Ухвала

від 11.11.2024 по справі 922/3090/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

(підготовче засідання)

"11" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3090/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

розглянувши матеріали справи

за заявою ОСОБА_1 до Комунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод" про визнання банкрутом за участю:

представника кредитора - ОСОБА_2

боржника - не з`явився

арбітражного керуючого - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

02.09.2024 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №3090/24) про визнання банкрутом Комунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 24.05.2024 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/1809/24 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Розглянувши заяву з додатками, суд встановив, що вона відповідає вимогам Кодексу України з питань банкрутства.

Ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання по справі призначити на "30" вересня 2024 р.

Оскільки станом на 30.09.2024 у суду були відсутні докази повідомлення боржника про розгляд справи, судом було відкладено підготовче засідання у справі на 28.10.2024 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання.

В подальшому, в підготовчому засіданні було зроблено технічну перерву до11 листопада 2024 року, оскільки 28.10.2024 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю інтернетзв`язку та перебоями в електропостачанні.

Представник кредитора, який був присутній в підготовчому засіданні підтримав заяву, просив суд відкрити справу про банкрутство Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод".

Арбітражним керуючим Гриценко Ігорем Івановичем подано заяву (вх. №28358 від 11.11.2024) про його участь у справі в якості розпорядника майна.

Відзиву Комунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод" на заяву ОСОБА_1 станом на 11.11.2024 не надало.

Ухвала суду, які направлялися на адресу боржника, повернуті до Господарського суду Харківської області з відміткою поштового відділення - "адресат відсутній", у зв`язку з чим судом було зроблено оголошення для КП "Харківський вагоноремонтний завод" на сайті Судова влада.

Також судом направлялися ухвали й на адресу засновника боржника - Харківської міської ради.

Таким чином, судом були здійснені всі можливі дії для повідомлення КП "Харківський вагоноремонтний завод" про розгляд заяви.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Частиною другою статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд здійснив усі необхідні дії для надання сторонам достатнього часу в умовах воєнного стану для реалізації своїх прав, а також беручи до уваги строковий характер проведення підготовчого засідання суду, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для проведення підготовчого засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21 квітня 2015 року у справі № 922/1165/15 (додаток 1) (надалі-«Рішення № 1») стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Приватної фірми «Знак» 418 101,66 грн основного боргу, 152 970,41 грн інфляційних втрат, 34 641,32 грн - 3% річних та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 116,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 червня 2015 року у справі № 922/2910/15 (додаток 2) (надалі-«Рішення № 2») стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Приватної фірми «Знак» суму інфляційних втрат в розмірі 165 939, 47 грн, суму 3% річних в розмірі 2 646,33 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 3 371,72 грн.

24 лютого 2016 року між Приватною фірмою «Знак» та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення право вимоги, згідно умов якого Приватна фірма «Знак» відступила ОСОБА_3 право вимагати від боржника Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» виконання обов`язків, передбачених господарськими договорами, за невиконання яких з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Приватної фірми «Знак» рішеннями судів у справах № 922/1165/15 та № 922/2910/15 було стягнуто грошові кошти.

Також цим договором про відступлення права вимоги Приватна фірма «Знак» відступила ОСОБА_3 право вимагати від боржника Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» сплати пені, збитків від інфляції, 3 % річних та інших можливих виплат, пов`язаних з несвоєчасним виконанням боржником своїх обов`язків за основними договорами.

12 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення право вимоги, згідно умов якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 право вимаги від боржника КП «Харківський вагоноремонтний завод» виконання обов`язків, передбачених господарськими договорами, за невиконання яких з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Приватної фірми «Знак» рішеннями судів у справах № 922/1165/15 та № 922/2910/15 було стягнуто грошові кошти.

16 липня 2019 року рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова у справі № 641/3784/19 (додаток № 3) (надалі-«Рішення № 3») стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь ОСОБА_1 суму інфляційних втрат в розмірі 21 270,27 грн та 3% річних в розмірі 13 649,00 грн, а всього стягнуто 34 919,27 грн за період прострочення розрахунку Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» станом на 12.05.2019.

Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області 11.10.2019 на виконання Рішення № 3 було відкрито ВП № 60268865 (додаток 4).

23 червня 2020 року рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова у справі № 641/1055/20 (додаток 5) (надалі-«Рішення № 4») стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь ОСОБА_1 суму інфляційних втрат в розмірі 48 150,31 грн та 3% річних в розмірі 9 415,88 грн, а всього стягнуто 57 566,19 грн за період прострочення розрахунку Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» станом на 11.02.2020.

Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 14.09.2020 на виконання Рішення № 4 було відкрито ВП № 63014422 (додаток 6).

Постановою Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.01.2023 (додаток 7) виправлено технічну помилку в реквізитах постанови про відкриття ВП № 63014422.

24 жовтня 2023 року рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова у справі № 641/2045/23 (додаток 8) (надалі-«Рішення № 5») стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь ОСОБА_1 суму інфляційних втрат в розмірі 54 084,32 грн та 3% річних в розмірі 20 621,79 грн, а всього стягнуто 74 706,11 грн за період прострочення розрахунку Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» станом на 11.09.2023.

Основ`янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12.12.2023 на виконання Рішення № 5 було відкрито ВП № 73580723 (додаток 9).

В Рішенні № 5 вказані всі вищевикладені обставини, встановлені у Рішеннях №№ 1-4.

Відповідно до статті ч.4 ст.75 ГПК, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, всі вищевикладені обставини, встановлені судовими рішеннями є преюдиціальними при розгляді інших справ за участю тих самих сторін.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 28.09.2020 у справі № 641/3218/20 (додаток 10) (надалі-«Рішення № 6») стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь ОСОБА_1 10 479,54 грн:

- інфляційні втрати за період прострочення сплати судового збору згідно рішення Господарського суду Харківської обл. від 21.04.2015 у справі № 922/1165/15 з травня 2015 року по березень 2020 року включно в розмірі 6 509,93 грн, а також 3 % річних з 08.05.2015 по 22.04.2020 включно в розмірі 1 803,46 грн, а всього стягнуто 8 313,39 грн;

- інфляційні втрати за період прострочення сплати судового збору згідно рішення Господарського суду Харківської обл. від 17.06.2015 у справі № 922/2910/15 з липня 2015 року по березень 2020 року включно в розмірі 1 679,79 грн, а також 3 % річних з 03.07.2015 по 22.04.2020 включно в розмірі 486,36 грн, а всього стягнуто 2 166,15 грн.

Постановою Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.02.2023 на виконання Рішення № 6 було відкрито ВП № 70914024 (додаток 11) та ВП № 70914164 (додаток 12).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі № 922/3818/23 (додаток 13) (надалі-«Рішення № 7») (отримане через Електронний суд ЄСІТС) стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь фізичної особи-підприємця Захарова Дмитра Михайловича 9 590,02 грн, з яких: інфляційні втрати за період прострочення сплати судового збору згідно рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2015 у справі № 922/1165/15 з квітня 2020 по червень 2023 року включно в розмірі 6 285,02 грн, 3% річних за період прострочення сплати судового збору згідно рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2015 у справі № 922/1165/15 з 23.04.2020 по 28.08.2023 включно в розмірі 1 217,22 грн, інфляційні втрати за період прострочення сплати судового збору згідно рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2015 у справі № 922/2910/15 з квітня 2020 по червень 2023 року включно в розмірі 1 749,04 грн, 3% річних за період прострочення сплати судового збору згідно рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2015 у справі № 922/2910/15 з 23.04.2020 по 28.08.2023 включно в розмірі 338,74 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 січня 2024 року у справі № 922/3818/23 (додаток 14) замінено стягувача - фізичну особу-підприємця Захарова Дмитра Михайловича на його правонаступника- ОСОБА_1 у наказі Господарського суду Харківської області від 04.01.2024 у справі №922/3818/23 про стягнення 9 590,02 грн.

Основ`янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.02.2024 на виконання Рішення № 7 було відкрито ВП № 74004272 (додаток 15), стягувачем в якому є ОСОБА_1

28 червня 2024 року рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова у справі № 641/7038/23 (додаток 16) (надалі-«Рішення № 8») стягнуто з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь ОСОБА_1 суму інфляційних втрат в розмірі 23 609,57 грн та 3% річних в розмірі 10 602.27 грн., а всього стягнуто 34 211,84 грн за період прострочення розрахунку Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» станом на 16.02.2024.

Основ`янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.08.2024 на виконання Рішення № 8 було відкрито ВП № 75860087 (додаток 17), стягувачем в якому є ОСОБА_1 .

Отже, загальна сума боргу Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» перед ОСОБА_1 згідно вказаних вище рішень судів складає 221 472,97 грн. (34 919,27 грн згідно Рішення № 3 + 57 566,19 грн згідно Рішення № 4 + 74 706,11 грн згідно Рішення № 5 + 10 479,54 грн згідно Рішення № 6 + 9 590,02 грн згідно Рішення № 7 + 34 211,84 грн згідно Рішення № 8).

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.

Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Так, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч. 5, ч. 6 ст. 39 КУзПБ).

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.

При цьому системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов`язання покладено саме на боржника.

Подібні за змістом висновки неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.08.2022 у справі №910/15533/20.

Також, обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Наведене вище відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Правова категорія "спір про право" може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Проте, наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

Боржник, в ході підготовчого провадження не спростував наявність заборгованості перед кредитором, а також не довів наявності спору про відповідне право, як і можливості погасити заборгованість кредитору.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Частинами 1 та 2 статті 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Слід зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула Кодексу). Метою відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом через застосування процедур банкрутства передбачених Кодексом, є саме задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, можна дійти висновку, що у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

У відповідності до правової позиції Касаційного господарського суду викладеній у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20 визначено Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, по суті, є реалізацією ним права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту.

З врахування вищезазначеного, Боржник має непогашену заборгованість перед Ініціюючим кредитором у загальному розмірі 221 472,97 грн, яка підтверджується наявними в справі доказами та не спростована боржником.

Таким чином, ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника повністю дотримані вимоги ст.ст. 1, 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін та диспозитивність, які при здійсненні провадження у справі про банкрутство проявляються у наданні учасниками справи відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника, а також інших кредиторів проти них.

Згідно з ч.1 та 2 статті 36 КУзПБ боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника, зокрема зазначаються заперечення щодо вимог заявника (заявників) та докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності). Проте боржником обґрунтованих заперечень на вимоги кредитора не було надано суду.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство КП Харківський вагоноремонтний завод", визнання вимог ініціюючого кредитора - у розмірі 221 472,97 грн заборгованості та 72 000,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому, введення мораторію на задоволенні вимог кредиторів та процедури розпорядження майном боржника.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

Проте, Законом України від 05.06.2020 № 686-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" доповнено Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства пунктом 2-1, відповідно до якого встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною 1 статті 34, частиною 2 статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною 3 статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Ініціюючий кредитор при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство запропонував кандидатуру арбітражного керуючого Гриценка Ігора Івановича, який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1216, виданого 04 липня 2013 року Міністерством юстиції України.

Вказаним арбітражним керуючим подано заяву про участь у справі.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня в 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають конфлікт інтересів; 5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

Судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Гриценка Ігора Івановича не належить до жодної з категорії осіб, перелічених в ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд вважає, що кандидатура арбітражного керуючого Гриценка Ігора Івановича відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, в зв`язку з чим за таких обставин суд призначає арбітражного керуючого Гриценка Ігора Івановича розпорядником майна боржника - КП Харківський вагоноремонтний завод".

Враховуючи, що на час проведення підготовчого засідання боржник не може в повному обсязі задовольнити вимоги кредитора, з метою виявлення всіх кредиторів і осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника, суд здійснює оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

Також, ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до положень п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на теперішній час.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, підготовче засідання у справі проведено судом у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 11, 16, 28, 36, 39-41, 44-45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі про банкрутство Комунальне підприємство "Харківський вагоноремонтний завод", код ЄДРПОУ 34859507.

Визнати розмір грошових вимог ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 до боржника - Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" в розмірі 221 472,97 грн заборгованості та 72 000,00 грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому.

Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Ввести процедуру розпорядження майном боржника строком до 10.02.2025.

Призначити розпорядником майна боржника - Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" (код ЄДРПОУ 34859507) арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича, який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1216 від 04 липня 2013 року.

Встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна боржника в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування кредитором, що вже внесені на рахунок арбітражного керуючого.

Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, передбачені ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство боржника - Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" (код ЄДРПОУ 34859507).

Встановити розпоряднику майна строк до 16.12.2024 для:

- подання до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів боржника;

- проведення інвентаризації майна боржника та подання до суду матеріалів інвентаризації з доказами, що підтверджують встановлені в ході інвентаризації дані;

- звіту про проведену роботу в межах процедури розпорядження майном та доказів на підтвердження проведеної розпорядником роботи та обставин, викладених у звіті.

Попереднє засідання господарського суду призначити на "16" грудня 2024 р. о(б) 11:00 год. яке відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 110.

Повідомити Боржника, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 11.11.2024 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено і підписано 14.11.2024.

СуддяПрохоров С.А.