Ухвала

від 14.11.2024 по справі 705/2459/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2459/23

1-кп/705/582/24 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудуклопотанняпрокурора пропродовження строкутримання обвинуваченогопід вартоюу кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 12023250320000705 від 03.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 24.11.2024, прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 діб, із залишенням ОСОБА_4 застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 107360 грн. Указав, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження вказаного запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, а саме, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вважали, що підстав для задоволення клопотання немає, оскільки наведені у клопотанні ризики не доведені, та до обвинуваченого можливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку інших учасників судового провадження, дійшов такого висновку.

Згідно з ч.ч. 1 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення абозахисту маєправосвоєюухвалою змінити,скасувати,обратиабо продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 вересня 2024 року продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 листопада 2024 року.

До закінчення дії попередньої ухвали суду про тримання під вартою обвинуваченого судовий розгляд не може бути завершений з об`єктивних причин, оскільки ще не допитані свідок ОСОБА_6 , представник потерпілого та сам обвинувачений.

Суд вважає, що на даний час сторона обвинувачення належним чином обґрунтувала наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність обставин, які вказують, що заявлені ризики не зменшились.

При цьому суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке віднесене до категорії тяжких. З огляду на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, та беручи до уваги скоєння правопорушення в умовах воєнного стану, наявність судимостей у ОСОБА_4 , відсутність постійного джерела прибутку у зв`язку з не працевлаштуванням, відсутність на даний час постійного місця проживання та реєстрації, суд вважає, що підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.

Отже, суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам.

Також суд не вбачає підстав для зміни розміру застави, визначеної в ухвалі слідчого судді від 08.05.2023, в разі внесення якої обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали.

Дія ухвали щодо продовження строку запобіжного заходу закінчується 12 січня 2025 року.

Залишити ОСОБА_4 розмір застави сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 107360 гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням ним застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;

- не відлучатись із м. Умань/Уманського району Черкаської області без дозволу прокурора та суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та будь-яким іншим із учасників у даному кримінальному провадженні, за винятком спілкування у передбаченому законодавством порядку з прокурором, судом та власним захисником.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику до відома та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Суддя ОСОБА_1