Ухвала

від 15.11.2024 по справі 344/16656/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/16656/24

Провадження № 2/344/3985/24

У Х В А Л А

15 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г.В.,

при секретарі с/з: Стефанюк Х.Я.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області заяву представника ОСОБА_4 адвоката Голуб Г.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Житловий комплекс «Козацький», Громадської організації «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , про визнання права власності, зустрічним позовом ТОВ «Житловий комплекс «Козацький» до ОСОБА_4 , треті особи: Громадська організація «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО», фізична особа підприємець ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Житловий комплекс «Козацький», Громадської організації «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , про визнання права власності, зустрічним позовом ТОВ «Житловий комплекс «Козацький» до ОСОБА_4 , треті особи: Громадська організація «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО», фізична особа підприємець ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому.

13.11.2024 року представником ОСОБА_4 адвокатом Голуб Г.С. подано заяву про забезпечення позову в даній справі, в якій представник просить заборонити будь-яким суб`єктам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на квартири (житлові приміщення) Житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 ).

В обгрунтування заяви представник посилається на необхідність недопущення вчинення відповідачем будь-яких протиправних дій щодо спірної квартири, право на яку належить ОСОБА_4 .

Представник позивача в судовому засіданні вимоги заяви про забезпечення позову підтримав, прпосив її задовольнити, додатково зазначивши про те, що факт подання представником Громадської організації «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО» заяви про призначення в даній справі судової будівельно-технічної експертизи свідчить про необхідність термінового вжиття заходів забезпечення позову.

Представники відповідачів ТОВ «Житловий комплекс «Козацький» та Громадської організації «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО» в судовому засіданні проти заяви про забезпечення позову заперечили, посилаючись на її необґрунтованість, просили в її задоволенні відмовити. Додатково посилалися на те, що задоволення заяви про забезпечення позову означатиме втручання у законну господарську діяльність відповідачів.

Проаналізувавши доводи представників сторін, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1-2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року «розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків».

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій у разі задоволення позову може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вирішенні питання про забезпечення позову суддя повинен перевірити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема: чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову

Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести співмірність обраного засобу забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема 17.06.2022 у постанові № 908/2382/21.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві про забезпечення позову та вимоги чинного законодавства України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області приходить до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту позовних вимог в даній цивільній справі за первісним позовом, Позивач ОСОБА_4 просить визнати за ним право власності на нерухоме майно однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житлова забудова.

В заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити будь-яким суб`єктам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на квартири (житлові приміщення) Житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 ).

Таким чином, формою забезпечення позову, які представник Позивача просить застосувати в даній справі, є заборона будь-яким суб`єктам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на квартири (житлові приміщення) Житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 ), тобто всі квартири даного комплексу.

Вказане порушує принцип співмірності можливих застосованих заходів забезпечення позову та наслідків, які можуть настати в разі застосоування таких заходів.

Предметом позовних вимог за первісним позовом є окрема квартира, конфігураційні дані якої зазначено у прохальній частині позовної заяви, а не всі квартири відповідного житлового комплексу, у зв`язку з чим суду не доведено законного інтересу Позивача ОСОБА_4 щодо усіх інших квартир, щодо яких він, в тому числі, просить застосувати відповідну заборону вчинення будь-яких дій у вигляді забезпечення цивільного позову.

Стосовно квартири, яка є предметом позовних вимог ОСОБА_4 , Суд зазначає наступне.

Підставами для необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявником зазначено можливість відповідача за позовом відчуження майна (квартири), право на яку має ОСОБА_4 .

Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20, вказав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Однак, Суд звертає увагу на те, що на даний час вказана заява про забезпечення позову є передчасною, оскільки з пояснень представників сторін у підготовчому судовому засіданні щодо заяви про забезпечення доказів, а також зі змісту зустрічного позову, який об`єднано в даній справі, до спільного розгляду з первісним позовом, вбачається наявність між сторонами спору щодо конкретної квартири, право на яку має ОСОБА_4 . Згідно наданих представником Громадської організації «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО» документів, існування квартири АДРЕСА_3 в під`їзді № НОМЕР_1 є спірним.

При цьому, враховуючи мету процесуального інституту забезпечення позову (забезпечення реального виконання рішення суду в майбутньому), а також необхідність суворого дотримання процесуальних прав всіх учасників процесу, суд звертає увагу на те, що, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що в заяві про забезпечення позову заявником не наведено обґрунтованих та об`єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідних дій, як і не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 149-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_4 адвоката Голуб Г.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Житловий комплекс «Козацький», Громадської організації «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , про визнання права власності, зустрічним позовом ТОВ «Житловий комплекс «Козацький» до ОСОБА_4 , треті особи: Громадська організація «Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО», фізична особа підприємець ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.11.2024 року.

Суддя Домбровська Г.В.