Справа № 433/15/19
Провадження № 2-в/191/76/24
У Х В А Л А
іменем України
12 листопада 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Твердохліб А.В.,
за участю секретаря судового засідання Яришевої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №433/15/19 за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває справа за заявою заяву Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, представник заявника ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , АТ «Ощадбанк», про видачу дубліката виконавчого документу.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.10.2024 ініційованопитання щодо відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №433/15/19 за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії №691 від 18.10.2007 року в сумі 410428,93 грн., у зв`язку з тим, що матеріали даної судової справи Троїцького районного суду Луганської області, у якому постановлене рішення по суті, до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області не передавалося, що перешкоджає вирішенню заяви про видачу дубліката виконавчого документу.
Учасники справи,повідомлені належнимчином продату,час тамісце розглядусправи,однак всудове засіданняне з`явилися.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 23.04.2019 року в цивільній справі №433/15/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», заборгованість за Договором відновлювальної кредитної лінії №691 від 18.10.2007 року в сумі 410428,93грн., а також судовий збір в сумі 3078,22 грн. Рішення набрало законної сили 17.06.2019 року. Дане рішення наявне в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статей 488, 489 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Як зазначено в п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правилами розділу IX ЦПК відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено статтею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).
Згідно зі ст.493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановлює ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Враховуючи категорію даної справи, суд, на підставі п. 4 ч. 5 статті 12 ЦПК України, сприяє встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження.
Якщо місцевий суд знаходиться на тимчасово окупованій території України то відновлення втраченої справи здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно з ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
На підставі розпорядження Верховного суду України № 1/0/9-22 від 06.03.2022 територіальну підсудність судових справ Троїцького районного суду Луганської області змінено на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
При вирішенні питання щодо можливості відновлення втраченого судового провадження судом враховується наявність копії судового рішення у в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Вивчивши наявні у суду матеріали, проаналізувавши їх у сукупності, враховуючи наявність рішення Троїцького районного суду Луганської області від 23.04.2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд вважає необхідним відновити дане рішення.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 258, 260, 491, 493-495 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відновити втраченесудове провадженняу цивільнійсправі Троїцькогорайонного судуЛуганської області№433/15/19за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в частині рішення.
Вважати встановленим зміст відновленого заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 23 квітня 2019 року, що набрало законної сили 17 червня 2019 року, у цивільній справі №433/15/19, в такій редакції:
«
Троїцький районний суд Луганської області
Справа №433/15/19
Провадження №2/433/346/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
23.04.2019року,смт Троїцьке
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Суського О.І.,
за участю секретаря Яковлєвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовомПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
04 січня 2019 року Публічне Акціонерне Товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі ПАТ «Державний ощадний банк України»), від імені якого діє представник за довіреністю, пред`явило дійсний позов. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 18.10.2007 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений Договір відновлювальної кредитної лінії №691, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 385 000,00 грн, зі сплатою 18,2% річних за користування кредитом, в порядку, на умовах та в строки, визначені договором, з остаточним поверненням кредиту не пізніше 18.10.2017 року. В якості забезпечення виконання зобов`язань, між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №691 від 18.10.2007 року, згідно якого остання поручилась перед кредитором боржника ОСОБА_1 солідарно відповідати за виконання ним свого обов`язку щодо повернення суми кредиту, нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій. Зобов`язання щодо погашення позичальником та поручителем виконані не були, тому станом на 26.11.2018 року виникла заборгованість, яка становить 410 428,93 грн та складається з: боргу за кредитом 165 755,46 грн; відсотків за користування кредитом з 01.06.2012 по 30.09.2017 в розмірі 103 220,43 грн; інфляційних втрат банку з квітня 2012 року по листопад 2018 року за прострочення сплати кредиту 116 463,91 грн; 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з 23.03.2012 по 26.11.2018 22 718,52 грн; пеня по простроченому основному боргу та прострочених процентах 2270,61 грн. Виниклу заборгованість позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку, а також просить покласти на них судові витрати.
В судове засідання сторони не з`явились.
Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом розміщення повістки про виклик на офіційному веб-порталі «Судова влада України» на сторінці Троїцького районного суду Луганської області. Заперечень на позов не надали.
Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимогч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно доч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступне.
18.10.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений Договір відновлювальної кредитної лінії №691, згідно якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 385 000,00 грн, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 18,2% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с.9-10).
Відповідно до Таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 18.10.2007, яка є Додатком 1 до кредитного договору, сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється щомісячно, платежами, визначеними додатком (а.с.11)
Згідно Додаткової угоди №1 до договору відновлювальної кредитної лінії №691 від 18.10.2007 року, сторони домовились з приводу того, що щомісячне погашення основного боргу здійснюється в сумі 4002,88 грн зі сплатою щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з січня 2011 (а.с.14).
18.10.2007 року між ОСОБА_2 , ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки №691, за змістом якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язалась перед кредитором боржника ОСОБА_1 солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором №691 від 18.10.2007 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. У разі порушення боржником виконання зобов`язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору, в порядку, передбаченому цим договором (а.с.15).
Згідно копії Статута Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 31.03.2017 року, позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» є правонаступником ВАТ «Державний ощадний банк України» (а.с.44).
У відповідності до ч. 1ст. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до змісту ч.1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику у строкта в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або в повному обсязі.
Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором.
Згідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимогстатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень частини 1статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщовін не приступив до виконання зобов`язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів ч.1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 належно не виконував свої зобов`язання за Договором №691 від 18.10.2007 року, внаслідок чого станом на 26.11.2018 року виникла заборгованість яка становить 410 428,93 грн та складається з: боргу за кредитом 165 755,46 грн; відсотків за користування кредитом з 01.06.2012 по 30.09.2017 в розмірі 103 220,43 грн; інфляційних втрат банку з квітня 2012 року по листопад 2018 року за прострочення сплати кредиту 116 463,91 грн; 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з 23.03.2012 по 26.11.2018 22 718,52 грн; пеня по простроченому основному боргу та прострочених процентах 2270,61 грн.(а.с.5-8).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості в солідарному порядку за Договором №691 від 18.10.2007 року, в сумі 410 428,93 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачами не спростований.
При цьому суд приймає до уваги, що заборгованість за пенею була нарахована до встановлення мораторію на її нарахування, а тому вказана сума також підлягає стягненню з відповідачів в повному обсязі.
Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з оригіналом платіжного доручення №4366177213 від 21.12.2018 року при подачі позову позивачем був сплачений судовий збір у сумі 6 156,43 грн (а.с.1).
Так як позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 6 156,43 грн в рівних частках, з кожного по 3078,22 грн (6156,43 грн/2 = 3078,22 грн)
На підставі викладеного, ст. 526, 553,554, 610-612,625,628, 638, 1049, 1050, 1054, 1055ЦК України,керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 141, 258-260, 263-265, 268, 280-284ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул.Енергетиків, б. 36, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, код ЄДРПОУ 09304612) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, б.36, код ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за Договором відновлювальної кредитної лінії №691 від 18.10.2007 року в сумі 410 428 (чотириста десять тисяч чотириста двадцять вісім) гривень 93 копійки, яка складається з: боргу за кредитом 165 755,46 грн; відсотків за користування кредитом з 01.06.2012 по 30.09.2017 в розмірі 103 220,43 грн; інфляційних втрат банку з квітня 2012 року по листопад 2018 року за прострочення сплати кредиту 116 463,91 грн; 3% річних за прострочення сплати боргу за кредитом та процентів за користування кредитом з 23.03.2012 по 26.11.2018 22 718,52 грн; пеня по простроченому основному боргу та прострочених процентах 2270,61 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, б.36, код ЄДРПОУ 09304612) суму судового збору в розмірі 6156 (шість тисяч сто п`ятдесят шість) гривень 43 копійки, в рівних частках, з кожного по 3078 (три тисячі сімдесят вісім) гривень 22 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.І.Суський.»
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А. В. Твердохліб
Суд | Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 18.11.2024 |
Номер документу | 123022023 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про відновлення втраченого провадження |
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Порошина О. О.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Твердохліб А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні