Справа № 711/8454/24
Номер провадження 3/711/2665/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої головним, буд.20. кв.16, працюючого директором ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО»,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ :
В провадженіПридніпровського районногосуду м.Черкасизнаходяться адміністративніматеріали,які надійшлиз Головногоуправління ДПСу Черкаськійобласті Державноїподаткової службиУкраїни,про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» (код за ЄДРПОУ 39457891), щодо дотримання податкового законодавства щодо правильності та повноти визначення податкових зобов`язань у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2024, встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.20210 № 2755-VІ, ст.1 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 № 996-ХVІ віл 16 липня 1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість на суму 2226703 грн. за період з 01.006.2024 по 30.06.2024. Вимоги п.201.1, п.201.10 ст.201 188 Податкового кодексу України від 02.12.20210 № 2755-VІ в результаті чого не своєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні по операціям з податком на додану вартість в сумі 2226702,45 грн., за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Про причину неявки суд не повідомила, з заявами про перенесення розгляду не зверталася.
Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.163-1 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за її відсутності, не порушив її право на захист.
Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.
Згідностатті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення ГУ ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України долучено з витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» від 21.10.2024 за №12993/23-00-07-06-01/39457891.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення №706/23-00-07-11 від 21.10.2024 ґрунтується на акті №12993/23-00-07-06-01/39457891 від 21.10.2024, складеному за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО», з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та повноти визначення податкових зобов`язань у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року.
До протоколу надано витяг з акту документальної позапланової виїзної перевірки підписаний головним державним інспектором М. Гордієнко; наказ № 118-ос від 03.09.2015, згідно з якого ОСОБА_1 приступає до обов`язків головного бухгалтера ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» з 04.09.2015.
Будь-які інші докази, окрім зазначених документів та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Згідно п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).
Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно достатті 54цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
При цьому статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.
Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).
Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.
В ході судового розгляду встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять доказів про наявність податкових повідомлень-рішень, прийнятих органом ДПС України на підставі акту перевірки ТОВ «ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» від 21.10.2024 № 12993/23-00-07-06-01-/39457891.
Окремо слід зазначити, що в силу положень ст. 56.3 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті44цього Кодексу)протягом 10робочих днів,що настаютьза днемотримання платникомподатків податковогоповідомлення-рішенняабо іншогорішення контролюючогооргану,що оскаржується.Тобто,в силузакону, в терміндо 10робочих днів ППР вважаються неузгодженим, навіть без початку процедури адміністративного чи судового оскарження, до закінчення терміну в 10 робочих днів для подачі скарги.
Відтак складення протоколу стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки, є передчасним.
Дана позиція також зазначена в ухвалі Черкаського апеляційного суду № 711/6010/23 від 27.10.2023.
Зі змістустатті 62 Конституції Українивбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей9, 33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутні, а відтак провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючисьч.1 ст.163-1,п.1 ч.1 ст.247, ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 18.11.2024 |
Номер документу | 123013784 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків |
Адмінправопорушення
Придніпровський районний суд м.Черкас
Олійник В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні