Рішення

від 28.10.2024 по справі 355/1883/23

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1883/23

Провадження № 2/355/145/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

представника позивача Блохіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей та сім`ї Баришівської селищної ради Київської області про позбавлення батьківських прав.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_2 з позовною заявою у якій просить позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свою позовну заяву обґрунтував тим, що 02 грудня 2015 року він уклав шлюб із відповідачкою ОСОБА_3 дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київської області, актовий запис №205. У шлюбі народився син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 06 грудня 2018 року за його позовною заявою шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу син деякий час проживав разом з відповідачкою , він постійно брав участь у вихованні дитини, його розвитку та надавав сину необхідне матеріальне забезпечення. Однак відповідачка не виконувала належним чином свої батьківські обов`язки по вихованню сина. У вересня 2022 року син попросив його забрати від матері, оскільки вже не міг перебувати з нею, бути не доглянутим належним чином. Він забрав сина і зараз він проживає з ним. Рішенням Баришівської селищної ради Київської області №181.1 «Про визначення місця проживання малолітньої дитини: ОСОБА_4 від 24 листопада 2022 року місце проживання сина було визначено з ним. З того часу син постійно проживає з ним, він забезпечує йому усі необхідні умови для всебічного розвитку та навчання, а також необхідне лікування. Згідно висновку ЛКК №7 від 30 січня 2018 року сину був встановлений діагноз-ДЦП, спастична диплагія, затримка психічного та мовного розвитку. Однак за час проживання сина з відповідачкою вона взагалі не займалася його лікуванням та реабілітацією. Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року у справі №355/1101/23 провадження 2/355/164/23 з ОСОБА_3 на його користь були стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини-інваліда в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку(доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виконавчий лист для примусового стягнення з відповідачки вказаних аліментів був поданий ним до Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському району Київської області. Однак до даного часу відповідачка жодного разу не сплатила аліментів на утримання сина. Відповідно до розрахунку заборгованість відповідачки по несплаті аліментів по виконавчому листу на 01 жовтня 2023 року складає 23393 гривень 21 копійок. Окрім цього, вона взагалі не цікавиться станом здоров`я сина його побутом, навчанням та розвитком.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, передав свої повноваження своєму представнику адвокату Блохіній О.В..

Представник позивача Блохіна О.В. у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала, просила задовольнити послалась на вище означені обставини.

Відповідачка ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилась, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи надала свої письмові пояснення у яких повідомила, що проти задоволення позовних вимог позивач не давав її спілкуватися з сином, заблокував телефон. Телефонуючи від сусідів, позивач скидає трубку та блокує розмову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог від служби у справах дітей та сім`ї Баришівської селищної ради Київської області до судового засідання не з`явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю відзиву надано не було.

Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, а саме :

Копію паспорта позивача з якого слід, що він є громадянином України.(а.с.35)

Копію паспорта відповідача з якого слід, що вона є громадянкою України.(а.с.64)

Копію свідоцтва про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 шлюб яких був зареєстрований 02 грудня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції у Київської області актова запис №205 прізвище після реєстрації чоловіка ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_2 .(а.с.7)

Копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .(а.с.8)

Копію рішення від 06 грудня 2018 року Баришівського районного суду Київської області з якого слід, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний.(а.с.9-10)

Копію рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 листопада 2022 року з якого слід, що був затверджений висновок щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_2 .(а.с.11)

Копію висновка від керуючої справами виконавчого комітету Ольги Нестереової про те, що було враховано, що дитина ОСОБА_4 більше схильна до батька і має тісний емоційний зв`язок. Проживання з батьком відповідає інтересам дитини, сприяє належним умовам її проживання, гармонійному розвитку та вихованню, належному матеріальному забезпеченню визнати проживання малолітнього ОСОБА_9 з батьком ОСОБА_2 .(а.с.12-15)

Копію рішення від 14 лютого 2023 року Баришівського районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього інваліда ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини від всіх її заробітку(доходу) але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до її повноліття.(а.с.16-18)

Копію виконавчого листа Баришівського районного суду Київської області за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_10 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини-інваліда.(а.с.21)

Розрахунок заборгованості по виконавчому листу №2/355/164/23 виданого 29 березня 2023 року Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_11 аліментів на утримання неповнолітньої дитини-інваліда ОСОБА_9 , з якого слід, що мається заборгованість по аліментам у розмірі 23393,21 гривень.(а.с.22)

Копію висновку ЛКК №5/3 від 17 січня 2023 року з якого слід, що у ОСОБА_4 був встановлений діагноз-ДЦП, спатична диплагія.(а.с.23)

Копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого Комунального некомерційного підприємства» Центр первинної медико-санітарної допомоги№1» Оболонського району міста Києва з якого слід, що ОСОБА_4 проходив курс лікування має діагноз ДЦП спастична диплегія, с-м когнітивних порушень. Вальгусна установка колінних суглобів та стоп. Змішаний астигматизм обох очей. Співдружня збіжна косина, більше лівого ока.(а.с.24)

Копію висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини ОСОБА_4 якому рекомендовано розвивати мисленєві операції, узагальнення, класифікацію, порівняння, формувати прийом відтворення, аналізу та синтезу розвивати пізнавальну діяльність довільні форми уваги, вдосконалювати спостережливість.(а.с.26-33)

Копію довідки Лікарсько-контрольної комісії КНП «ЦПМСД№1» Оболонського району міста Києва слід, що дитина ОСОБА_4 , який спостерігається як інвалід-дитинства з червня 2017 року. З 2018 року відвідує амбулаторію тільки в присутності батька(а.с.70-71)

Копії договорів №37445416/Р/23/53 про забезпечення дитини реабілітаційними послугами від 26 вересня 2023 року, №37445416/Р/23/34 від 17 липня 2023 року, №37445416/Р/22/146 від 19 вересня 2022 року, №37445416/Р/146 від19 листопада 2021 року(а.с.72-79)

Копії заявок про намір забезпечення протезно-ортопедичних виробом, у тому числі ортопедичним взуттям, допоміжними засобами для особистого догляду та захисту ОСОБА_9 від ОСОБА_2 (а.с.81-82)

Копію довідки директора ТОВ «Антис-Орто» Богуславського О.Л. з якої слід, що ОСОБА_2 дійсно перебував на підприємстві 30 січня 2024 року з дитиною ОСОБА_4 на зліпках ортезів нагомілковостопний суглоб-стопу та на замірах ортопедичного взуття.(а.с.80)

Копію посвідчення на дитину з інвалідністю ОСОБА_4 .(а.с.34)

Копію рішення №25.1 від 19 січня 2024 року виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області «Про затвердження висновку щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.56)

Копію висновку щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з якого слід, що орган опіки та піклування Баришівської селищної ради прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_9 не буде відповідати інтересам дитини та меті такого заходу, не буде відповідати інтересам дитини і є недоцільним. .(а.с.57-61)

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч.2,ч.3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За ч.3 ст.164 СК України слід, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки. Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дітей, направлений на позитивний результат у долі неповнолітніх дітей.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Отже, як було встановлено судом, що відповідачка ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов`язків, не піклуються про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, матеріальної допомоги не надає, аліменти не платить. Доводи відповідачки про позбавлення її спілкування з сином з боку позивача не знайшли свого підтвердження. Відповідачкою не було застосовано будь яких вольових рішень стосовно побачення з дитиною які б вплинули на її бажання для спілкування. Висновки органу опіки та піклування Баришівської селищної ради про не доцільність позбавлення батьківських прав відповідача суд оцінює як рекомендацію. Однак з дослідженого в судовому засіданні слід зворотне. Фактори які були дослідженні в судовому засіданні, слід розцінювати як ухилення від виховання дитини, свідоме нехтування своїми обов`язками. Вимоги позивача ОСОБА_2 слід задовольнити, вони правомірні та законні.

Оскільки відповідно до ч.1,п.1ч.2 ст. 141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,12,13,81,89,141,229,263-265,274-279 ЦПК України, ст. ст.150,164-166 СК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей та сім`ї Баришівської селищної ради Київської області про позбавлення батьківських прав, задовольнити

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гостролуччя, Баришівського району, Київської області, актовий запис №2 від 17 травня 2016 року, місце реєстрації Виконавчий комітет Гостролуцької сільської ради Баришівського району Київської області, батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачений ним під час подачі позовної заяви до суду судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду ,шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2024 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов