Вирок

від 13.11.2024 по справі 757/21155/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Київський апеляційний суд

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024105060000216 щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця смт Городниця Новоград-Волинського району

Житомирської області, громадянина України,

що зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ,

проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

за апеляційною скаргою прокурора на вирок Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року,

у с т а н о в и л а :

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2024 ОСОБА_6 визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України і йому призначено покарання:

- за ч.5 ст.27, ч. 1 ст.358 КК України - 1 рік обмеження волі;

- за ч.4 ст.358 КК України - 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і на нього покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор - заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання: за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - 1 рік обмеження волі; за ч.4 ст.358 КК України - 1 рік обмеження волі; на підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць; і на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Прокурор не оспорює фактичні обставини кримінальних правопорушень, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості ОСОБА_6 і правову кваліфікацію його дій, однак вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, призначивши ОСОБА_6 за ч.4 ст.358 покарання у виді обмеження волі на строк 6 місяців, у той час як згідно з ч.2 ст.61 КК України обмеження волі встановлюється на строк від 1 до 5 років. На думку прокурора, призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у відповідній санкції, можливе тільки у разі застосування ст.69 КК України, підстави для чого у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як зазначено в апеляційній скарзі, як наслідок, потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.

Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити; доводи обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги; провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити, з таких підстав.

Вироком суду визнано доведеним, що 12 березня 2024 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , з метою отримання підробленої особистої медичної книжки, використовуючи мережу Інтернет, здійснив замовлення підробленого документа та надав невстановленій особі грошові кошти в сумі 350 гривень, особисту фотокартку та власні анкетні дані.

Надалі, 13 березня 2024 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 у поштовому відділенні № 197 "Нова Пошта", розташованому на бульв. Миколи Міхновського, 25 в м. Києві, отримав відправлення від невстановленої особи, в якому містилась особиста медична книжка форми первинної облікової документації № 1-ОМК, 2 Серія ААД № 209115, в якій було зазначено неправдиві дані про проходження ним обов`язкового профілактичного медичного огляду в КНП "Шкірно-венерологічний диспансер № 2", з внесеними його анкетними даними та його фотокарткою.

Крім того, 11 квітня 2024 року близько 14 години ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні кафе " Spicy Chang ", розташованого на бульв. Марії Приймаченко, 5 в м. Києві, достовірно знаючи, що він не проходив обов`язковий медичний огляд в закладі охорони здоров`я для працівників, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення, надав підроблену особисту медичну книжку для працевлаштування у заклад "Spicy Chang" і тим самим використав завідомо підроблений документ.

Обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних проступків розглядався у спрощеному провадженні, а тому встановлені досудовим розслідуванням і, відповідно, судом, фактичні обставини колегія суддів не переглядає відповідно до вимог ч.1 ст.394, ч.1 ст.404 КПК України.

За встановлених фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права з метою його використання; та за ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа, - є вірною.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли потягти зміну або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

Що стосується доводів прокурорів про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, що виразилося в призначенні ОСОБА_6 більш м`якого покарання у виді обмеження волі, ніж те, яке може бути призначене згідно з ч.2 ст.61 КК України, то вони заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу.

Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Дії, передбачені ч.4 ст.358 КК України, караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до 2 років або обмеженням волі на той самий строк.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.61 КК України обмеження волі встановлюється на строк від 1 до 5 років.

Всупереч цим вимогам закону суд першої інстанції призначив ОСОБА_6 за ч.4 ст.358 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 6 місяців, тобто на строк, нижчий від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальні частині цього Кодексу, що є неправильним.

При цьому положення ст.69 КК України, у відповідності з якими суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу, застосовані бути не можуть, як це помилково вважає прокурор.

За приписами ч.1 ст.69 КК України суд не має права призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Отже, мінімальний строк покарання у виді обмеження волі може дорівнювати лише 1 року.

Відповідно до вимог ст.409 КПК України підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Тому відповідно до вимог ст.ст.413, 414, 420 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто незастосування закону, який підлягає застосуванню, зокрема, положень ч.2 ст.61 КК України, внаслідок чого до ОСОБА_6 необхідно застосувати більш суворе покарання, є підставою для скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання, ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції і задоволення апеляційної скарги прокурора.

При ухваленні вироку в цій частині колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який урахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальними проступками, особу винного, обставину, яка пом`якшує покарання, - щире каяття та відсутність обставин, які його обтяжують, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 за кожне кримінальне правопорушення покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк і остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання, оскільки в даному випадку однакові за видом та розміром покарання не можуть поглинатися.

Правильними є і висновки про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, про що у вироку наведено ґрунтовні мотиви і що прокурором не оспорюється. А тому ОСОБА_6 належить звільнити від відбування покарання з випробуванням за умови здійснення за ним контролю уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_6 покарання:

- за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - 1 /один/ рік обмеження волі;

- за ч.4 ст.358 КК України - 1 /один/ рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 /один/ рік 1 /один/ місяць.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 /один/ рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

В умовах дії воєнного стану після проголошення резолютивної частини вироку його повний текст обов`язково вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.

На вирок може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3