Рішення

від 05.11.2024 по справі 136/179/24

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/179/24

провадження № 2/136/33/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"05" листопада 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Вознюк М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПрАТ "Зернопродукт МХП" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2024 позивач керівник Немирівської окружноїпрокуратури вінтересах державив особі:Головного управлінняДержгеокадастру уВінницькій області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у громадянина російської федерації ОСОБА_1 у приватній власності перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення на території Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області. Встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №579 від 16.05.2015 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522210100:02:001:0433 площею 3,2793 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва набув ОСОБА_1 . На момент успадкування зазначеної вище земельної ділянки, державної реєстрації права власності та до теперішнього часу відповідач ОСОБА_1 є громадянином російської федерації. Відповідно до інформації Державної міграційної служби України, за обліками територіальних органів та підрозділів ДМС громадянин рф ОСОБА_1 документувався посвідкою на постійне проживання в Україні від 07.05.2014 серії НОМЕР_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку 0522210100:02:001:0433 відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно зареєстроване за громадянином російської федерації ОСОБА_1 16.05.2015, № 9691388. Також, встановлено, що 22.02.2022 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Зернопродукт МХП», укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, зареєстрований 13.12.2022 (номер запису 48713173). Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки № НВ-0501002352022 від 03.11.2022 вартість земельної ділянки становить 128756,8 грн. Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що у ході підготовки матеріалів позовної заяви встановлено, що обліками територіальних органів та підрозділів ДМС відповідач по справі громадянин рф ОСОБА_1 документувався за прізвищем « ОСОБА_3 », проте зазначені розбіжності виникли через переклад прізвища з російської мови. Більш того, особу відповідача можливо ідентифікувати за датою народження, паспортом іноземця та зареєстрованою адресою проживання. Оскільки ОСОБА_1 будучи громадянином російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 16.05.2015 по даний час) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 по даний час, не відчужив її, наявні підстави для її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 13.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

01.03.2024 на адресу суду надійшло пояснення на позовну заяву від представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Рябцун С.В., в якому представник просив суд позовні вимоги задовольнити та судові засідання проводити без його участі.

Надалі, 17.04.2024, до початку розгляду справи, на адресу суду надійшов лист від прокурора Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, в якому прокурор просив суд про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, яка була встановлена судом за інформацією відповідного органу, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Однак, судові виклики повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 17.04.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, однак у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, відповідач та представник третьої особи ПрАТ "Зернопродукт МХП" у судове засідання не з`явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Тому суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази в цілому, встановив, щогромадянин рф ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 0522210100:02:001:0433 площею 3,2793 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.05.2015, виданого державним нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори Кицюком О.П. (а.с.17).

16.05.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності відповідача на вказану вище земельну ділянку,що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 21.11.2023(а.с.14-16), з якої також вбачається, що на момент державної реєстрації права власності відповідач є громадянином російської федерації.

Вказану земельну ділянку 22.02.2022 ОСОБА_1 передав в оренду Приватному акціонерному товариству «Зернопродукт МХП» (далі ПрАТ «Зернопродукт МХП»), що підтверджується договором оренди землі від 22.02.2022 (а.с. 18-21). В договорі строк дії оренди зазначено - 10 років 9 місяців 8 днів, дата закінчення дії: 30.11.2032, розмір орендної плати обчислений за рік. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 355191783 від 21.11.2023 (а.с. 14-15), право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.12.2022, номер запису про інше речове право 48713173.

Згідно відомостей із Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства від 23.05.2023 громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований УДМС України у Вінницькій області посвідкою на постійне проживання від 07.05.2014 серії НОМЕР_1 та зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с. 31).

За інформацією відділу адресно-довідкової роботи Державної міграційної служби України у Вінницькій області ОСОБА_5 зареєстрований з 28.03.2015 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49).

Належність ОСОБА_1 до громадянства російської федерації підтверджується інформацією наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 15) та довідкою Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства від 23.05.2023 (а.с. 31).

За вказаних обставин прокурором виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України та ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку з перебуванням у приватній власності ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки.

Згідно з положенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У статті 26 Основного закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ЗК України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Право власності на землю гарантується.

Згідно з положеннями частинами 1, 2, 5 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу.

За змістом частин 2, 3 та 4 статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; б)викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в)прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з п. «е» ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п."в" ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: конфіскації земельної ділянки.

За змістом частин 1, 2 та 4 статті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Такий позов подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Приписами статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, підставою виникнення зобов`язання є, зокрема, закон, що встановлює обов`язкові дії для того чи іншого суб`єкта. Невиконання обов`язкових дій цим суб`єктом, забезпечується відповідальністю.

Статтею 354 ЦК України передбачено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Водночас зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 ЗК України.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Оскільки ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, протягом року з моменту переходу права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, починаючи з 16.05.2015, не відчужив її у відповідності до вимог частини 4 статті 81 ЗК України, тому позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом її конфіскації в порядку статті 145 ЗК України підлягають до задоволення.

Суд вважає, що у даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки такий мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак у встановлений законом строк земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане також узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Суд, оцінюючи надані стороною позивача докази вважає їх належними та достатніми, оскільки вони підтверджують існування обставин на які посилається позивач, а у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування щодо конфіскації земельної ділянки. Інших доказів на противагу зазначених висновків суду відповідачем не надано та в ході судового процесу не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що необхідно припинити право власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації у власність держави.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 7680, 89, 141, 258259, 263265, 268, 273279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

ПозовНемирівської окружної прокуратури (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 23, м. Немирів, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 02909909) в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, Вінницька обл., ЄДРПОУ 39767547) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:ПрАТ "ЗернопродуктМХП"(місцезнаходження:юридична адреса:вул.Елеваторна,буд.1,м.Миронівка,Обухівський р-н,Київська обл.,поштова адреса:вул.Слобода,буд.141,м.Ладижин,Гайсинський р-н,Вінницька обл.,ЄДРПОУ 32547211)про припиненняправа власностіна земельнуділянку шляхомїї конфіскації - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт громадянина рф, серія та номер: НОМЕР_3 . виданий 21.09.2013, видавник: ТП №9 відділу УФМС росії по Санкт-Пербургу і Ленінградській області в Виборгському районі м. Санкт-Петербурга код підрозділу 780-009, країна громадянства: рф, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0522210100:02:001:0433 площею 3,2793 га, яка розташована на території Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Дсржгсокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт громадянина рф, серія та номер: НОМЕР_3 . виданий 21.09.2013, видавник: ТП №9 відділу УФМС росії по Санкт-Пербургу і Ленінградській області в Виборгському районі м. Санкт-Петербурга код підрозділу 780-009, країна громадянства: рф, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, МФО 820172. Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA568201720343110002000003988 код за ЄДРПОУ 02909938) судові витрати що складаються із судового збору у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Д. Іванець