Ухвала

від 14.11.2024 по справі 910/581/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/581/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Головіної К. І.

від 11.06.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г., Ткаченко Б. О.

від 10.09.2024

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсаніт"; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16

про солідарне стягнення 8 407 496 795,62 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/581/23 призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвала мотивована тим, що суду необхідно з`ясувати обставини якісних показників кредитного портфелю АТ "Імексбанк", розміру недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами на момент виведення банку з ринку майна та факт невиконання відповідачами фідуціарних обов`язків, що, на думку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, призвели до завдання шкоди банку.

Постановою від 10.09.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/581/23.

23 жовтня 2024 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 910/581/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою з огляду на таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Тобто, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Натомість положення чинного Господарського процесуального кодексу України не передбачають права на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції, зокрема, про призначення експертизи та зупинення провадження у справі (пункти 11 та 12 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України) після їх перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, у даному випадку касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оскаржує ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/581/23, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024, яка не підлягає касаційному оскарженню, після її перегляду в апеляційному порядку, то у відкритті касаційного провадження у справі № 910/581/23 необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/581/23 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова