Рішення

від 15.11.2024 по справі 526/2976/24

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/2976/24

Провадження № 2/526/1113/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 листопада 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Киричка С.А.,

з участю секретаря Широколави О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Гадячв спрощеномупозовному провадженні цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Українські Фінансові операції», ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Українські Фінансові операції», ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вказуючи що у липні 2024 року він дізнався, що відносно нього відкрито виконавче провадження, від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л., ВП № 66037464 від 14.06.2024, про арешт коштів боржника у розмірі загальної суми боргу 24 575,01 грн. Дана постанова винесена при примусовому виконанні виконавчого напису № 28923 від 05.05.2021 вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості в розмірі 24 575,01 грн. Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 являється безспірним боржником за кредитним договором укладеним із ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» . Позивач вказує, що виконавчий напис є протиправним, оскільки вчинений з порушенням вимог законодавства.

09 серпня 2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач ОСОБА_1 копію ухвали отримав 17.08.2024.

Відповідач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримали 21.08.2024.

Відповідач ТОВ «ФК «Джобер» цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримали, зворотне повідомлення повернуто до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Так, відповідач не повідомляв суд про зміну адреси реєстрації чи проживання. Оскільки згідно з інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення із штриховими ідентифікаторами №06002818937 15 копія ухвали суду та копія позовної заяви з додатками відповідачу не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «адресат вибув», то суд приходить до висновку, що згідно ч.6 ст. 272 ЦПК України стороні вручено вказане поштове відправлення і фактично він є повідомленим про розгляд справи в суді першої інстанції.

Третя особа: приватний виконавець Скрипник В.Л. цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 15.08.2024 року.

Третя особа:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОстапенко Є.М.цивільний позовз додаткамита копіюухвали провідкриття провадженняу справі неотримав,зворотне повідомленняповернуто досуду звідміткою провідсутність адресатаза вказаноюадресою.Згідно п.4ч.8ст.128ЦПК Україниднем врученнясудової повісткиє деньпроставлення упоштовому повідомленнівідмітки провідмову отриматисудову повісткучи відміткипро відсутністьособи заадресою місцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,що зареєстрованіу встановленомузаконом порядку,якщо цяособа неповідомила судуіншої адреси.Так,відповідач неповідомляв судпро змінуадреси реєстраціїчи проживання.Оскільки згідноз інформацією,зазначеною уповідомленні провручення поштовоговідправлення ізштриховими ідентифікаторами№0600281893260копія ухвалисуду такопія позовноїзаяви здодатками відповідачуне вручено,а поштовевідправлення повернутодо судуз відміткою«адресат вибув»,то суд приходитьдо висновку,що згідноч.6ст.272ЦПК України сторонівручено вказанепоштове відправленняі фактичновін єповідомленим пророзгляд справив судіпершої інстанції.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від відповідача не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Також не надійшли відзиви на позов та заперечення проти позову.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий № 28923 від 05 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості в розмірі 24575,01 грн.

Судом встановлено, що 05.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 28923 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості в розмірі 24575,01 грн.

Виконавчий напис мотивований тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором укладеним із ТОВ «ФК «Джобер», правонаступником якого є ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Сума заборгованості складає 24575,01 грн.

Постановою приватного виконавця Скрипника В.Л. від 14.06.2022 ВП № 66037464 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Спірний виконавчий напис нотаріуса на час подачі позову до суду знаходиться на виконанні у приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича.

Згідно зі ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88Закону України«Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст.50Закону України«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що не підписував жодних кредитних договорів з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а отже приватним нотаріусом не дотримано принципу безспірності.

Відповідно до п. 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 2 Переліку документів передбачено, що такими документами єкредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Судом встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса від 05.04.2021 не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано, що грошові суми, які пропонується стягнути, є заборгованістю за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Надання Заявником неповної інформації та документів приватному нотаріусу мало наслідком порушення нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису п.2 ч. 1ст. 49 Закону України «Про нотаріат»та п.1 Глави 13 Порядку № 296/5, згідно якого на нотаріуса покладається обов`язок відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Крім того, стягнення з ОСОБА_1 боргу, який не є безспірним з порушенням процедури повідомлення її про його наявність, відбулося у позасудовому порядку і вона була позбавлена можливості заперечувати щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Письмової вимоги відповідача про погашення заборгованості позивач не отримував, що є порушенням вимог закону, яке істотно вплинуло на його права та обов`язки. Вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, про яку не було проінформовано боржника та визнання такої заборгованості безспірною суперечить вимогам закону.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Нотаріальна палата України, ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Альфа-Банк" про визнання нечинними та скасуванняп. 1тап. 2Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України№ 662від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:

п.2Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року за результатами розгляду касаційних скарг Кабінету Міністрів України та публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 вказана постанова залишена без змін.

Таким чином, судом було скасовано п.2 Перелікудокументів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусівзатвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, відповідно до якого встановлювалася можливість здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Постановою Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 року у справі №826/20084/14 - рішення Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, з 22.02.2017 року законодавством України не було передбачено можливості здійснювати стягненняза кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 суд зазначено, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку №1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою КМУ внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до п. 2 яких, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто, в своїй постанові Кабінетом Міністрів України, якому законом надано повноваження щодо встановлення переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, встановлено перелік документів, які необхідно надати нотаріусу для одержання виконавчого напису, що фактично нівелює вимогу законодавства щодо необхідності підтвердження наявності та безспірності заборгованості, набуття чинності кредитним договором та повноважень іпотекодержателя.

Разом з тим, слід врахувати, що згідност. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Параграфом 1 встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджені оскаржуваною постановою, не передбачають обов`язку подання нотаріусу разом із оригіналом кредитного договору доказу на підтвердження факту укладення такого договору (шляхом передачі грошей або інших речей), що свідчить про суперечливість та невідповідність вказаних положень Змін наведеним нормам Закону.

Разом з тим, Зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не враховують положень п. 6 ч.10ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Таким чином, законодавець забезпечує право боржника на захист його інтересів шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення.

Однак, у пункті 2 Переліку відсутня вимога про надання нотаріусу документів, які б підтверджували повідомлення боржника кредитором про наявність заборгованості та необхідність її погашення, що безперечно є порушенням прав боржника.

Водночас, доповнений Постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати «односторонній» розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов`язку доведення безспірності боргу, його суми та факту прострочення.

За таких обставин нотаріус не може здійснювати захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису.

Крім того, доповнений оскаржуваною постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати односторонній розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов`язку доведення безспірності спору, його суми та факту прострочення.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, незважаючи на вказані вимоги закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус в свою чергу всупереч правилам, встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинив виконавчий напис від 05.05.2021 року, яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» стягнути заборгованість в розмірі 24 575,01 грн.

Разом з цим, в порушення вимог ст.81ЦПК України відповідачем ТОВ «УКРАЇНСЬКІФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» суду не надано доказів того, що позивачу направлялась письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором. У зв`язку з чим позивач була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої для стягнення.

Доказів того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), відповідачем не надано, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед товариством, суми процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а вимоги позивача визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягти понесені останньою і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви. Отже, стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір в сумі 1211,20 грн .

Керуючись ст.15,16,18, 1054 ЦК України, ч. 1ст. 49, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 273, п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України, суд

ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Українські Фінансові операції», ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 28923 від 05 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», код ЄДРПОУ 40966896 заборгованості в розмірі 24 575,01 грн.

Стягнути з ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 313, код ЄДРПОУ 40966896) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.11.2024 року.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 313, код ЄДРПОУ 40966896.

Відповідач ТОВ «ФК «Джобер», юридична адреса: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери,8, код ЄДРПОУ 41939706.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5 .

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, місцезнаходження м. Полтава, вул. Академіка Маслова, 15/4, каб. 1,12 .

Суддя: С. А. Киричок