Ухвала

від 14.11.2024 по справі 910/11148/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11148/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючої), Ємця А. А. та Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Служби безпеки України (далі - СБУ)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.07.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024

за позовом СБУ

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія Ді Сі";

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Воєнторг Ді Сі";

3) товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-3000"

про заміну сторони виконавчого провадження та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

СБУ 24.10.2024 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 19.07.2023 (про повернення позовної заяви) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 зі справи № 910/11148/23, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Також від скаржника 12.11.2024 (відповідно до вхідного штампу Верховного Суду) надійшли до Суду пояснення до касаційної скарги.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги з урахуванням поданих пояснень Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, СБУ звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія Ді Сі", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Воєнторг Ді Сі", товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-3000" про заміну боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2, з примусового виконання судового наказу у справі №910/12123/13, з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія Ді Сі" на трьох боржників: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія Ді Сі" як основного боржника, товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Воєнторг Ді Сі" як субсидіарного боржника, товариство з обмеженою відповідальністю "Надія-3000" як субсидіарного боржника, та видати накази на виконання зазначеного рішення щодо зазначених боржників; та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-3000" 636 810,23 грн штрафних санкцій та 12 905,76 грн витрат по сплаті судового збору.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у справі №910/11148/23, зокрема: позовну заяву СБУ про заміну сторони виконавчого провадження та стягнення заборгованості у цій справі повернуто без розгляду у зв`язку із порушенням заявником правил статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог; а також повернуто без розгляду заяву СБУ про забезпечення позову у справі №910/11148/23.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про те, що позовні вимоги про заміну боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу у справі №910/12123/13, з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія Ді Сі" на трьох боржників, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія Ді Сі" як основного боржника, товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Воєнторг Ді Сі" як субсидіарного боржника, товариство з обмеженою відповідальністю "Надія-3000" як субсидіарного боржника, та видати накази на виконання зазначеного рішення щодо зазначених боржників фактично зводиться до вимог про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/12123/13, що регулюється положеннями розділу V ГПК України, зміст яких свідчить про те, що сторони виконавчого провадження мають право ініціювати питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Такі заяви розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об`єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Такі заяви є невід`ємною частиною вже існуючого судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження задля розгляду цих вимог, а тому вимоги позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні не підлягають розгляду в господарських судах України в порядку позовного провадження.

Окрім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звертався із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у межах справи №910/12123/13 та вказана заява була розглянута судом у межах відповідної судової справи.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою суду першої інстанції від 19.07.2023 та постановою суду апеляційної інстанції від 03.10.2024, СБУ звернулася з касаційною скаргою, в якій посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального та неправильно застосували норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшли помилкового та необґрунтованого висновку щодо порушення позивачем приписів статті 173 ГПК України, якою встановлено правила об`єднання позовних вимог і, як наслідок, про повернення позовної заяви скаржника, чим позбавили останнього права скористатись можливістю звернення до особи, яку він вважає субсидіарним боржником з окремим позовом.

Однак Верховний Суд дійшов висновку, що твердження скаржника, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачено процесуальним законом.

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про повернення позовної заяви з підстав порушення приписів статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до приписів частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом; не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Між тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, зміст заявленої позовної вимоги свідчить, що позивач просить замінити боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу у справі №910/12123/13, на трьох боржників та видати накази на виконання зазначеного рішення щодо зазначених боржників, що фактично зводиться до вимог про заміну сторони виконавчого провадження у іншій справі, а тому заявлена вимога не підлягає розгляду в межах окремого позовного провадження, що є підставою для її повернення без розгляду.

Отже, суди попередніх інстанцій, встановивши вказані обставини, дійшли правильного висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України, оскільки позивачем при поданні позову було порушено правила статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог, які не підлягають розгляду в порядку окремого позовного провадження.

З огляду на зазначене, правильне застосування судами попередніх інстанцій приписів статті 173 ГПК України, пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою СБУ на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у цій справі, оскільки правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 243, 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби безпеки України на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 зі справи № 910/11148/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя А. Ємець

Суддя І. Колос