Ухвала

від 15.11.2024 по справі 308/18341/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18341/24

1-кс/308/6871/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням адвоката ОСОБА_2 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Система-Логістика», про скасування арешту майна,

встановив:

13.11.2024 адвокат ОСОБА_2 , в інтересах власника майна - ТОВ «Система-Логісти» звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту, накладеного на сідловий тягач марки IVECO, д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ТОВ «СИСТЕМА - ЛОГІСТИКА», причіп-цистерну з д.н.з. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 належить ТОВ «СИСТЕМА - ЛОГІСТИКА» та, які передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «У.П. Інтернешинал Трейд» ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та паливне сміття, яке поміщено до полімерного пакету, які вилучені в ході огляду місця події 11.06.2024 року на території АЗС «Елерон» по вул. Садова, 92 в смт. Чинадійово Мукачівського району Закарпатської області ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2024.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя доходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України саме на підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, покладається обов`язок доведення перед слідчим суддею обставин того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізу ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна (власник майна тощо); перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.

Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не додано ухвалу слідчого судді про накладення арешту на зазначені у клопотанні речі.

Враховуючи наведене, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, чи накладався арешт на вилучене майно, підстави накладення та скасування арешту.

Крім того, з слід звернути увагу на те, що згідно положень ч. 1 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 1 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст.199, ч. 1 ст.201, ч. 3 ст. 244), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, вірним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-538/0/4-13 від 5 квітня 2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», згідно якого судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Отже, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду інших клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, у тому числі й скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.

При цьому, з поданого клопотання видно, що досудове розслідування у кримінальному провадження № 12024078120000119 від 11.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, здійснювалося СД Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області. Інформації щодо зміни органу досудового розслідування до клопотання не долучено.

З огляду на те, що до матеріалів клопотання не долучено жодних документів, з яких можливо встановити орган, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні на теперішній час, слідчий суддя позбавлений можливості встановити, чи відноситься здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024078120000119 від 11.06.2024 до територіальної підсудності слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Крім того, з долученого до клопотання ордеру на надання правничої допомоги від 26.07.2024 вбачається, що такий виданий для надання правничої допомоги у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області та в Закарпатському апеляційному суді.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

У КПК України відсутня спеціальна норма, яка б регламентувала дії слідчого судді у разі встановлення невідповідності клопотання про скасування арешту майна вимогам законодавства, зокрема вимогам ч. 1 ст. 174 КК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 172, п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, подання заяви чи клопотання особою, яка не має на це права, або без дотримання певних вимог, тягне за собою її повернення, що не позбавляє таку особу права повторного звернення до слідчого судді з відповідною заявою чи клопотанням після усунення недоліків або після виникнення нових обставин, які не досліджувались судом при ухваленні попереднього рішення.

Керуючись ст. 170-175, 304 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Система-Логістика», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024078120000119 від 11.06.2024 повернути заявнику.

Копія ухвали про повернення клопотання невідкладно надіслати особі, яка подала клопотання, разом із клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1