Постанова

від 14.11.2024 по справі 185/7292/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8765/24 Справа № 185/7292/24 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2024 року про повернення позовної заяви в цивільній справі номер 185/7292/24 за позовною заявою керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолій Сергійович в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позовною заявою до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, в якій просив суд:

- припинити право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1223587000:01:002:0004, площею 1,9747 га, яка належить громадянину російської федерації ОСОБА_1 , та, яка розташована на території: Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- припинити право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1223587000:01:002:0005, площею 2,2400 га, яка належить громадянину російської федерації ОСОБА_1 , та, яка розташована на території: Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- припинити право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1223587000:01:002:0525, площею 9,4933 га, яка належить громадянину російської федерації ОСОБА_1 , та, яка розташована на території: Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2024 року позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації повернуто.

Із вказаним судовим рішенням не погодився позивач керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко А.С., подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 року у справі №185/7292/24 та направити справу для продовження розгляду до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Доводами апеляційної скарги наведено, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Звернення прокурора з позовом до суду в цьому випадку спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання, а саме: недопущення володіння іноземним громадянином (громадянином російської федерації) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на території України без належних на те правових підстав. Недотримання відповідачем вимог законодавства України безумовно порушує також публічні інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у цій сфері.

У постановіВерховного Судувід 16.04.2019 року у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Уповноважений орган, будучи обізнаним з листів окружної прокуратури від 03.01.2024 року та від 17.04.2024 року про порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, протягом більше 5 місяців (з дня отримання запиту прокурора, в якому повідомлено про порушені інтереси держави, до дня звернення прокурора з позовом до суду) заходів щодо захисту інтересів держави не вжив, про намір вжиття таких заходів не повідомив.

Внаслідок нездійснення ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровської області належних заходів інтереси держави залишалися незахищеними. У зв`язку із цим у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 року у справі №924/349/18 та від 26.05.2020 року у справі №912/2385/19.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статі 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказану ухвалу суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до частини 13 статі 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено

повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що у липні 2024 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолій Сергійович в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позовною заявою до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації (а.с. 1-10).

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов цього висновку з порушенням норм процесуального права.

Частинами 3, 4 статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 зазначила, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2024 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолій Сергійович в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позовною заявою до

ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Павлоградська окружна прокуратура листами №63-86вих-24 від 03.01.2024 року та №63-

2086вих-24 від 17.04.2024 року зверталась до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо надання інформації про вжиття заходів претензійно-позовного характеру з метою конфіскації у громадянина РФ ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1223587000:01:002:0004, площею 1,9747 га, та 1223587000:01:002:0005, площею 2,2400 га.

Листами №10-4-0.62-236-/2-24 від 11.01.2024 року та №10-4-0.62-2374/2-24 від 23.04.2024 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало інформацію, що жодних заходів цивільного-правового характеру цим органом не вживалось.

18.06.2024 року Павлоградською окружною прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направлено повідомлення, в якому зазначено, що на виконання частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Павлоградською окружною прокуратурою буде здійснено захист інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області шляхом звернення до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1223587000:01:002:0004, площею 1,9747 га, та 1223587000:01:002:0005, площею 2,2400 га.

У справі, яка переглядається, підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив нездійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме не звернення до суду з вимогою про конфіскацію земельної ділянки.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наявність підстав для представництва прокурором в суді не оскаржувало, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в його особі не висловлювало.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, припустився надмірного формалізму.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: