Ухвала

від 15.11.2024 по справі 686/23750/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/23750/24

Провадження № 2-о/686/661/24

УХВАЛА

15 листопада 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Дем`янова Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Савіцька Ірина Леонідівна про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_2 02.09.2024 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме:

?факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є донькою ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

?факту неправильності в актовому записі №1293 від 03.07.2024 про смерть ОСОБА_3 , а саме в частині зазначення дати народження ІНФОРМАЦІЯ_3 замість правильних даних 25.07.1966;

?зобов`язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькій області Управління державної реєстрації Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_3 внести зміни у дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.09.2024 відкрито провадження у справі, постановлено справо розглянути за правилами окремого провадження, призначено у справі судове засідання для розгляду справи по суті на 02.10.2024.

Також здійснено виклик у судове засідання заявника ОСОБА_2 , її представника адвоката Панькову О.О., заінтересованих осіб у справі та запропоновано заінтересованим особам подати відзив на заяву у визначеному в ухвалі порядку.

19.09.2024 на адресу суду надійшло повідомлення від заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про можливість вирішення зазначених у заяві питань заявником в позасудовому порядку, а саме шляхом подання заяви про внесення змін до актового запису про смерть ОСОБА_3 .

У судове засідання, яке відбулося 02.10.2024, з`явилася представник заявника адвокат Панькова О.Ю., яка, у зв`язку із наявним повідомленням про можливість встановлення фактів родинних відносин та внесення змін зо актового запису про смерть в позасудовому порядку, заявила клопотання про відкладення судового засідання у справі на іншу дату для узгодження позиції зі своєю довірителькою. Указане клопотання задоволено судом та судове засідання у справі відкладено на узгоджену із представником заявника дату, а саме на 05.11.2024. Про що свідчить розписка представника заявника адвоката Панькової О.Ю.

В судове засідання, як відбулося 05.11.2024 представник заявника та заявник не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомленні, про що свідчать дані довідок про доставку смс-повідомлення ОСОБА_2 , а також про доставку повісток в електронний кабінет «Електронного суду» представника адвоката Панькової О.Ю.

04.11.2024 на адресу суду від представника заявника адвоката Панькової О.Ю. надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

У зв`язку із неявкою у судове засідання заявника та його представника, судове засідання у справі відкладено на 12.11.2024.

Належне повідомлення учасників справи про дату та час наступного судового засідання підтверджується довідками про доставку смс-повідомлення ОСОБА_2 від 05.11.2024, а також про доставку електронного документа «Судова повістка» в електронний кабінет представника адвоката Панькової О.Ю., від 05.11.2024.

11.11.2024 на адресу суду від представника заявника адвоката Панькової О.Ю. надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

У зв`язку із неявкою у судове засідання, яке було призначене на 12.11.2024, заявника та його представника, судове засідання відкладено на 15.11.2024.

Про дату та час судового засідання у встановленому порядку повідомлено заявника та його представника шляхом направлення судових повісток через месенджер «Viber», а також у електронний кабінет системи «Електронний суд».

Указані обставини підтверджуються довідками про доставку смс-повідомлення ОСОБА_2 від 12.11.2024, а також про доставку електронного документа «Судова повістка» в електронний кабінет представника адвоката Панькової О.Ю., від 12.11.2024.

У судове засідання, яке відбулось 15.11.2024 заявниця ОСОБА_2 та її представник адвокат Панькова О.Ю. не з`явились, на адресу суду 14.11.2024 заявницею ОСОБА_2 подано клопотання про бажання взяти участь у розгляді справи особисто, однак внаслідок перебування закордоном, вона позбавлена такої можливості, а тому просить судове засідання у справі відкласти на іншу дату. Від представника заявника адвоката Панькової Ю.О. клопотання про відкладення судового засідання не надходили. Причини неявки суду не відомі.

Отже, заявник ОСОБА_2 не з`явилась у судові засідання із розгляду справи, які були призначені на 02.10.2024, 05.11.2024, 12.11.2024 та 15.11.2024, її представник адвокат Панькова О.Ю., не з`явилась у судові засідання, які були призначені на 05.11.2024, 12.11.2024, 15.11.2024. Про дату та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Статтею 294 ЦПК України визначено порядок розгляду справ окремого провадження, відповідно до якої справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно із частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07.12.2020 у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20.01.2021 у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Судом встановлено, що у провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа №686/23750/24 за заявою ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Вказана заява у даній справі подана до суду в та підписана представником заявника адвокатом Паньковою О.Ю., на підставі ордеру на надання правничої допомоги ОСОБА_2 серії ВС №1306161 від 28.08.2024 року.

В судові засідання, призначені на 02.10.2024, 05.11.2024, 12.11.2024, 15.11.2024, заявник ОСОБА_2 не з`явилась. Про дату та час судових засідань остання була належним чином повідомлена. Представник заявника адвокат Панькова О.Ю., в судові засідання, призначені на 05.11.2024, 12.11.2024, 15.11.2024, також не з`явилась, неодноразово подавала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в інших судових процесах.

Відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч.7 ст.14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (частини перша та друга статті 128 ЦПК України).

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частини п`ята статті 130 ЦПК України).

Додатково судом були направлені судові повістки у додаток «Viber» на номер телефону, зазначений заявником у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Указана позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 17.11.2022 у справі №560/5541/20.

Відповідно доч.1п.3ст.257ЦПК України,суд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, слід залишити без розгляду.

Також, слід роз`яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, відповідно до яких особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 247, п.3 ч.1, ч. 2 ст. 257, ст.ст. 260-261 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Савіцька Ірина Леонідівна, про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