Ухвала

від 14.11.2024 по справі 465/8961/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8961/24

2/465/3571/24

У Х В А Л А

про передачу позовної заяви за підсудністю

14.11.2024 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», з участю третьої особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Романюк Мар`яна Ігорівна, про визнання недійним договорів та поділ майна, -

В С Т А Н О В И В :

адвокат Бандирський А.С. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, з участю третьої особи, про визнання недійним договорів та поділ майна.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить наступного висновку.

Представник позивача в позовній заяві просить визнати недійсним додатковий договір №1 від 25.07.2019 року, укладений між ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю "МС ІМПЕРІАЛ" та Райцен Сєдою, про внесення змін до попереднього договору №269 Парк від 01.09.2016, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МС ІМПЕРІАЛ";

визнати недійсним додатковий договір №1 від 03.01.2020 року, укладений між ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю "МС ІМПЕРІАЛ" та Райцен Сєдою, про внесення змін до попереднього договору №269_к Парк від 23.11.2016, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МС ІМПЕРІАЛ";

визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романюк М.І. 03.01.2020 за реєстр.№2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС ІМПЕРІАЛ" та Райцен Сєдою;

визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романюк М.І. 03.01.2020 за реєстр.№5, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС ІМПЕРІАЛ" та Райцен Сєдою;

здійснити поділ майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

здійснити поділ майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення XLVII, та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення XLVII.

Вивчивши подану позовну заяву, суд приходить до наступного висновку.

За правилами виключної підсудності, передбаченими ч.1ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об`єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред`являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 296/1657/17 зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 липня 2020 року у справі №910/10647/18 дійшла, зокрема, таких висновків: нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить здійснти поділ майна подружжя та визнати недійсними додаткові договори та договори купівлі продажу квартири АДРЕСА_3 .

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що спір виник про поділ майна подружжя та розірвання договорів купівлі продажу та додаткових договорів, предметом яких є нерухоме майно,що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до території Франківського району м.Львова, дані вимоги повинні розглядатись судом за місцем знаходження нерухомого майна, а тому суд приходить до висновку, що матеріали позовної заяви підлягають направленню за територіальною підсудністю до належного суду, а саме до Личаківського районного суду м. Львова, за місцем знаходження нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.27,30, 31,187,353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Передати позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», з участю третьої особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Романюк Мар`яна Ігорівна, про визнання недійним договорів та поділ майна, за підсудністю до Личаківського районного суду м.Львова (79007, м.Львів, вул. Богдана Лепкого, 16).

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя Ванівський Ю.М.