Рішення

від 03.10.2024 по справі 376/2443/24

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2443/24

Провадження № 2/376/1236/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Коваленка О.М.,

за участі секретаря Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно у складі:

-житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 88,10 кв.м, житловою площею 60,10 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами;

-земельної ділянки площею 0,25 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:005:0021;

-земельної ділянки площею 0,2537 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:004:0013;

-земельної ділянки площею 0,6434 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:005:0020;

-земельної ділянки площею 2,6600 га, призначеної для ведення товарного сільського господарства, розташованої на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, колишня територія Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії КВ №113406 від 11.10.2004, кадастровий номер: 3224087800:04:003:0007.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як дочки покійного.

У встановлений законом строк позивач прийняла спадщину шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за законом.

08.02.2023 державним нотаріусом Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори Карпусь І.О. заведено спадкову справу №43/2023, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі №71401503.

Окрім позивача із заявою про прийняття спадщини звернулася і відповідач у справі.

Обоє спадкоємців прийняли спадщину саме за законом, оскільки відмовилися приймати її на підставі заповіту, складеного 04.01.2012 покійним ОСОБА_3 .

Однак оформити спадщину належним чином шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно не представляється можливим, оскільки згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №71401452 від 08.02.2023 ОСОБА_3 за життя залишив два заповіти, посвідчені Шаліївською сільською радою Сквирського району від 20.05.2011 реєстровий №79 та від 04.01.2012 реєстровий №4. Останнім заповітом від 04.01.2021своє майно покійний заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Однак попереднього заповіту від 20.05.2011 Шаліївська сільська рада надати не може у зв`язку з відсутністю інформації про його реєстрацію. Тому оформити спадкові права нотаріус не має можливості, оскільки не має змоги встановити зміст та коло спадкоємців за заповітом від 20.05.2011.

Даний факт підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24.07.2024 №1019/02-31.

З урахуванням наведеного позивач просить суд:

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на:

-житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 88,10 кв.м, житловою площею 60,10 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами, що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-земельну ділянку площею 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:005:0021, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-земельну ділянку площею 0,2537 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:004:0013, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-земельну ділянку площею 0,6434 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:005:0020, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_4 у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 упідготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає у повному обсязі, заперечень не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною першою ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (стаття 206 ЦПК України).

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та ухвалення рішення в підготовчому засіданні на підставі вимог ст. 200, 206, 247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію сторін, яка викладена в їх заявах про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 11).

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно у складі:

-житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 88,10 кв.м, житловою площею 60,10 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами;

-земельної ділянки площею 0,25 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:005:0021;

-земельної ділянки площею 0,2537 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:004:0013;

-земельної ділянки площею 0,6434 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:005:0020;

-земельної ділянки площею 2,6600 га, призначеної для ведення товарного сільського господарства, розташованої на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, колишня територія Шаліївської сільської ради Сквирського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії КВ №113406 від 11.10.2004, кадастровий номер: 3224087800:04:003:0007.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як дочки покійного.

У встановлений законом строк позивач прийняла спадщину шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за законом.

08.02.2023 державним нотаріусом Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори Карпусь І.О. заведено спадкову справу №43/2023, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі №71401503 (а.с. 12).

Окрім позивача із заявою про прийняття спадщини звернулася і відповідач у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Обоє спадкоємців прийняли спадщину саме за законом, оскільки відмовилися приймати її на підставі заповіту, складеного 04.01.2012 покійним ОСОБА_3 (а.с. 13).

Однак оформити спадщину належним чином шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно не представляється можливим, оскільки згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №71401452 від 08.02.2023 ОСОБА_3 за життя залишив два заповіти, посвідчені Шаліївською сільською радою Сквирського району від 20.05.2011 реєстровий №79 та від 04.01.2012 реєстровий №4. Останнім заповітом від 04.01.2021своє майно покійний заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Однак попереднього заповіту від 20.05.2011 Шаліївська сільська рада надати не може у зв`язку з відсутністю інформації про його реєстрацію. Тому оформити спадкові права нотаріус не має можливості, оскільки не має змоги встановити зміст та коло спадкоємців за заповітом від 20.05.2011.

Даний факт підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24.07.2024 №1019/02-31 (а.с. 14,15).

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд, на підставі викладеного, дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , оформити спадщину не може, оскільки не має змоги встановити зміст та коло спадкоємців за первісним заповітом від 20.05.2011, відповідач позовні вимоги визнав та не заперечує проти їх задоволення, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як звернутися до суду з даним позовом позивач не може, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 2, 4, 12, 13, 200, 206, 247, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1218, 1225, 1268, 1269, 1297 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом право власності на:

-житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 88,10 кв.м, житловою площею 60,10 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: сарай - літня кухня літ.Б, сарай тимчасовий літ.б, погріб з шийкою літ.В, убиральня літ.Г, хвіртка №1, ворота №2, огорожа №3, колодязь питний №4, що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-земельну ділянку площею 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:005:0021, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-земельну ділянку площею 0,2537 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:004:0013, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-земельну ділянку площею 0,6434 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087801:01:005:0020, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко