Ухвала

від 15.11.2024 по справі 201/14335/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/14335/24

Провадження №1-кс/201/5069/2024

УХВАЛА

Іменем України

15 листопада 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВвідділу поліції№2ДРУП №1ГУНП лейтенантаполіції ОСОБА_3 ,погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024042130000090 від 04 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Клопотання мотивовано тим, що СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024042130000090 від 04 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

03 листопада 2024 року до СВ відділу поліції №2 Дніпровського РУП №1 надійшло повідомлення зі служби " НОМЕР_1 " від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що 03 листопада 2024 року близько 8:00 год. невстановлена особа вчинила крадіжку його мобільного телефону Xiaomi Redmi 12C 3/64 GB (IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 ) та гаманця з кімнати АДРЕСА_1 , чим спричинила майнову шкоду на суму 3700 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03 листопада 2024 року уклав договір фінансового кредиту (заклад) з повним товариством «ЛОМБАРД «ТОП» «ІМПЕРІАЛ» АКСЕНТЄВ О.О. І. КОМПАНІЯ» (код 40672946), від імені якого виступає ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ №13, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в особі контролеру ломбарду ОСОБА_7 , яка діє на підставі довіреності 8Д від 01 січня 2019 року. Предметом застави у договорі фінансового кредиту (заклад) був мобільний телефон Xiaomi Redmi 12C 3/64 GB (IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 ), який був оцінений на суму 1700 гривень.

12 листопада 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон Xiaomi Redmi 12C 3/64 GB (IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 ), який було поміщено до спеціального пакету № RIC2211887, та вилучено до відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.

У поданому клопотанні слідчий зазначив, що в межах кримінального провадження вилучене майно було визнано речовим доказом. Вищевказане майно може мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження та буде направлене для проведення відповідних експертних досліджень.

З наведених підстав слідчий просив накласти арешт на майно, добровільно видане 12 листопада 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на:

мобільний телефон Xiaomi Redmi 12C 3/64 GB (IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 ), який було поміщено до спеціального пакету № RIC2211887.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

У заяві від 14 листопада 2024 року ОСОБА_7 просила розглядати клопотання про арешт майна без її участі.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.

На підставі ч. 4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, дійшов наступних висновків.

Як свідчать матеріали клопотання, СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12024042130000090 від 04 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03 листопада 2024 року уклав договір фінансового кредиту (заклад) з повним товариством «ЛОМБАРД «ТОП» «ІМПЕРІАЛ» АКСЕНТЄВ О.О. І. КОМПАНІЯ» (код 40672946), від імені якого виступає ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ №13, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в особі контролеру ломбарду ОСОБА_7 , що діє на підставі довіреності 8Д від 01 січня 2019 року. Предметом застави у договорі фінансового кредиту (заклад) був мобільний телефон Xiaomi Redmi 12C 3/64 GB (IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 ), який був оцінений на суму 1700 гривень.

12 листопада 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон Xiaomi Redmi 12C 3/64 GB (IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 ), який було поміщено до спеціального пакету № RIC2211887, та вилучено до відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Постановою слідчого від 12 листопада 2024 року вищевказаний мобільний телефон визнано речовим доказом, долучено як речові докази до матеріалів даного кримінального провадження та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Разом з тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження. Як вбачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості, є арешт майна.

Одним з таких заходів є саме арешт майна, що застосовується не тільки для тимчасового позбавлення підозрюваного та обвинуваченого можливості відчужувати певне майно, а й може являти собою заборону для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Виходячи з інформації, викладеної у клопотанні, а також додаткових матеріалів, долучених слідчим, з урахування стадії досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, питання арешту якого порушується слідчим, відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, може бути предметом кримінального правопорушення, у зв`язку з чим вважає необхідним накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів для їх подальшого дослідження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, добровільно видане 12 листопада 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на: мобільний телефон Xiaomi Redmi 12C 3/64 GB (IMEI1: НОМЕР_2 IMEI2: НОМЕР_3 ), який було поміщено до спеціального пакету № RIC2211887.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1