Ухвала

від 14.11.2024 по справі 351/1274/24

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/1274/24

Номер провадження №1-кп/351/171/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої в АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, офіційно не працевлаштованої, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у період дії воєнного стану, строк діх якого неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України від 08.05.2024 № 3684-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год.30 хв. 14 травня 2024р. строком на 90 діб, 24.03.2024 р., близько 14.00 год. вона, перебуваючи на місцевій автобусній зупинці по АДРЕСА_2 , побачила мобільний телефон марки «Xiaomi» серії «Redmi Note 9», який попередньо був залишений без нагляду ОСОБА_6 . Тоді у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення зазначеного вище мобільного телефону з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке в силу випадкових обставин було тимчасово залишене без нагляду його власником ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення у порушення ч. 1 ст. 337 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що особа, яка знайшла загублену річ, зобов`язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі та те, що особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов`язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу, а також ч. 2 ст. 337 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов`язана заявити про знахідку Національній поліції України або органові місцевого самоврядування, переконавшись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрала мобільний телефон «Xiaomi» серії «Redmi Note 9» вартістю 1 633 грн. з SIM-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» вартістю 175 грн., чим завдала потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1 808 грн..

Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 покинула місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження про її обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з прийняттям закону про декриміналізацію, про що подала до суду письмове клопотання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження.

Захисник в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченої про закриття кримінального провадження про її обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з прийняттям закону про декриміналізацію.

Суд заслухавши клопотання обвинуваченої, думку прокурора та захисника, враховуючи письмову заяву обвинуваченої, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч.1 ст.5 КК України згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-ХІ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до КУпАП, а саме ст.51 КУпАП викладено в редакції, яка визначає, що дрібною крадіжкою є викрадення майна вартістю від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.

09.08.2024 набув чинності про закриття кримінального провадження про її обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з прийняттям закону про декриміналізаціюкон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким внесено зміни, відповідно до яких відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, првласнення чи розтрати настає, якщо вартість такеого майна не перевищує 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, що станом на 2024р. складає 3028 грн.

Таким чином, розмір вартості майна за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначених ст.51 КУпАП в редакції Закону №1449-VI від 04 червня 2009 року, що становило 302,80 грн. збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час інкримінованих ОСОБА_4 дій становить 3028 грн., тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 3028 грн.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України надійшло до суду 01.07.2024 року, однак на час розгляду цього кримінального провадження судом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки Законом України №3886-ХІ від 18 липня 2024 року внесено зміни до ст.51 КУпАП та збільшено розмір вартості майна, який впливає на розмежування адміністративного правопорушення та кримінального правопорушення та кваліфікацію дій особи.

Так, в обвинувальному акті вказано, що протиправними діями ОСОБА_4 заподіяна майнова шкода потерпілому ОСОБА_6 становить 1808 грн., тобто встановлена досудовим розслідуванням заподіяна шкода обвинуваченою не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян 3028 грн. на час інкримінованих обвинуваченій дій.

Положення п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з вимогами ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала своє клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, тим самим надала згоду на його закриття.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправість діяння.

Питання про судові витрати за проведення експертизи суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України. Враховуючи, що експертиза проведена за рахунок держави, судові витрати за їх проведення необхідно стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Керуючись п.2 ч.3 ст.314, ст.284, ст.479-2 КПК України, на підставі ст.3, ст.4, ст.5 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 задоволити.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024091230000081 від 16.05.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Xiaomi» серії «Redmi Note 9», сім карта мобільного оператора зв`язку ПрАТ "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити ОСОБА_6 , як власнику.

Судові витрати за провелення експертизи у розмірі 1514,56 грн. віднести за рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Снятинський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_7