Ухвала

від 14.11.2024 по справі 379/800/23

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/800/23

Провадження № 1-в/379/69/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

представника Білоцерківського РС №3

філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тараща, подання фахівця 2 категорії Білоцерківського РС №3 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч.2 ст.74 КК України щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Тараща Таращанського району Київської області, засудженого вироком Таращанського районного суду Київської області за ч. 4 ст.185, ст. 356 ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

В С Т А Н О В И В:

Фахівець 2 категорії Білоцерківського РС №3 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 звернулась в суд з поданням відносно засудженого ОСОБА_5 для вирішення питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч.2 ст.74 КК України.

У поданні зазначено, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Таращанського районного суду Київської області за ч. 4 ст.185, ст. 356 КК України, та йому призначено покарання - за ч. 4 ст. 185 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі; - за ст. 356 КК України 1 (один) місяць арешту. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищевикладеного, фахівець 2 категорії Білоцерківського РС №3 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 просить привести вищевказаний вирок у відповідність до Закону №3886-ІХ.

В судовому засіданні начальник Білоцерківського РС №3 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 просила вирішити подання з підстав викладених у ньому.

Прокурор вважав наявними підстави для приведення вироку у відповідність до діючого законодавства, просив подання задовольнити, .

Потерпілий ОСОБА_8 та представник потерпілого Таращанського РайСТ в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п.5 ст. 539 КПК України їх неявка не перешкоджає розгляду подання

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні подання підтримав та просив привести вироку у відповідність до діючого законодавства.

Заслухавши учасників, дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд встановив.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п.13 ч.1 ст.537 КПК України).

Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 цієї статті неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.

Таким чином сума двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян станом на 2023 рік становила 2684 грн.

Судом встановлено, що вироком Таращанського районного суду Київської області від 14.06.2023 р. ОСОБА_5 засуджений за ч. 4 ст.185, ст. 356 КК України, та йому призначено покарання - за ч. 4 ст. 185 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі; - за ст. 356 КК України 1 (один) місяць арешту. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_5 03.05.2023 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, при цьому спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 639 грн. 10 коп.

Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за крадіжку майна, шахрайство, привласнення чи розтрату, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 за вироком Таращанського районного суду Київської області від 14.06.2023 р. завдано матеріальну шкоду потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на підставі ч.2 ст.74 КК України.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», від 23.08.2023 № 3342-ІХ який набув чинності 28.03.2024, у ст.356 КК України внесені зміни, відповідно до яких скасовано покарання у виді арешту та додано покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років.

Відповідно до пункту 23 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Кримінального кодексу України з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до ст. 72 КК України. Згідно зі ст. 72 КК України одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.

З огляну на наведене, суд приходить до висновку, про заміну невідбутої частини покарання за ст. 356 КК України у виді арешту на пробаційний нагляд відповідно до ст. 72 КК України, виходячи із співвідношення одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.

Керуючись ст.ст.4, 5, ч.2 ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд,

У Х В А Л И В :

Подання начальника фахівця 2 категорії Білоцерківського РС №3 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до ч.2 ст.74 КК України - задовольнити.

Привести у відповідність чинному законодавству вирок Таращанського районного суду Київської області від 14.06.2023 року у справі №379/80/23.

На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного за вироком Таращанського районного суду Київської області від 14.06.2023 року за ч.4 ст.185 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі на підставі ст.5 КК України, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким усунена кримінальна карність діяння, вчиненого особою.

В частині призначення покарання засудженому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 356 КК України у виді 1 місяця арешту замінити покарання на пробаційний нагляд на строк 2 (два) місяці.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити засудженому, що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена відповідальність за ч.3 ст.389 КК України та покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя:ОСОБА_1