Ухвала

від 13.11.2024 по справі 1276з-24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

13 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 1276з-24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву (вхідний № 1276з-24 від 12 листопада 2024 року) ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви

заявник ОСОБА_1 , с. Слобожанське, Красноградський район, Харківська область особи, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову 1. ОСОБА_2 , с. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 2. ОСОБА_3 , с. Власівка, Красноградський район, Харківська область, 3. ОСОБА_4 , м. Харків, 4. ОСОБА_5 , с. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 5. ОСОБА_6 , с. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд", с. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2024 року до Господарського суду Харківської області надійшла заява (вхідний № 1276з-24) ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, а саме: заборонити ОСОБА_2 використовувати корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд" (частку у розмірі 9,54% ), що належали ОСОБА_1 , для голосування на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд" - до вирішення справи по суті позовних вимог; заборонити зміну керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд" до вирішення справи по суті позовних вимог; заборонити внесення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд" до моменту вирішення справи по суті позовних вимог ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 була власником корпоративних прав в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд". Розмір частки ОСОБА_1 становив 14 000,00 грн, що становило 9,54 % частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд", однак в наслідок протиправних дій відповідачів ОСОБА_1 позбавлена належних їй корпоративних прав. Так, на початку 2024 року частка ОСОБА_2 становила лише 11,23% (16 480 грн), що не надавало йому можливості одноосібно контролювати діяльність товариства. Однак, як зазначає заявник, завдяки послідовним придбанням часток інших учасників, він збільшив свою частку до 65600 грн (45,68% статутного капіталу), що, втім, також не забезпечувало йому контрольного пакета. Лише протиправно отримані корпоративні права позивачки, надали ОСОБА_2 контрольні 54,22% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошгляхбуд". Отримавши корпоративні права ОСОБА_1 , і вважаючи себе власником 54,22 % статутного капіталу підприємства, ОСОБА_2 скликав загальні збори на 18 листопада 2024 року, на яких планує затвердити себе директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд". Заявник зазначає, що маючи 54,22% корпоративних прав в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд", в тому числі ті, що є предметом позову, ОСОБА_2 має можливість призначити себе директором підприємства, одноособово. Така ситуація не лише загрожує процесу відновлення порушених прав ОСОБА_1 , але й порушує принципи корпоративного управління товариства, оскільки дії ОСОБА_2 мають ознаки захоплення управління та відсторонення інших учасників товариства від процесу прийняття рішень. Заявник вказує, що ОСОБА_2 , ставши директором, отримає можливість вільно приймати рішення від імені товариства, зокрема ухвалювати будь-які внутрішні корпоративні зміни, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся звернутися до суду. На думку заявника, дії ОСОБА_2 щодо внесення змін до ЄДР ще більше ускладнять ситуацію, оскільки вони можуть створити додаткові юридичні бар`єри для відновлення статусу-кво позивачки. Таким чином, заявник вважає, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову існує реальна загроза, що рішення про відновлення прав ОСОБА_1 не зможе бути виконане належним чином без нових судових процесів і тривалого оскарження подальших дій ОСОБА_2 .

12 листопада 2024 року через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 подано заяву (вхідний № 28483) про доповнення доказами заяви про забезпечення позову, яку суд приймає та долучає надані докази до заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п. 4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (п. 10).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до частини 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Тобто, чинний Господарський процесуальний кодекс України, який передбачає порядок забезпечення позову до подання позовної заяви, пов`язує можливість задоволення такої заяви господарським судом до відкриття провадження у справі за наступних умов: заходи забезпечення позову відповідають предмету позову, який має намір подати заявник, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду; заява про забезпечення позову подана до господарського суду, до юрисдикції якого віднесено розгляд позову, який має намір подати заявник; заява про забезпечення позову подана до господарського суду з дотриманням правил підсудності, встановлених Господарським процесуальним кодексом України для відповідного позову.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частин 1, 3-6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до статтей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд зазначає, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявником не обґрунтовано достатньо, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову.

Заявником суду не наведено достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, суд зауважує, що заходи забезпечення позову, про застосування яких просить заявник, не є адекватними майбутнім позовним вимогам, що їх має намір заявити ОСОБА_1 , адже зазначені майбутні позовні вимоги стосуються права на частку у статутному капіталі, а не здійснення корпоративних прав як прав з такої частки.

Суд також вважає заходи забезпечення позову, про застосування яких просить заявник, неспівмірними в контексті забезпечення балансу інтересів сторін, адже у разі їх застосування відбудеться невиправдане втручання суду в господарську діяльність та корпоративне управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський агрошляхбуд".

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відповідно до пункту 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136-137, 141, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви (вхідний № 1276з-24 від 12 листопада 2024 року) ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу складено та підписано 13.11.2024 року.

СуддяП.В. Хотенець

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.