Ухвала

від 15.11.2024 по справі 202/11949/24

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 202/11949/24

2-н/189/108/24

У Х В А Л А

Іменем України

15.11.2024 року смт. Покровське

Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінова К.С., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2024 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа № 202/11949/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали заяви, суд прийшов до висновку, що справа не підсудна Покровському районному суду Дніпропетровської області з таких підстав. Відповідност.162ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Відповідно до ч. 1ст. 30 ЦПК Українипозови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини. Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо. Як вбачається з заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, у даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом заяви є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням нерухомого майна, і відповідно до положень ст.30,162 ЦПК Українизаява повинна розглядатись судом за місцезнаходження нерухомого майна. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 638/1988/17 від 10 квітня 2019 року. Необхідно зазначити, що наказне провадження не передбачає направлення справи за підсудністю до іншого суду, відповідно до п. 9 ч. 1ст. 165 ЦПК Українисуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності. Враховуючи викладене, суд вважає, що дану справу було помилково направлено за підсудністю до Покровського районного суду Дніпропетровської області. Згідно з п. 1 ч. 1ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. За наведених обставин суд вважає за необхідне на підставі п.1 ч.1ст.31 ЦПК Українипередати дану справу на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місця знаходження зазначеного нерухомого майна. Керуючись ст.30,31,162,165 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 - повернути до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: К.С. Лукінова