Ухвала від 14.11.2024 по справі 296/10222/24

Справа № 296/10222/24

2-н/296/1093/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у видачі судового наказу в частині вимог

"14" листопада 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в особі судді Пилипюк Лілії Миколаївни, розглянувши заяву стягувача ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з боржника ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Соломонюк І. В. звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу з метою стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з боржника ОСОБА_2 . У вказаній заяві адвокат Соломонюк І. В. також просить стягнути понесені судові витрати у розмірі 4000 гривень.

Дослідивши заяву, суддя дійшов висновку, що заявнику слід відмовити у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення витрат за професійну правничу допомогу з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.160ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно п. 3 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Частиною 3статті 165 ЦПК Українивизначено,що уразі якщов заявіпро видачусудового наказумістяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 1, ч. 3ст.133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких також належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч. 5, 6ст.137ЦПК України вбачається, що розмір судових витрат може бути зменшений за клопотанням іншої сторони, якщо така особа доведе неспівмірність таких витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Вирішення судом питання про розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката відбувається за участю сторін, статус якихстаттею 42 ЦПК Українивизначений лише в справах позовного провадження, в той час, як за приписами частини другої наведеної норми процесуального права при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. Порядок розгляду справ наказного провадження визначенийрозділом ІІ ЦПК України«Наказне провадження». Вказаний розділЦПК Україниокремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Відповідно до положень ч. 1ст. 167 ЦПК Українирозгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Таким чином, стягнення витрат на професійну правничу допомогу за правилами наказного провадження є неможливим, оскільки така справа розглядається без повідомлення та виклику сторін та боржник, при цьому, позбавлений права довести неспівмірність заявлених вимог.

З урахуванням того, щост.161 ЦПК Українине передбачено видачу судового наказу про стягнення витрат на правову допомогу та такі витрати не вважаються безспірними, вони не можуть бути стягнуті з боржника при видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

У наказному порядку підлягають стягненню безспірні грошові суми, до яких цивільним процесуальним законодавством із судових витрат віднесено лише судовий збір.

Таким чином, розмір витрат на правову допомогу та їх обґрунтованість має бути встановлено на засадах рівності та змагальності сторін, тому заявлені представником стягувача ОСОБА_1 адвокатом Соломонюк І.В. вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути вирішені в наказному провадженні.

Таким чином, у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, слід відмовити.

Керуючись ст.160, ч.9 ст.165, ст.166 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень в справі за заявою стягувача ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з боржника ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК