Рішення

від 14.11.2024 по справі 274/8106/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/8106/24

провадження № 2-о/0274/209/24

Рішення

Іменем України

14.11.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бердичівська державна нотаріальна контора про встановлення факту припинення обтяження нерухомого майна-

в с т а н о в и в :

Представник заявниці - адвокат Гуменюк О.В. звернувся до суду з зазначеною заявою, просить встановити факт припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належне ОСОБА_1 - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер 3000729, зареєстрованого 22.03.2006 року, підстава обтяження: повідомлення, б/н, Кожобєд. Ім.Ілліча.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.06.2024 року є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проведення державної реєстрації речових прав виявилося, що згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначений будинок обтяжений забороною на нерухоме майно, накладеного Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження 3000729 від 22.03.2006 року. Підстава державної реєстрації: повідомлення, б/н, Кожобєд. Ім.Ілліча. Зазначає, що в дійсності, під час роботи у ВАТ «Бердичівське шкірооб`єднання ім. Ілліча» її матір`ю, як його працівником, було отриманого внутрішній займ на будівництво будинку. У зв`язку із цим, з метою забезпечення виконання зобов`язання було подано заяву про накладення обтяження на житлове приміщення. Зобов`язання її матір`ю було виконано в повному обсязі. ВАТ «Бердичівське шкіроб`єднання ім. Ілліча» ліквідовано 14.02.2007 року, а тому, ОСОБА_1 звернулася із відповідною заявою до Бердичівської державної нотаріальної контори щодо припинення обтяження. Натомість, листом від 11.12.2024 року у задоволенні даної заяви було відмовлено через відсутність заяви кредитора про припинення обтяження. З огляду на це ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою щодо встановлення факту припинення обтяження.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.10.2024 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі (а.с.22).

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Від представника заявниці - адвоката Гуменюка О.В. надійшла заява про розгляд справи в його відсутності. Вимоги заяви підтримує, просить задоволити.

Заінтересована особа - Бердичівська державна нотаріальна контора явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Згідно поданої заяви просять справу розглянути у їх відсутності, при вирішенні заяви покладаються на суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.06.2024 року, реєстровий № 4754 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав №384780274 від 28.06.2024 (а.с.11-13).

Під час проведення державної реєстрації речових прав виявилося, що згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначений будинок обтяжений забороною на нерухоме майно, накладеного Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження 3000729 від 22.03.2006 року. Підстава державної реєстрації: повідомлення, б/н, Кожобєд. Ім.Ілліча., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №394874965 від 13.09.2024 (а.с.7).

ОСОБА_1 , звернулася із заявою до Бердичівської державної нотаріальної контори щодо припинення обтяження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14)

Як вбачається з повідомлення Бердичівської державної нотаріальної контори від 11.08.2024 №891/01-16, наданого на заяву ОСОБА_1 про зняття заборони на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , підстав для скасування запису про реєстрацію обтяження на житловий будинок не вбачається. Для підтвердження підстав для обтяження Бердичівською державної нотаріальною конторою надано відомості з реєстру для реєстрації заборон відчуження житлових будинків, квартир та іншого нерухомого майна за 1975-1989 (а.с.16-18).

Згідно архівного витягу з протоколу профспілкового комітету "Бердичівського виробничого шкіряного об`єднання ім.Ілліча" №3 від 11.01.1980 під час роботи у ВАТ «Бердичівське шкірооб`єднання ім. Ілліча» ОСОБА_2 , як працівник даного підприємства, отримала внутрішній займ на будівництво будинку (а.с.8).

У зв`язку із цим, з метою забезпечення виконання зобов`язання було подано заяву про накладення обтяження на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язання ОСОБА_2 було виконано в повному обсязі, що підтверджується архівними довідками №П/11-с-2 від 15.07.2024 та №П/11-с-3 від 15.07.2024 (а.с.9 -10).

ВАТ «Бердичівське шкіроб`єднання ім. Ілліча» ліквідовано 14.02.2007 року (а.с.15).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм, майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майна. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Оскільки, застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11 зазначив, що незняття арешту з майна боржника протягом тривалого часу за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи, що з моменту внесення вищевказаного запису про обтяження №3000729 до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 22.03.2006 року, ніяких звернень від органів влади, юридичних установ та фізичних осіб до заявниці не було, відсутні майнові претензії з боку кредитора, суд вважає, що матеріалами справи доведено факт, який просить встановити заявниця, а тому враховуючи, що вказаний факт неможливо встановити іншим чином, проте він має юридичне значення, оскільки впливає на можливість реалізації її прав, суд вважає можливим заяву задовольнити.

Судові витрати віднести на рахунок заявниці.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 10,76-81,89,211,247,258, 263-265, 294, 315, 319, 354 ЦПК кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бердичівська державна нотаріальна контора про встановлення факту припинення обтяження нерухомого майна - задовольнити.

Встановити факт припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належне ОСОБА_1 - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер 3000729, зареєстрованого 22.03.2006 року, підстава обтяження: повідомлення, б/н, Кожобєд. Ім.Ілліча.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.М.Вдовиченко