Рішення

від 04.11.2024 по справі 196/274/24

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/274/24

№ провадження 2/196/165/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року смт Царичанка

? ? ? ? Царичанський? ? районний суд Дніпропетровської області в складі:

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г. ,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? за участі секретаря судового засідання:? ? Дорошенко В.В.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? представника позивача:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? адвоката Шило Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук Світлана Василівна, про встановлення фактів постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до? ? Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук Світлана Василівна, про встановлення фактів постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що? ? ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний дядько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із:

- житлового будинку загальною площею 71.9 кв.м., житловою площею - 37.0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- автомобіля марки FIAT LINEA, 2013 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Спадкоємцем за заповітом була його донька ОСОБА_3 , за заявами якої було відкрито спадкові справи, після смерті батька ОСОБА_4 та після смерті матері ОСОБА_5 , але у видачі свідоцтва про право на спадщину постановами приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук С.В. від 16.11.2023 року? ? їй було? ? відмовлено. Постанови нотаріуса ОСОБА_3 не оскаржила і статус спадкоємця вона втратила, в подальшому це позбавило її можливості отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину та небажання ОСОБА_3 . оскаржувати постанови в суді дало можливість реалізувати свої спадкові права спадкоємцям інших черг за законом.

Зазначила, що 01 грудня 2022 грудня прийнято Закон України №2783-ІХ "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", 23 грудня 2022 року Закон набрав чинності.

Вказала, що вона є рідною племінницею померлого ОСОБА_4 . Її мати ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) була рідною сестрою покійного.

Після смерті дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , належний їй на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 автомобіля марки FIAT LINEA, 2013 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України успадкував за законом її чоловік ОСОБА_4 , який постійно проживав разом з нею однією сім`єю? ? на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Однак свідоцтво про право на спадщину за законом ним не отримано та державну реєстрацію права власності не проведено.

Після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її дядько ОСОБА_4 залишився один? ? у віці 75 років та потребував сторонньої опіки. Вона була найближчою родичкою в Україні (донька ОСОБА_3 проживає в м.Москва РФ), тому запросила його на постійне місце проживання в АДРЕСА_2 , де проживала вона та її сім`я.

За адресою: АДРЕСА_2 , вона разом із ОСОБА_4 , чоловіком та сином постійно проживали однією сім`єю до моменту його смерті. І хоча смерть юридично зафіксована в м.Москва Російської Федерації, ОСОБА_4 знаходився там тимчасово, для проведення операції і помер в лікарні.

В її квартирі, де ОСОБА_4 постійно проживав із нею однією сім`єю, знаходились всі його особисті речі, документи, у них був спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, разом вели домашнє господарство. В дворі будинку зберігався належний йому автомобіль.

Зазначила, що вона є спадкоємцем п`ятої черги після смерті ОСОБА_4 . Відповідно до ч.1 ст.1265 ЦК України? ? вона прийняла спадщину з моменту її відкриття в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, так як постійно проживала зі спадкодавцем однією сім`єю на час її відкриття.

Вказала, що 14 грудня 2023 року звернулась? ? до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук С.В. про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, як спадкоємець п`ятої черги після смерті дядька ОСОБА_4 , однак постановою від 18 грудня 2023 року у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки спадщину прийняв інший спадкоємець.

В уточненій позовній заяві просить встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини, зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_4 із дружиною ОСОБА_5 . Визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті її дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки FIAT LINEA, 2013 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06.03.2024р. прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук Світлана Василівна, про встановлення фактів постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом, з призначенням в підготовче судове засідання, витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук Світлани Василівни належним чином завірені копії: спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та яка на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 ; спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.04.2024 року закрито підготовче провадження по справі за позовом? ? ОСОБА_2 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук Світлана Василівна, про встановлення фактів постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивачки - адвокат Шило Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що позивачка ОСОБА_2 є рідною племінницею спадкодавця, а саме її мати ОСОБА_6 є рідною сестрою ОСОБА_4 . ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Цей будинок ОСОБА_4 успадкував у 2017 році після смерті його дружини. Оскільки після смерті дружини стан здоров`я ОСОБА_4 сильно погіршився та він не міг повністю задовольняти свої побутові потреби, то позивачка запросила його до себе в АДРЕСА_2 , де проживала вона та її сім`я. В жовтні 2017 року ОСОБА_4 разом зі своїми речами переїхав до позивачки, де йому виділили окрему кімнату, та вони стали проживати однією родиною, вели спільний побут, мали спільний бюджет. В кінці лютого 2020 року ОСОБА_4 поїхав до доньки з метою обстеження та проведення операції, при цьому всі свої речі та майно залишив за місцем проживання у неї, оскільки мав намір далі продовжувати проживати у позивачки. Під час операції він помер та після його смерті залишилася спадщина. У зв`язку з тим, що донці спадкодавця було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину просить задовольнити позовні вимоги та визнати право власності позивачки на зазначене у позові майно.

Представник відповідача Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у відсутність представника селищної ради та прийняти рішення на розсуд суду.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи в суді через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України, оскільки є громадянкою рф, відзиву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслала.

Третя особа: приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук С.В. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без участі нотаріуса.

Суд, заслухавши доводи представника позивачки, пояснення свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст.5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

? ? ? ? ? Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 09 квітня 2020 року 97750050 органом РАГС Москви №50 Багатофункціональний центр надання державних послуг селища Московський (а.с.14-15).

Відповідачка ОСОБА_3 є донькою померлого ОСОБА_4 (свідоцтво про народження № НОМЕР_3 від 10.05.1963р.) (а.с.87).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № витягу 00042328864 від 16.11.2023р. ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_9 , прізвище після реєстрації шлюбу " ОСОБА_3 " (а.с.131 зворот-133).

Згідно посвідки про народження № НОМЕР_4 ? ОСОБА_6 ?- рідної сестри ОСОБА_4 , її батьками були ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с.18).

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_5 від 28.08.1959р., ОСОБА_6 уклала шлюб 28.08.1959р. із ОСОБА_14 та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище " ОСОБА_6 " (а.с.19).

Батьками позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - племінниці ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 від 28.01.1967р., є: ОСОБА_14 , ОСОБА_6 (а.с.20).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № витягу 00042508200, позивачка ОСОБА_2 26 лютого 2011 року уклала шлюб із ОСОБА_17 , прізвище після реєстрації шлюбу? ? - " ОСОБА_2 " (а.с.21-22).

Згідно довідки виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області №2443 від 30 вересня 2021 року ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_1 починаючи з 16 квітня 2014 року і по день смерті. На день смерті разом з ним була зареєстрована і проживала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , починаючи з 16 квітня 2014 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.121 зворот).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 серпня 2012 року зареєстрованого в реєстрі за №2308, спадкоємцем будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_5 (а.с.25).

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 від 17 лютого 2017 року виданим Царичанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 - дружина ОСОБА_4 (а.с.16).

Згідно заяви №32 від 20.02.2017 ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яке складається зі спадкового майна у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 (а.с. 80 зворот).

Як вбачається з заяви №33 від 20.02.2017 ОСОБА_4 відмовився від отримання обов`язкової частки у спадщині після смерті його дружини ОСОБА_5 (а.с. 80)

Згідно із заявою №239 від 16.11.2023 позивачка ОСОБА_2 , яка діяла по довіреності від імені ОСОБА_3 , звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Кравчук С.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 (а.с.95 зворот).

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук С.В., ОСОБА_2 , яка діє по довіреності від імені ОСОБА_3 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , оскільки неможливо встановити дійсність заповіту, відсутність підстав для усунення від права на спадкування у спадкоємця та коло спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині (а.с.31-32).

Згідно заповіту №77 АБ 8687793 від 24 грудня 2015 року ОСОБА_4 все своє майно заповів ОСОБА_3 , заповіт посвідчено ОСОБА_19 нотаріусом м.Москва, зареєстровано в реєстрі за №1-7315 (а.с.112 зворот).

Відповідно до заяви про прийняття спадщини за заповітом від 03.10.2020р., яка надійшла до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Кравчук С.В. 23.10.2020р., ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 (а.с.111).

Як вбачається з заяви №238 від 16.11.2023 року позивачка ОСОБА_2 , яка діяла по довіреності від імені ОСОБА_3 , звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Кравчук С.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з автомобіля марки FIAT, моделі LINEA, 2013 року випуску, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.124).

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук С.В., ОСОБА_2 , яка діє по довіреності від імені ОСОБА_3 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на автомобіль марки FIAT, моделі LINEA, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , оскільки неможливо встановити дійсність заповіту, відсутність підстав для усунення від права на спадкування у спадкоємця та коло спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині (а.с.29-30).

Відповідно до заяви №271 від 14.12.2023 ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_3 та автомобіль марки FIAT LINEA, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 після смерті її дядька - ОСОБА_4 (а.с.138 зворот).

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук С.В. відмовлено ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.1223 ЦК України у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та на автомобіль марки FIAT, моделі LINEA, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 дядька, громадянина російської федерації - ОСОБА_4 , оскільки наявна заява про прийняття спадщини за заповітом від іншого спадкоємця, яка подана у встановлений законодавством термін (а.с.33-34).

