-8 - послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з юридичного представництва). Перелік та кількість послуг передбачених п.1.2. викладена у Додатку №1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

У розділі 2 угоди сторони погодили, що загальна вартість послуг за цим Договором становить 230 000 грн, без ПДВ. Загальна вартість послуг наданих протягом місяця становить 23 000 грн, без ПДВ.

Строк надання послуг: з дати укладення Договору по 31.12.2024 (включно).

Відповідно до п.3.5. спірного правочину Виконавець уповноважується на:

- подання до місцевих судів загальної юрисдикції від власного імені заяв про видачу судових наказів, позовних заяв (за необхідності), у межах позовної давності, про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в кількості не менше 60 заяв в тому числі не більше 1-го позову на місяць, пред`явлення до уповноважених органів та їх представників виконавчих документів до виконання; подання додатково заяв/позовів у кількості, які були повернуті судом, до загальної кількості заяв/позовів наступного місяця (за умови наявності вини Виконавця у поверненні справи судом);

- отримання та зарахування на власний розрахунковий рахунок коштів, що стягненні з боржників за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення або добровільно сплачені ними кошти;

- виконання інших дій, що передбачені переліком послуг відповідно до Додатку №1 даного договору, або безпосередньо пов`язані з виконанням та наданням цих послуг.

Згідно з п.3.9 Договору Виконавець щомісячно надає Замовнику повний перелік боржників ДП "Лозоваводосервіс" КП "Теплоенерго", які мають заборгованість від 3 000 грн, у межах позовної давності за виключенням адрес, по яким подані заяви/позови згідно додатку №3. Список повинен бути наданий не пізніше двох днів після закриття періоду. Перелік боржників, щодо яких планується подання до місцевих судів загальної юрисдикції заяв про видачу судових наказів, позовних заяв в поточному місяці, в кількості не менше 60 заяв, в тому числі одного позову, попередньо узгоджених Замовником надається Виконавцю до 12 числа поточного місяця. Подання Виконавцем до місцевих судів загальної юрисдикції заяв про видачу судових наказів, позовних заяв про стягнення заборгованості щодо боржників, які не передбачені даним переліком, без попереднього узгодження з Замовником не допускається, а в разі здійснення такого подання відповідні дії не підлягають оплаті.

Відповідно до п.3.11. угоди за результатами наданих послуг Виконавець до 12 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги оформляє та передає на підписання Замовнику акти приймання - передачі наданих послуг, звіти та документи, передбачені підпунктами 3.11.5, 3.11.6 п.3.11. цього Договору. Звіт передбачений підпунктом 3.11.5 вважається прийнятим шляхом письмового погодження Замовником. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання актів приймання - передачі наданих послуг, звіт та документи, передбачені підпунктами 3.11.5, 3.11.6 п.3.11 цього договору Замовник, у разі відсутності заперечень, погоджує звіти, передбачені підпунктом 3.11.5 та підписує акти приймання - передачі наданих послуг, після чого один примірник акту та відповідного звіту повертає Виконавцю або у цей же строк надає письмову вмотивовану відмову від їх підписання. Після усунення зауважень Виконавець повторно надає звіт, передбачений підпунктами 3.11.5, 3.11.6 та акти приймання - передачі наданих послуг на підписання Замовнику.

Розрахунки Замовника з Виконавцем за надані послуги здійснюються щомісячно згідно умов цього договору, шляхом безготівкового перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами актів приймання - передачі наданих послуг та погодження Замовником звіту, передбаченого підпунктом 3.11.5 п.3.11 (підпункт 3.11.3).

Відповідно до підпункту 4.1.2 угоди Замовник має право у разі невиконання Виконавцем його зобов`язань, достроково розірвати цей договір, повідомивши про це Виконавця щонайменше за 30 календарних днів до запропонованої дати розірвання договору.

У підпункті 4.2.5. п.4.2 спірного правочину сторони погодили, що Замовник зобов`язаний своєчасно надавати Виконавцю інформацію необхідну для належного надання ним послуг по цьому договору.

