Рішення

від 24.10.2024 по справі 524/9842/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №524/9842/23

Провадження №2/524/901/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 7,44 га (7,4371 га згідно до Державного земельного кадастру), з кадастровим номером 5322084900:00:001:0131, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Солоницької сільської ради Козельщинського (на даний час Козельщинська селищна рада Кременчуцького району) Полтавської області ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позов обґрунтовано тим, 23.11.2002 сторони зареєстрували шлюб. Сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен із сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №355956815 від 27.11.2023 р. за час шлюбу позивачка з відповідачем набули у спільну сумісну власність квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 7,44 га (7,4371 га згідно до Державного земельного кадастру), з кадастровим номером 5322084900:00:001:0131. Сторони не досягли згоди щодо поділу спільного майна.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач проти розірвання шлюбу та визнання за позивачем права власності на частину квартири за позивачем не заперечував.

Проти поділу земельної ділянки заперечував. Вважав, що земельна ділянка не підлягає поділу, оскільки не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ, КЛОПОТАННЯ

24травня 2024року долученодо матеріалівсправи архівну копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.10.2004 та закрито підготовче провадження.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

23.11.2002 сторони уклали шлюб, зареєстрований Новогалещинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області, актовий запис №16, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Шлюбні відносини сторони припинили, відновити їх не бажають.

26.05.2009 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Бугайовою Л.М. за р. № 263 посвідчено договір купівлі-продажу, ВМЕ № 350051 на підставі якого 04.06.2009 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нерухоме майно квартиру, загальна площа (кв.м): 31,11, житлова площа (кв.м): 16,71, за адресою: АДРЕСА_1 .

22.12.2006 відповідач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку ЯГ №349939 Кадастровий номер 5322084900:00:001:0131 для ведення особистого селянського господарства площею 7.4371 га.

НОРМИ ПРАВА

В ч.2ст.104,ч.3ст.105 Сімейного Кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 110, ч.2 ст. 112 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 ч.1 ст.57, ст.60 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Майно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В ст.70,ч.1ст.71Сімейного кодексуУкраїни визначено,що уразі поділумайна,що єоб`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя,частки майнадружини тачоловіка єрівними,якщо іншене визначенодомовленістю міжними абошлюбним договором. Привирішенні спорупро поділмайна судможе відступитивід засадирівності частокподружжя заобставин,що маютьістотне значення,зокрема якщоодин ізних недбав проматеріальне забезпеченнясім`ї,ухилявся відучасті вутриманні дитини(дітей),приховав,знищив чипошкодив спільнемайно,витрачав йогона шкодуінтересам сім`ї. Зарішенням судучастка майнадружини,чоловіка можебути збільшена,якщо знею,ним проживаютьдіти,а такожнепрацездатні повнолітнісин,дочка,за умови,що розміраліментів,які вониодержують,недостатній длязабезпечення їхньогофізичного,духовного розвиткута лікування. Майно,що єоб`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя,ділиться міжними внатурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23, 25, 30 постанови № 11 від 21 грудня 2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК 2947-14 щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК 435-15,за умовизвернення подружжя(одногоз них)до судуз такимпозовом (ст.11ЦК)та попередньоговнесення надепозитний рахуноксуду відповідноїгрошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. при вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 СК України).

ОЦІНКА СУДУ

Встановлені обставини дають суду підстави вважати, що збереження шлюбу сторін суперечить їх інтересам. Крім того, суд приймає до уваги те, що жодна із сторін не заявила клопотання про надання строку для примирення.

У зв`язку із викладеним, приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтуєтьсяна вільнійзгоді жінкита чоловіка,суд приходитьдо висновкупро наявність правових підстав для розірвання шлюбу за ініціативою одного з подружжя.

Отже, суд задовольняє вимогу позивача про розірвання шлюбу.

Щодо вимог позивача про поділ майна подружжя.

Конструкція статті 60 СК України, свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована, а один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі, в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Суд враховує те, що відповідно до п. 6 Договору купівлі-продажу квартири від 26.05.2009 кошти, за які придбавається квартира, набуті покупцем у період шлюбу з ОСОБА_1 , є спільною сумісною власністю подружжя.

Враховуючи вказані положення договору купівлі-продажу, а також відсутність заперечень відповідача щодо набуття квартири у спільну сумісну власність, суд вважає вимоги позивача в частині поділу квартири обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про поділ земельної ділянки.

Позовні вимоги в цій частині були обґрунтовані тим, що земельна ділянка набута відповідачем за час шлюбу.

Заперечуючи проти вказаних вимог відповідач зазначив, що земельна ділянка набута ним у власність шляхом виділення в натурі (на місцевості) частки(паю), який він отримав у спадок.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.10.2004 ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку(пай) розміром 3,95 гектари.

22.04.2005 розпорядженням Голови районної державної адміністрації №160 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації зі встановлення в натурі(на місцевості) меж земельних ділянок на території Солоницької сільської ради.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п`ятою такого змісту: об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Вказана норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» № 4766 від 17 травня 2012 року, який набрав чинності 13 червня 2012 року. Натомість статтю 57 СК України доповнено пунктом 5 частини, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації. Отже, з урахуванням вказаних змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому тільки в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду(постанова від 12.06.2019, 409/1959/15-ц, Касаційний цивільний суд Верховного Суду, Постанова, 12.08.2020, № 626/4/17; Касаційний цивільний суд Верховного Суду)

Отже, приймаючи до уваги те, що спірна земельна ділянка отримана відповідачем внаслідок безоплатної її передачі із земель комунальної власності та з огляду на те, що така передача відбулась в 2006 році, суд вважає, що земельна ділянка не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділу між сторонами не підлягає.

З цих підстав, суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на частину земельної ділянки.

Відтак, суд частково задовольняє вимоги позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3105,91 грн (858,88 грн + 2247,03 грн(сума судового збору за вимогу про поділ квартири).

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265 ЦПК України, ст. 58, 60, 70, 71, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя задовольнити частково.

Розірвати шлюб, зареєстрований 23.11.2002 Новогалещинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області, актовий запис №16 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити ОСОБА_4 .

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 право власності на частину квартири загальною площею (кв.м): 31,11, житловою площею (кв.м): 16,71, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 27275953.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 право власності на частину квартири загальною площею (кв.м): 31,11, житловою площею (кв.м): 16,71, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 27275953.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволені вимог про визнання права власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 на частину земельної ділянки площею 7,44 га (7,4371 га згідно до Державного земельного кадастру), з кадастровим номером 5322084900:00:001:0131, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Солоницької сільської ради Козельщинського (на даний час Козельщинська селищна рада Кременчуцького району) Полтавської області відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , 20. ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 3105,91 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