В силу положень статті 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1260-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.

Згідно з п.23 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У разі наявності спору про право цивільне, такі факти підлягають розгляду в позовному провадженні разом з вимогою матеріального характеру.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до акту від 24 січня 2024 року комісія у складі голови правління житлово-будівельного кооперативу №299 ОСОБА_31, ОСОБА_21 , ОСОБА_22 в присутності ОСОБА_2 встановили, що за адресою: АДРЕСА_4 проживає ОСОБА_2 . На прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 навпроти під`їзду 3 зберігається автомобіль марки FIAT LINEA, 2013 року випуску сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль належав покійному дядькові ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , та який зберігався з моменту вселення ОСОБА_4 та його постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 Автомобіль продовжує зберігатись на прибудинковій території. Свідоцтво про реєстрацію автомобіля зберігається в квартирі АДРЕСА_5 у племінниці покійного ОСОБА_2 . В квартирі АДРЕСА_5 проживає ОСОБА_2 . У вказаній квартирі до даного часу в валізі зберігається чоловічий одяг: світера, сорочки, костюм, військові нагороди з посвідченням на ім`я ОСОБА_23 , які належали покійному ОСОБА_4 , також оригінали особистих документів ОСОБА_23 - свідоцтво про народження, про реєстрацію шлюбу, посвідка про постійне місце проживання, картка платника податків, медичні документи, свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 , технічний паспорт на будинок. Покійний ОСОБА_4 постійно проживав однією сім`єю по день смерті в період жовтня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_24 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.57-59).

З долучених до справи представником позивачки медичних висновків УЗД ОСОБА_4 вбачається, що останній 05.03.2019 та 12.12.2019 проходив обстеження у Дніпропетровському обласному клінічному центрі діагностики та лікування Дніпропетровської обласної ради (а.с.201-206).

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_21 пояснила, що познайомилась із позивачкою ОСОБА_28 , коли вона придбала квартиру по сусідству з нею у м.Дніпро. З позивачкою перебували у сусідських відносинах та досить часто спілкувалися. У 2017 році восени до позивачки приїхав чоловік та при зустрічі остання повідомила, що з це її рідний дядько ОСОБА_4 , який тепер буде проживати разом з нею. В квартирі позивачки ще проживали чоловік і син позивачки. Пізніше вона познайомилася з ОСОБА_4 та останній їй розповів, що після смерті дружини не може проживати сам, а тому переїхав до племінниці. ОСОБА_4 переїхав до позивачки разом з речами, мав окрему кімнату, вів спільний побут з родиною позивачки, позивачка готувала їсти на всю сім`ю, водила дядька до лікарні. В Царичанку вони їздили влітку на вихідні. Наприкінці 2019 у ОСОБА_4 погіршилося здоров`я та йому запропонували зробити операцію. Його донька, яка проживає у Москві, умовила його поїхати зробити операцію там. Коли він уїжджав, то всі свої речі залишив у квартирі, а взяв лише медичні документи, та сказав, що повернеться. Потім вона дізналася, що ОСОБА_4 помер під час операції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 повідомила, що позивачка ОСОБА_2 її двоюрідна сестра, їхні мати і батько - рідні брат та сестра. Знає доньку померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , з нею не має ніяких стосунків. ОСОБА_4 позивачка забрала восени? 2017 році в м.Дніпро до себе додому, бо в нього погіршився стан здоров`я. Це було після одного року смерті дружини ОСОБА_4 . З позивачкою товаришувала, підтримувала дружні відносини. З ОСОБА_4 вона спілкувалася по телефону. Він постійно проживав разом з ОСОБА_2 та її сім`єю, вони жили однією родиною. ОСОБА_4 жив в окремій кімнаті, у них був спільний побут, вони разом купували продукти харчування, позивачка водила ОСОБА_4 на лікування та повністю опікувалась ним.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомила, що знає покійного? ? ОСОБА_4 з 10 класу, їхні сім`ї товаришували. Їй відомо, що ОСОБА_4 з 2017 року постійно проживав у позивачки в м.Дніпро. У лютому 2020 року для вирішення питання про операцію поїхав до Москви де помер під час операції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 повідомила, що позивачка ОСОБА_2 - її подруга з дитинства. ОСОБА_4 рідний дядько позивачки. Також знає ОСОБА_3 - доньку померлого ОСОБА_4 . Спочатку в ОСОБА_4 було дві доньки: одна проживала в м.Дніпро, а інша в Москві. Донька в м.Дніпро померла. В 2017 році позивачка забрала ОСОБА_4 до себе в квартиру в м.Дніпро, де вони проживали однією родиною. На вихідні вони їздили до смт Царичанка, щоб приглядати за будинком. Після погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 - в лютому - березні 2020 року він поїхав в Москву на лікування, але надіявся повернутись, навіть залишив для себе місце на кладовищі біля дружини. В своїй кімнаті залишив всі свої речі, вона особисто бачила, де він жив, була в його кімнаті. В нього ще була машина, яка також залишилася біля під`їзду позивачки. Ій відомо, що під час операції ОСОБА_4 помер.

Частиною 1 статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Встановлення зазначених обставин є необхідним для вирішення питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Таким чином, сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини.

Згідно із пунктами 3.19, 3.20 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, чинній на момент винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Зміст наведених норм закону свідчить про те, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця на момент смерті спадкодавця зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 06 травня 2020 року у справі № 478/1995/18, від 01 липня 2020 року у справі № 222/1109/17, від 17 січня 2022 року у справі № 643/790/20, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 198/132/21, від 07 червня 2023 року у справі № 227/5018/21.

Факт, про встановлення якого просить позивачка, має для неї юридичне значення, оскільки впливає на реалізацією нею її спадкових прав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є рідною племінницею ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , разом з племінницею, та у зв`язку з необхідністю проходження лікування тимчасово був вимушений виїхати до м.Москви рф, де в лікарні і помер, що підтверджується письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні, та показами свідків, наданими в судовому засіданні.

Постановою Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 зроблено правовий висновок, що згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. Касаційний цивільний суд погодився з позицією щодо встановлення факту постійного проживання позивача разом із спадкодавцем по день смерті останнього, що підтверджує наявність у позивача можливостей для вирішення його спадкових прав.

Правові висновки у вказаних справах ґрунтуються на тому, що факт спільного проживання спадкодавця та спадкоємця для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджується не лише фактом їх реєстрації за однією адресою, а й іншими належними і допустимими доказами.

Застосування такого підходу щодо встановлення факту спільного проживання спадкодавця та спадкоємця для прийняття спадщини незалежно від факту їх реєстрації за однією адресою відповідає положенням Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», нормам Книги шостої ЦК України та усталеній практиці Верховного Суду, оскільки спрямоване на безперешкодну реалізацію спадкоємцем своїх прав.

Враховуючи вищевикладене та досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про доведеність факту постійного проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто на час його смерті.

Щодо визнання права власності за позивачкою в порядку спадкування за законом? ? після смерті її дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки FIAT LINEA, 2013 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

В судовому засіданні сторонами визнано, що за життя ОСОБА_4 склав заповіт №77 АБ 8687793 від 24 грудня 2015 року, яким все своє майно заповів доньці ОСОБА_3 .

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , подавши до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Кравчук С.В. заяву про прийняття спадщини від 03.10.2020р., яка надійшла до приватного нотаріуса 23.10.2020р. (а.с. 111).

Отже, відповідачка ОСОБА_3 , яка є донькою померлого спадкодавця ОСОБА_4 та спадкоємцем за заповітом після його смерті, спадщину у встановлений законом шестимісячний строк прийняла, заяву про відмову від спадщини не подавала, доказів визнання заповіту недійсним суду не надані.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Згідно з пп. 4.10. п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

За таких обставин позивачка ОСОБА_2 не набула права на спадщину за законом після смерті її дядька ОСОБА_4 .

Посилання сторони позивача на ту обставину, що відповідачка ОСОБА_3 постанови нотаріуса про відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом не оскаржувала, внаслідок чого втратила статус спадкоємця, є безпідставними та суперечать вищевказаним нормам чинного законодавства.

Суд зауважує, що сама по собі відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на цю спадщину та можливість отримання даного свідоцтва у подальшому після усунення зазначених нотаріусом недоліків.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевказаного, позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом на зазначене у позові майно задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині встановлення факту постійного проживання позивачки зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. В іншій частині позову слід відмовити, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, при вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція позивачки ОСОБА_2 не стягувати судовий збір із відповідачів.

Керуючись ст.ст. 76-80, 141, 247, 259, 263- 265, 293, 315 ЦПК України, суд,-

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук Світлана Василівна, про встановлення фактів постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати позивачки покласти на останню.

? ? Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

? ? Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Царичанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04339706, адреса місцезнаходження: 51000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Царичанка, вул.14-ї Гвардійської дивізії, буд.10.

Відповідачка: ОСОБА_3 , громадянка рф, місце проживання: АДРЕСА_7 .

Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кравчук Світлана Василівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_8 .

Повне рішення складено 14.11.2024 року.

Суддя Д.Г. Костюков

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?