Згідно з п.8.1. цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2024 року (включно), а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань, що лишились невиконаними.

Невід`ємною частиною цього Договору є:

- Додаток №1 "Перелік та кількість послуг за кодом ДК 021:2015-79110000-8 - послуги юридичного консультування та юридичного представництва (послуг з юридичного представництва");

- Додаток №2 "Звіт про виконання претензійно-позовної роботи для ДП "Лозоваводосервіс" КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради";

- Додаток №3 "Перелік боржників ДП "Лозоваводосервіс" КП "Теплоенерго" (заборгованість від 3000 грн) у межах позовної давності".

За твердженням позивача, його контрагент з моменту укладення Договору жодних юридичних послуг Замовнику не надавав. Відтак, з метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення №1139 від 18.04.2024 про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до підпункту 4.1.2 п.4.2. спірного правочину з 20.05.2024.

У відповідь ТОВ "Правова Платформа" направила лист від 19.05.2024, у якому зазначає про відсутність підстав для розірвання договору, оскільки Виконавцем не порушувались його умови, а тому цей договір продовжує діяти.

Позивач вважає, що Товариство невірно трактує умови спірного договору, що призводить до невиконання ним своїх договірних зобов`язань, що є прямою підставою для розірвання правочину.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення суб`єкта господарювання до суду з відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у позов слід відмовити повністю, виходячи з наступних міркувань.

За приписами ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.902 ЦК України).

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов. Це кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обґрунтовуючи позов, позивач, як на підставу розірвання договору у відповідності до ч.2 ст. 651 ЦК України, послався на ухилення відповідача від виконання договірних умов.

В свою чергу, за змістом статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У спірному правочині його контрагенти обумовили послідовність дій які мали б ними учинятися для належного виконання договірних умов.

Зокрема, пунктом 3.9 Договору встановлено, що Виконавець (відповідач) щомісячно надає Замовнику повний перелік боржників ДП "Лозоваводосервіс", які мають заборгованість від 3 000 грн. Список повинен бути наданий не пізніше двох днів після закриття періоду.

За доводами представника позивача у судовому засіданні, цей перелік боржників, що мають заборгованість від 3000 грн мав надаватися відповідачем Замовнику до 5-го числа поточного місяця. Однак подібні умови не наведені у жодному із положень Договору, а відтак вимога Замовника щодо учинення цих дій Виконавцем у зазначений вище термін, судом оцінюється критично.

Більше того, на переконання суду, для того щоб Виконавець міг сформувати перелік боржників із сумою боргу більше 3000 грн, у останнього мала б бути наявною інформація щодо всіх боржників КП "Лозоваводосервіс" за відповідний звітний період.

Разом з тим, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, відповідач повинен був самостійно укласти договір з КП "ЖУК", щоб отримувати від останнього весь перелік боржників КП "Лозоваводосервіс" і їх список в подальшому подавати Замовнику для затвердження. Однак, суд відзначає, що подібного обов`язку Виконавця щодо необхідності отримання від третіх осіб інформації для виконання умов Договору у жодному із його положень не міститься.

Більше того, саме у КП "Лозоваводосервіс" у спірному періоді була наявна вся інформація щодо стану розрахунків за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, котрі ним надавалися населенню.

Так, із матеріалів справи слідує, що між КП "Лозоваводосервіс" (Замовник) та ТОВ "НВП "Автоматизація та системи" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг від 04.12.2023 №347. Згідно із п. 1.3. вказаного правочину Виконавець надає послуги, зокрема щодо забезпечення при розробці та супроводі пакетних програмних засобів для експлуатації системи безперебійності роботи програмного забезпечення автоматизованого робочого місця "Інженер по Населенню" для оперативного отримання інформації щодо нарахувань, субсидій, оплати, заборгованості тощо з бази особових рахунків по кожному платнику. Замовник, тобто позивач, за цим договором зобов`язаний здійснювати введення інформації з оплати населенням, забезпечуючи введення інформації з квитанцій та електронних реєстрів, що формуються Банком, в комплексну базу даних системи "Населення" (п.п.3.1.2. п.3.1.).

Окрім цього, між ДП "Лозоваводосервіс" та Комунальним підприємством "Житлова управляюча компанія" укладений договір про надання послуг від 17.01.2024 № 27. Як вбачається з додатку №1, укладеного до цієї угоди, КП "ЖУК" надає послуги, зокрема щодо здійснення обробки платежів за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, згідно виписок за розрахунковим рахунком ДП "Лозоваводосервіс" КП "Теплоенерго"; вручення попереджень Споживачам на відключення або обмеження надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення внаслідок несплати заборгованості.

Таким чином, суд констатує, що позивач уклавши два різні оплачувані договори з різними виконавцями, отримував повну інформацію щодо нарахувань, субсидій, оплат, заборгованості, стану розрахунків по кожному споживачу послуг ДП "Лозоваводосервіс" з централізованого водопостачання та водовідведення.

При цьому варто відзначити, що пунктом 6.5.4 договору від 17.01.2024 №27 КП "ЖУК" було зобов`язано додержуватися конфіденційності умов цього договору, документів та інформації, пов`язаних із цим договором, інформації та документації, отриманої в ході виконання цього договору. Таким чином, укладення договору між відповідачем та КП "ЖУК" з приводу відомостей що стосуються КП "Лозоваводосервіс", як про це зазначає позивач, прямо суперечило б вищезазначеній домовленості.

Натомість у підпункті 4.2.5 п.4.2 Договору його контрагенти поклали на КП "Лозоваводосервіс" обов`язок своєчасно надавати ТОВ "Правова Платформа" інформацію необхідну для належного надання ним послуг по цьому правочині.

В свою чергу, суд наголошує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

Відповідно до частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

У спірних правовідносинах, на переконання суду, саме неотримання відповідачем від позивача повного обсягу інформації та документів, необхідних для належного надання послуг, стало причиною неналежного виконання умов Договору Виконавцем щодо юридичного консультування та юридичного представництва.

З приводу посилань позивача на невірне трактування його контрагентом договірних умов суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 213 Цивільного кодексу України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів (ч. 3 цієї ж статті).

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Частиною 4 цієї ж статті обумовлено, що якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в справі №922/1323/21 від 16.04.2024, особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 910/11489/22, від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19, від 10.12.2019 у справі № 910/878/19).

З врахуванням того, що спірний Договір укладався за результатами здійсненої публічної закупівлі суд погоджується із твердженням ТОВ "Правова платформа" про те, що текст договору формувався виключно позивачем.

В свою чергу, згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.102022 в справі №352/1950/15-ц, у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

З наведеного в сукупності суд констатує, що із договірних умов не вбачається обов`язку відповідача отримувати від третіх осіб інформації щодо стану розрахунків споживачів послуг з централізованого водопостачання і водовідведення із позивачем, як і не встановлено строку, до 5-го числа поточного місяця, для передачі Замовнику переліку боржників, що мають заборгованість більше 3000 грн.

І в будь-якому разі, до отримання ТОВ "Правова платформа" від позивача повної інформації щодо всіх боржників Комунального підприємства за відповідний звітний період, на переконання суду, є неможливою реалізація контрагентами решти умов Договору у визначеній ними послідовності (формування переліку боржників, що мають заборгованість більше 3000 грн; узгодження із їхнього числа не менше 60-ти осіб щодо яких планується звернення до суду; подання заяв до суду, стягнення коштів з боржників, складання актів, звітів, тощо ).

З наведеного в сукупності, суд констатує, що із визначених КП "Лозоваводосервіс" у позовній заяві підстав спірний Договір розірванню не підлягає. Адже позивач на довів обставин, що дають підстави для розірвання договору відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, а саме: істотність порушення відповідачем умов договору; завдання позивачеві шкоди, внаслідок якої позивач позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про те, що у задоволені позову слід відмовити.

Інші долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 20, 42, 46, 73, 74, 76, 79, 91, 123, 129, 183, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 14.11.2024.

Суддя О.В. Руденко