Рішення

від 04.10.2024 по справі 175/10924/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/10924/24

Провадження № 2/175/1779/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2024 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Бойка О.М.

при секретарі Радонському М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року у провадження Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав.

Згідно автоматизованого розподілу справ між суддями, зазначена справа була розподілена до провадження судді Бойка О.М.

В позовних вимогах позивач ОСОБА_1 , просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , зареєстрованим Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, відповідний актовий запис №626. В зареєстрованому шлюбі сторони не перебували, а з 2015 року разом не мешкають.

Після припинення фактичних сімейних відносин у 2015 році відповідач - ОСОБА_2 , залишила сина проживати разом із ОСОБА_1 , за весь цей час жодним чином не виконувала своїх батьківських обов`язків, у житті сина не з`являлася, його вихованням не займалася, не спілкувалася з дитиною, грошових коштів на утримання дитини не надавала, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів (справа №204/6582/24).

Посильної матеріальної, педагогічної, моральної, трудової або будь-якої іншої участі у вихованні сина відповідач не бере, всі питання щодо виховання та утримання дитини вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.

Згідно довідки-характеристики сімейного лікаря (ФОП ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_8») дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходиться на обліку. За останні рік батько ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звертався з приводу симптомів застуди у дитини 6 разів. На прийом до лікаря ОСОБА_3 приходив тільки з батьком, який брав участь у догляді та лікуванні дитини. ОСОБА_3 завжди до сімейного лікаря приходить охайно вдягнений, чистий, поводиться активно, допитливий, охоче розповідає про свої захоплення. Батько ОСОБА_1 відповідально ставиться до здоров`я дитини. Мати жодного разу до лікаря з приводу здоров`я дитини не зверталася.

Із довідки від 24.06.2024 року, наданої класним керівником - ОСОБА_5 , за час навчання ОСОБА_3, який закінчив 9 Б клас КЗО СЗШ №40 у 2024 року, мати ОСОБА_2 успіхами в навчанні сина не цікавилась, зв`язок з класним керівником ніколи не підтримувала, також за допомогою месенджерів не списувалась. На батьківських зборах участь жодного разу не приймала. У вище зазначених діях участь завжди приймав батько ОСОБА_6 .

Так, із довідки від 02.07.2024 року №201 Адміністрація комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня шкода №40» Дніпровської міської ради підтверджує, що ОСОБА_3 дійсно навчався в даному закладі з 01.09.2015 року по 14.06.2024 року.

Із довідки Громадської організації «Дніпровський спортивний клуб «Сокіл» від 21.06.2024 року за Вих.№2/21.06.2024 вбачається, зокрема, що приводить на заняття ОСОБА_3 та зустрічає після занять ОСОБА_1 (батько). Оплачує клубний внесок ОСОБА_1 (батько), забезпечив екіпіруванням та спортивним інвентарем, завжди супроводжує ОСОБА_3 на зборах та всіх змаганнях. Біологічна мати зв`язок з тренером не підтримує, успіхами та досягненнями ОСОБА_3 не цікавиться.

Відокремлений підрозділ Громадської організації «Федерація ЧАН ХУН ІТФ таекван-до Україна» в Дніпропетровській області у своїй довідці від 24.06.2024 року підтвердив той факт, що ОСОБА_3 дійсно займається таекван-до ІТФ. ОСОБА_3 проживає з батьком, який приділяє багато уваги вихованню та тренуванню сина, догляду за ним, приймає активну участь у житті клубу, постійно відвідує батьківські збори, змагання та підтримує зв`язок з тренером-викладачем. Біологічна мати зв`язок з тренером не підтримує, успіхами та досягненнями ОСОБА_3 не цікавиться.

Згідно Акту від 03.06.2024 року, складеного сусідами, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживав з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2015 року по 01.01.2024 року. Підтвердили те, що мати дитини ОСОБА_2 жодного разу вони не бачили, вихованням дитини займається одноособово його батько.

Із усього вищезазначеного вбачається, що ОСОБА_1 самостійно займається вихованням, навчанням та утриманням сина з 2015 року. Відповідач жодним чином не виконувала та не виконує своїх батьківських обов`язків, у житті дитини не з`являється, та грошових коштів на утримання не надавала та не надає.

Позивач разом із сином наразі проживають за адресою: АДРЕСА_2 , де, згідно Акту обстеження умов проживання Служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 27.06.2024 року, дитина має усі необхідні умови для проживання, навчання та розвитку. Батько багато років одноосібно піклується, виховує та утримує дитину. Стосунки між ними теплі та дружні.

Згідно Довідки від 16.07.2024 року №100 наданої ОСОБА_1 про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару Комунальним закладом «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради за результатами проведення психологічного діагностування актуального психоемоційного стану його та його дитини ОСОБА_3 , діагностування батьківського потенціалу батька та з`ясування ставлення дитини до матері та батька в зв`язку з позбавленням батьківських прав ОСОБА_2 , вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 має достатній рівень батьківського потенціалу та батьківської компетенції.

Аллахвердян ОСОБА_3 проявляє свідоме та несвідоме бажання проживати разом з батьком ОСОБА_1 , з яким відчуває себе комфортно та спокійно, батько є домінуючою особою для дитини, символізує безпеку та захист. Хлопчик прагне відсторонитися від матері через образу та у зв`язку з втратою довіри. Таким чином, з матір`ю ОСОБА_2 у хлопчика існують розірвані стосунки, в зв`язку з тим, що матір відсутня в житті дитини вже багато років.

Із заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В.Е. від 26.06.2024 року, зареєстровано в реєстрі за №758, вбачається, що ОСОБА_2 дає згоду на позбавлення її батьківських прав щодо її сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вбачається явним, що відповідач жодного інтересу до дитини не проявляє багато років, не бажає приймати участі у його житті, не спілкується із сином, жодного піклування про нього немає, не цікавиться його життям, станом здоров`я, не відвідувала і не відвідує сина, матеріально його не забезпечує, не платить аліменти, тобто свідомо ухиляється від своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи зазначене, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів сина, позивач вважає, що невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків відносно своєї дитини є підставою для позбавлення її батьківських прав.

У судовому засіданні позивач не з`явився, надав заяву через свого представника ОСОБА_8 в якій позовні вимоги підтримує та просить суд розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялась, проте до суду не з`явився. Клопотань не надсилав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Надав рішення Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наданні докази, суд встановив, що наявні підстави для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , зареєстрованим Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, відповідний актовий запис №626. В зареєстрованому шлюбі сторони не перебували, а з 2015 року разом не мешкають.

Після припинення фактичних сімейних відносин у 2015 році відповідач - ОСОБА_2 , залишила сина проживати разом із ОСОБА_1 , за весь цей час жодним чином не виконувала своїх батьківських обов`язків, у житті сина не з`являлася, його вихованням не займалася, не спілкувалася з дитиною, грошових коштів на утримання дитини не надавала, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів (справа №204/6582/24).

Посильної матеріальної, педагогічної, моральної, трудової або будь-якої іншої участі у вихованні сина відповідач не бере, всі питання щодо виховання та утримання дитини вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.

Згідно довідки-характеристики сімейного лікаря (ФОП ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_8») дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходиться на обліку. За останні рік батько ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звертався з приводу симптомів застуди у дитини 6 разів. На прийом до лікаря ОСОБА_3 приходив тільки з батьком, який брав участь у догляді та лікуванні дитини. ОСОБА_3 завжди до сімейного лікаря приходить охайно вдягнений, чистий, поводиться активно, допитливий, охоче розповідає про свої захоплення. Батько ОСОБА_1 відповідально ставиться до здоров`я дитини. Мати жодного разу до лікаря з приводу здоров`я дитини не зверталася.

Із довідки від 24.06.2024 року, наданої класним керівником - ОСОБА_5 , за час навчання ОСОБА_3, який закінчив 9 Б клас КЗО СЗШ №40 у 2024 року, мати ОСОБА_2 успіхами в навчанні сина не цікавилась, зв`язок з класним керівником ніколи не підтримувала, також за допомогою месенджерів не списувалась. На батьківських зборах участь жодного разу не приймала. У вище зазначених діях участь завжди приймав батько ОСОБА_6 .

Так, із довідки від 02.07.2024 року №201 Адміністрація комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня шкода №40» Дніпровської міської ради підтверджує, що ОСОБА_3 дійсно навчався в даному закладі з 01.09.2015 року по 14.06.2024 року.

Із довідки Громадської організації «Дніпровський спортивний клуб «Сокіл» від 21.06.2024 року за Вих.№2/21.06.2024 вбачається, зокрема, що приводить на заняття ОСОБА_3 та зустрічає після занять ОСОБА_1 (батько). Оплачує клубний внесок ОСОБА_1 (батько), забезпечив екіпіруванням та спортивним інвентарем, завжди супроводжує ОСОБА_3 на зборах та всіх змаганнях. Біологічна мати зв`язок з тренером не підтримує, успіхами та досягненнями ОСОБА_3 не цікавиться.

Відокремлений підрозділ Громадської організації «Федерація ЧАН ХУН ІТФ таекван-до Україна» в Дніпропетровській області у своїй довідці від 24.06.2024 року підтвердив той факт, що ОСОБА_3 дійсно займається таекван-до ІТФ. ОСОБА_3 проживає з батьком, який приділяє багато уваги вихованню та тренуванню сина, догляду за ним, приймає активну участь у житті клубу, постійно відвідує батьківські збори, змагання та підтримує зв`язок з тренером-викладачем. Біологічна мати зв`язок з тренером не підтримує, успіхами та досягненнями ОСОБА_3 не цікавиться.

Згідно Акту від 03.06.2024 року, складеного сусідами, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживав з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2015 року по 01.01.2024 року. Підтвердили те, що мати дитини ОСОБА_2 жодного разу вони не бачили, вихованням дитини займається одноособово його батько.

Із усього вищезазначеного вбачається, що ОСОБА_1 самостійно займається вихованням, навчанням та утриманням сина з 2015 року. Відповідач жодним чином не виконувала та не виконує своїх батьківських обов`язків, у житті дитини не з`являється, та грошових коштів на утримання не надавала та не надає.

Позивач разом із сином наразі проживають за адресою: АДРЕСА_2 , де, згідно Акту обстеження умов проживання Служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 27.06.2024 року, дитина має усі необхідні умови для проживання, навчання та розвитку. Батько багато років одноосібно піклується, виховує та утримує дитину. Стосунки між ними теплі та дружні.

Згідно Довідки від 16.07.2024 року №100 наданої ОСОБА_1 про надання соціально-психологічної допомоги в умовах денного стаціонару Комунальним закладом «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради за результатами проведення психологічного діагностування актуального психоемоційного стану його та його дитини ОСОБА_3 , діагностування батьківського потенціалу батька та з`ясування ставлення дитини до матері та батька в зв`язку з позбавленням батьківських прав ОСОБА_2 , вбачається, зокрема, що ОСОБА_1 має достатній рівень батьківського потенціалу та батьківської компетенції.

Аллахвердян ОСОБА_3 проявляє свідоме та несвідоме бажання проживати разом з батьком ОСОБА_1 , з яким відчуває себе комфортно та спокійно, батько є домінуючою особою для дитини, символізує безпеку та захист. Хлопчик прагне відсторонитися від матері через образу та у зв`язку з втратою довіри. Таким чином, з матір`ю ОСОБА_2 у хлопчика існують розірвані стосунки, в зв`язку з тим, що матір відсутня в житті дитини вже багато років.

Із заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В.Е. від 26.06.2024 року, зареєстровано в реєстрі за №758, вбачається, що ОСОБА_2 дає згоду на позбавлення її батьківських прав щодо її сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вбачається явним, що відповідач жодного інтересу до дитини не проявляє багато років, не бажає приймати участі у його житті, не спілкується із сином, жодного піклування про нього немає, не цікавиться його життям, станом здоров`я, не відвідувала і не відвідує сина, матеріально його не забезпечує, не платить аліменти, тобто свідомо ухиляється від своїх батьківських обов`язків.

Враховуючи зазначене, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів сина, позивач вважає, що невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків відносно своєї дитини є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ст.18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст. 152 СК України).

Згідно вимог ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України.

Зокрема, п. 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

У Постанові від 28 вересня 2021 року по справі №459/3411/18 Верховний Суд роз`яснив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною i побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Таким чином, свідоме і тривале нехтування відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо сина є наслідком винної поведінки відповідачки та є підставою для позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні дитини, не утримує її та не піклується про сина. Вихованням дитини займаюся я - позивач, а тому вважаю позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України.

Батьківське право - це право на виховання та представництво інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей, то позбавити громадянина батьківських прав дозволяється щодо дитини, яка не досягла повноліття, тобто 18 років.

Абзацом 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розглядати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц (провадження №61-12305св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Згідно ч.4 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Крім того, ч.5 ст. 19 Сімейного кодексу України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Враховуючи те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ключовим доказом у даній категорії справ є висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

Відповідно до п.3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМ України від 24 вересня 2008 р. N 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, з дотриманням принципу - забезпечення найкращих інтересів дитини.

Як передбачено ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані до неї докази та посилання на докази, прослухавши ствердження сторін по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі.

Отже, на підставі вищезазначеного, та керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 80, 81, 89, 263, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судові витрати у вигляді судового збору 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бойко О.М.