Постанова

від 14.11.2024 по справі 711/8455/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 711/8455/24

Номер провадження 3/711/2666/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, директором групи ТОВ «ГРУПА ».16, працюючого директором ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО»,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженіПридніпровського районногосуду м.Черкасизнаходяться адміністративніматеріали,які надійшлиз Головногоуправління ДПСу Черкаськійобласті Державноїподаткової службиУкраїни,про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» (код за ЄДРПОУ 39457891), щодо дотримання податкового законодавства щодо правильності та повноти визначення податкових зобов`язань у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2024, встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, ст.1 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 № 996-ХVІ віл 16 липня 1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість на суму 2226703 грн. за період з 01.06.2024 по 30.06.2024. Вимоги п.201.1, п.201.10 ст.201 188 Податкового кодексу України від 02.12.20210 № 2755-VІ в результаті чого не своєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні по операціям з податком на додану вартість в сумі 2226702,45 грн., за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП. Відповідальна особа директор ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» - ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.163-1 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за його відсутності, не порушив його право на захист.

Представник особи стосовно якої складено протокол про адміністративне праворушення ОСОБА_1 адвокат Мухінський В.О., до початку судового засідання надав заяву в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі, водночас надав письмові пояснення. Зазначає, що 21.10.2024 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області Гордієнко М.Ю. складено протокол № 706/23-00-07-11 стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1631 КУпАП. Протокол має бути скасований, а справа про адміністративне правопорушення має бути закритою на підставі ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення та наявністю низки процесуальних порушень, що вбачається з наступного. Так, в ході складання протоколу головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Черкаській області Гордієнко М.Ю. допущено ряд порушень. Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 - директор ТОВ «ГРУПА ВЕГІЕТО» (ЄДРПОУ 39457891), порушив вимоги законодавства про порядок ведення податкового обліку, а саме занижено суму податку на додану вартість за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 на суму 2226703 гривень 00 копійок, чим порушено п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні по операціям з ПДВ в сумі 2226702,45 гривень 00 копійок, чим порушено п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України. Аналізуючи протокол вбачається, що посадовою особою Головного управління ДПС у Черкаській області грубо порушено порядок складання та оформлення протоколу у відповідності до положень Інструкції №566, оскільки не зазначено «суть адміністративного правопорушення», тобто які саме конкретно протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, а відтак складений протокол не відповідає вимогам законодавства, зокрема наведеним вимогам ст.256 КУпАП та п.6 Розділу II Інструкції №566. Крім того, протокол не містить належних відомостей з приводу того, які саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 становлять об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення. Крім того, уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий на розгляд суду протокол, формально викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула, відповідно до диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП, та належним чином не викладені фактичні обставини, які мають значення для правильного та об`єктивного вирішення справи. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону правопорушення, тобто яке саме порушення порядку ведення податкового обліку було допущено ОСОБА_1 , в результаті чого порушено п.185.1, ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України та несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні по операціям з ПДВ в сумі 2226702,45 гривень 00 копійок, чим порушено п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України. Окрім цього, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять у достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Звертає увагу суду, що акт перевірки № 12993/23-00-07-06-01/39457891 сам по собі не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, у зв`язку із тим, що Податковим кодексом України, а також Кодексом адміністративного судочинства України передбачено адміністративний (досудовий) та судовий порядок оскарження неправомірних дій уповноважених осіб органів доходів та зборів, якщо об`єкт перевірки не погоджується з викладеною у відповідному акті інформацією. Згідно з положеннями п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення)-від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Відповідно до п.56.1, 56.2 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. За п.56.15 ст.56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Відповідно до абз. 4 п.86.7 ст.86 ПК України, рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Єдиним доказом, на який посилається контролюючий орган це є акт перевірки № 12993/23-00-07-06-01/39457891. Звертає увагу, що сам акт перевірки не породжує жодних правових наслідків, а є лише підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, які станом на 04.11.2024 не прийняті. Станом на день складення протоколу про адміністративне правопорушення не було визначено суму податкового зобов`язання на підставі акту № 12993/23-00-07-06-01/39457891 від 21.10.2024. Крім того, слід звернути увагу на правову позицію, викладену у постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі №П/811/2893/14, згідно якої, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Податковий орган не позбавлений права викладати у акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту. Отже, сам факт незгоди з боку представників податкової служби із сумами податків та зборів вказаними при ведені податкового обліку, за обставин наведених у складеному акті, не може свідчити про порушення порядку його ведення. Звертає увагу суду, що під час складання протоколу порушено строки складення протоколу про адміністративне правопорушення, які передбачені ч.2 ст.254 КУпАП. Так, відповідно до наказу від 04.10.2024 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» документальна перевірка проводилася з 08 жовтня 2024 року по 14 жовтня 2024 року (тривалість 5 робочих днів). Останнім днем проведення перевірки було 14.10.2024. Період вчинення порушення червень 2024 року. Протокол про адміністративне правопорушення складено 21.10.2024, тобто на 7 день після завершення перевірки. Таким чином, залишається незрозумілим чому час вчинення правопорушення та притягнення ОСОБА_1 вказується 21.10.2024. Тобто посадовою особою Головного управління ДПС у Черкаській області порушено строки складання протоколу. Так як в ході проведення перевірки порушень ведення податкового обліку (неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів і т. ін.) не встановлено, а декларація за червень 2024 року (яка була предметом перевірки) подана до контролюючого органу вчасно, в строки визначені Податковим кодексом України (про що зазначено в додатку № 4 до акту перевірки), то в цьому випадку неможливо застосовувати принцип тривалості правопорушення, саме тому строк притягнення до відповідальності починається саме з дати подання декларації за червень 2024 року з 22.07.2024 (дата подання декларації). Враховуючи численні порушення КУпАП, які допущені Головним управлінням ДПС у Черкаській області під час складання протоколу, як по змісту так і по строках складення, неможливо встановити правомірність об`єктивної сторони правопорушення, як це вимагає ст.163-1 КУпАП в зв`язку з чим, просить суд провадження стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідностатті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення ГУ ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України долучено з витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» від 21.10.2024 за №12993/23-00-07-06-01/39457891.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 706/23-00-07-11 від 21.10.2024 ґрунтується на акті №12993/23-00-07-06-01/39457891 від 21.10.2024, складеному за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО», з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та повноти визначення податкових зобов`язань у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року.

До протоколу надано витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки підписаний головним державним інспектором М. Гордієнко; наказ № 278-ос від 05.12.2022. згідно з якого ОСОБА_1 приступає до обов`язків директора ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» з 05.12.2022.

Будь-які інші докази, окрім зазначених документів та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Згідно п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно достатті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

В ході судового розгляду встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять доказів про наявність податкових повідомлень-рішень, прийнятих органом ДПС України на підставі акту перевірки ТОВ «ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» від 21.10.2024 № 12993/23-00-07-06-01-/39457891.

Окремо слід зазначити, що в силу положень ст. 56.3 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10робочих днів,що настаютьза днемотримання платникомподатків податковогоповідомлення-рішенняабо іншогорішення контролюючогооргану,що оскаржується.Тобто,в силузакону, в терміндо 10робочих днів ППР вважаються неузгодженим, навіть без початку процедури адміністративного чи судового оскарження, до закінчення терміну в 10 робочих днів для подачі скарги.

Відтак складення протоколу стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки, є передчасним.

Дана позиція також зазначена в ухвалі Черкаського апеляційного суду № 711/6010/23 від 27.10.2023.

Зі змістустатті 62 Конституції Українивбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей9, 33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутні, а відтак провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючисьч.1 ст.163-1,п.1 ч.1 ст.247, ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник