Рішення

від 14.11.2024 по справі 298/1267/24

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1267/24

Номер провадження 2/298/183/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

Головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

В позові йдеться про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка рахувалась головою дворогосподарства в АДРЕСА_1 . У зв`язку з смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, надвірних будівель та споруд, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкоємцем за заповітом та особою, яка вступила в управління спадковим майном. 30.12.1999 року секретарем Волосянківської сільської ради Олень Г.І., було посвідчено заповіт за реєстровим № 17, відповідно до якого ОСОБА_2 , 1928 року народження, заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла позивачеві, своєму племіннику ОСОБА_1 .

Наявність майна підтверджується технічним паспортом виданого КП «БТІ» Великоберезнянської селищної ради. У померлої відсутні спадкоємці, які мали б обов`язкову частку у спадщині, а також відсутні спадкоємці за законом, а тому позивач просить визнати за ним, як спадкоємцем за заповітом, право власності на зазначене нерухоме майно (в порядку спадкування).

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, просив задовольнити такі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак сільський голова ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив розглянути справу без їхньої участі, вирішити справу за наявними матеріалами справи .

Зважаючи на наведене, суд розглянув справу без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та зважаючи на те, що відповідач проти позову не заперечив, суд визнає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З виданого виконавчим комітетом Волосянківської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09 серпня 2002 року вбачається, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 73 роки, про що, 08 серпня 2002 року складено відповідний актовий запис №26. Місце смерті: Україна, Закарпатська область, Великоберезнянський район, село Волосянка, а отже з моменту смерті зазначеного спадкодавця відкрилася спадщина на усе належне померлій під час життя майно згідно ст. 1220 ЦК України.

Зі складеного померлою ОСОБА_2 , 1928 року народження, заповіту на ім`я ОСОБА_1 , посвідченого секретарем Волосянківської сільської ради Олень Г.І. було посвідчено заповіт за реєстровим № 17 від 30.12.1999 року, вбачається, що перша заповіла усе належне їй мано племіннику (позивачеві).

З технічного паспорту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та зі зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , виданого КП «БТІ» Великоберезнянської селищної ради від 28.06.2024 р. № 6820 значиться ОСОБА_1 , який є замовником вказаної документації.

З довідки виданої Ставненською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області від 08.07.2024 № 251, вбачається що ОСОБА_2 , на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , була головою дворогосподарства в АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вступив в управління спадковим майном, так як постійно був зареєстрований та проживав з нею. Правовстановлюючі документи на дворогосподарство в АДРЕСА_1 зд час життя ОСОБА_2 не виготовлялися.

Разом з цим, як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Гончар Т.М., від 19.06.2024 р. № 39/02-16, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок, не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку та відповідно право власності на вказаний житловий будинок ОСОБА_2 (померлої) не виникло. Спадкова справа не заводилась.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.1241ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно роз`яснень, викладених в п.19 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», той зі спадкоємців, який має право на обов`язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов`язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.1 ст.82ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.ст. 16, 328ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо, крім іншого, це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним (власником) документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зважаючи на викладені обставини, суд визнає, що за позивачем слід визнати право власності на вказане спадкове нерухоме майно в порядку спадкування.

Керуючись ст.ст. 2-8,13,19,76-82,200,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності у порядку спадкування за заповітом, за померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: Ставненська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: індекс 89014, с. Ставне, 253, Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04350990).

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий Тарасевич П.П.