Постанова

від 11.11.2024 по справі 365/353/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Лялик Р.М.

Єдиний унікальний номер справи № 365/353/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15221/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

секретар - Кролівець О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 11 липня 2024 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, слідчого СВ Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Гончаренка О.О., заступника начальника Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Яковця О.О., Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа: прокуратура Київської області про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення та бездіяльністю посадових та службових осіб органу, що здійснює досудове розслідування,

В с т а н о в и в :

У провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, слідчого СВ Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Гончаренка О.О., заступника начальника Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Яковця О.О., Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа: прокуратура Київської області, про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення та бездіяльністю посадових та службових осіб органу, що здійснює досудове розслідування.

Під час судового засідання в суді першої інстанції 11 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Явон А.В. подав клопотання про призначення судової психологічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11 липня 2024 року Клопотання задоволено.

Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, слідчого СВ Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Гончаренка Олексія Олександровича, заступника начальника Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Яковця Олександра Олексійовича, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа: прокуратура Київської області, про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення та бездіяльністю посадових та службових осіб органу, що здійснює досудове розслідування судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленька, 6).

На вирішення експерта поставлено наступні запитання:

1) чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов перенесених ним переживань, страждань, затрат сил, часу та енергії позивача на підготовку до посіву площі, на недопущення її незаконного захоплення, на пересівання знищеного посіву, а також на оскарження незаконних дій органів досудового розслідування у судах, прокуратурах, у керівництва вищого рівня, та відчаю від усвідомлення факту зникнення матеріалів кримінального провадження і безперспективності відновлення справедливості, що досліджується у справі?

2) якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), то чи відповідає сума 200 000 (двісті тисяч) гривень об`єктивній сумі морального відшкодування щодо ступеня моральних страждань ОСОБА_1 , зокрема, відповідно до методики про проведення психологічної експертизи, затвердженої Міністерством юстиції України?

3) якщо ні, то який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 ?

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність згідно із ст.ст. 384, 385 КК України.

Провадження у справі зупинено до проведення судово-психологічної експертизи.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, Київська обласна прокуратураподала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Березанського міського суду Київської області від 11 липня 2024 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, стягнути на користь Київської обласної прокуратури судові витрати.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала про призначення експертизи та зупинення провадження у справі прийнята з порушенням вимог ст. ст. 76,81,89,103,104 ЦПК України, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вказує, що експертиза призначається для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Водночас, зупиняючи провадження у справі у зв`язку з призначенням експертизи, суд лише зазначив за сукупністю яких умов, передбачених ч.1 ст. 103 ЦПК України, призначається судова експертиза, та про потребу у спеціальних знаннях, однак жодним чином не мотивував прийняте ним рішення, не зазначив підстави проведення експертизи.

Також посилається на те, що висновок експерта судової психологічної експертизи не є беззаперечним доказом заподіяння моральної шкоди саме у вказаному у ньому розмірі, носить імовірний характер та є лише науковою рекомендацією для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди судом.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо заподіяння позивачу моральної шкоди, і доводи останнього зводяться до перелічення ознак його психологічного стану, при цьому обов`язок доведення факту заподіяння моральної шкоди та її розміру покладений саме на позивача.

Тому апелянт вважає, що об`єктивні підстави для призначення судової психологічної експертизи та у зв`язку з цим зупинення провадження у справі відсутні, при цьому проведення експертизи потребує значного часу, що може призвести до необґрунтованого затягування справи та порушення процесуальних строків її розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скарга залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначив, що експертиза проводиться з метою підтвердження суми морального відшкодування за спричинені бездіяльністю та недбальством посадових та службових осіб органів досудового розслідування переживання, страждання, затрати сил, часу та енергії потерпілого на підготовку до посіву площі, на недопущення її незаконного захоплення, на пересівання знищеного посіву, а також на оскарження незаконних дій органів досудового розслідування у судах, прокуратурах, у керівництва вищого рівня, з метою підтвердження суми морального відшкодування за спричинені діями відповідачів моральні страждання.

Своїм правом на подачу відзиву інші учасники справи у встановлений строк не скористалися.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Представник позивач адвокат Явон А.В. та представник прокуратури Кузів Р.В. взяли участь у судовому засіданні у апеляційному суді.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року прописано, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з`ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

В силу ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ч. 5 вищевказаної статті суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до приписів ст. 102 ЦПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

В силу ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст.103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В порядку визначеному ч.ч. 1-3 ст.107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи.

Згідно з ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України).

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст.ст. 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-ХІІ та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (далі Інструкція).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з п.6.1 Інструкції об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки (п.6.3. Інструкції ).

В порядку п.6.4. Інструкції основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань визначений у п.6.6. Інструкції серед яких, зокрема визначено:

Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?

Чи є у підекспертної особи зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?

Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім`я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода)?

Чи спричинені особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі (прізвище, ім`я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Чи здатна підекспертна особа з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?

Відповідно до особливостей конкретних обставин справи вирішувані психологічною експертизою питання у разі потреби узгоджуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), при консультуванні з експертом з метою їх компонування у доцільні для справи блоки.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, висновки експертизи надаються для підтвердження обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.

Предметом спору у цій справі є відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу ОСОБА_1 незаконними діями та/або бездіяльністю відповідачів.

Проведення судової психологічної експертизи у справах про відшкодування моральної шкоди передбачено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а отже для з`ясування обставин наявності такої шкоди може бути призначена експертиза і ці питання є такими, що потребують спеціальних знань.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдана моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди (її розмір) та причинний зв`язкою; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Таким чином, оскільки розмір моральної шкоди входить до предмету доказування, а в порядку проведення психологічної експертизи експерт може визначити розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду), тому призначення експертизи є обґрунтованим у цій справі.

Разом з цим, як видно із матеріалів справи, ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року, яка набрала законної сили та залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року, задоволено клопотання ОСОБА_1 , призначено у справі судову психологічну експертизу.

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленька, 6).

На вирішення експерта поставлені наступні запитання:

1) чи відповідає сума в 200 000 грн. об`єктивній сумі морального відшкодування щодо ступеню моральних страждань ОСОБА_1 , зокрема переживань, страждань, затрат сил, часу та енергії позивача на підготовку до посіву площі, на недопущення її незаконного захоплення, на пересівання знищеного посіву, а також на оскарження незаконних дій органів досудового розслідування у судах, прокуратурах, у керівництва вищого рівня, відповідно до методики про проведення психологічної експертизи, затвердженої Міністерством юстиції України?;

2) якщо ні, то визначити об`єктивну суму морального відшкодування щодо ступеню моральних страждань ОСОБА_1 відповідно до методики про проведення психологічної експертизи, затвердженої Міністерством юстиції України.

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність згідно із ст.ст. 384, 385 КК України.

Висновок експерта за результатом вказаної експертизи у матеріалах справи відсутній. У судовому засіданні сторони підтвердили, що експертиза, призначена ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року проведена не була. При цьому, ухвала набрала законної сили, є чинною, а отже - підлягає виконанню.

Як видно зі змісту ухвал суду, питання, поставлені на вирішення експерта у ухвалі Березанського міського суду Київської області від 11 грудня 2023 року та в оскаржуваній ухвалі Березанського міського суду Київської області від 11 липня 2024 року є подібними за змістом, спрямовані на встановлення однакових фактичних обставин.

Суд першої інстанції вказаного не урахував, тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення судової експертизи вдруге.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тому апеляційний суд звертає увагу, що, ураховуючи наявність підстав для направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, клопотання Київської обласної прокуратури про стягнення судових витрат не підлягає задоволенню, оскільки заявлене передчасно.

Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 11 липня 2024 рокускасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 14 листопада 2024 року.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова