Ухвала

від 15.11.2024 по справі 546/1138/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1138/24

номер провадження 2/546/487/24

УХВАЛА

іменем України

15 листопада 2024 року м.Решетилівка Полтавськаобласть

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Лівер І.В., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі № 546/1138/24, Провадження № 2/546/487/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Пенсійного фонду України, Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про витребування з незаконного володіння Держави України в особі Пенсійного фонду України 144/1000 частки нежитлової будівлі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях,

УСТАНОВИВ:

13.11.2024 до Решетилівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Пенсійного фонду України, Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про витребування з незаконного володіння Держави України в особі Пенсійного фонду України 144/1000 частки нежитлової будівлі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024, головуючим суддею визначено суддю Зіненка Ю.В.

13.11.2024 суддя Зіненко Ю.В. заявив самовідвід у справі № 546/1138/24, провадження № 2/546/487/24, який було задоволено ухвалою від 13.11.2024.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024, головуючим суддею визначено суддю Лівер І.В.

Суддя зобов`язаний заявити самовідвід у даній справі, виходячи з таких підстав.

У провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа № 554/6890/24 за позовом ОСОБА_2 до Держави України в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, в особі Полтавського районного суду Полтавської області, в особі Решетилівського районного суду Полтавської області, в особі Державної Казначейської Служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що дії Решетилівського районного суду Полтавської області є на її думку неправомірними, внаслідок чого їй завдана моральна шкода. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2024 відкрито провадження у цивільній справі № 554/6890/24. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07.08.2024 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду. До зазначеного часу розгляд справи по суті не завершений.

Окрім того, ОСОБА_2 (дочкою заявниці ОСОБА_1 ) неодноразово подавалися позовні заяви до відповідача Решетилівський районний суд Полтавської області щодо стягнення моральної шкоди внаслідок неправомірних на її думку дій суддів, як в порядку цивільного судочинства, так і в порядку адміністративного судочинства. У зазначених справах ОСОБА_2 до участі у їх розгляді залучалася ОСОБА_1 .

Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ініціювали порушення кримінальних проваджень щодо вчинення кримінальних правопорушень апаратом Решетилівського районного суду Полтавської області, у тому числі і суддями Решетилівського районного суду Полтавської області. Досудові розслідування розпочаті на підставі ухвал слідчих суддів, постановлених в період з 2023 року. У межах зазначених кримінальних проваджень вчиняються слідчі дії.

Окрім того, ОСОБА_1 неодноразово висловлювала недовіру суддям під час розгляду інших справ та скаржилася на їх дії в різні інстанції.

Випадки структурної відсутності безсторонності конкретного суду в цілому зазначені у справі «Боян Господінов проти Болгарії» (Boyan Gospodinov v. Bulgaria, §§ 54- 60, заява № 28417/07), яка розглянута ЄСПЛ 05.04.2018, в якій ЄСПЛ констатував, що кримінальний суд, який судив заявника в кримінальному провадженні, одночасно був відповідачем в окремому цивільному провадженні щодо завданої шкоди, розпочатому заявником. Так, у цьому рішенні ЄСПЛ зазначив, що ця справа не порушує жодних питань щодо суб`єктивної неупередженості, тому ЄСПЛ розглядав питання про неупередженість суддів у кримінальних справах у цій справі в світлі об`єктивної перевірки. ЄСПЛ виснував, що «…. незважаючи на те, що немає підстав сумніватися в особистій неупередженості суддів у кримінальних справах Окружного суду міста Стара Загора їхній професійний зв`язок з однією зі сторін одночасно триваючого цивільного провадження могли викликали законні побоювання у заявника щодо об`єктивної неупередженості суддів. Крім того, згідно з бюджетними правилами, що мають відношення до цієї справи, будь-яка компенсація, присуджена заявнику в разі успіху його позову про відшкодування шкоди, була б виплачена з бюджету обласного суду міста Стара Загора. Незважаючи на те, що не було встановлено, що цей факт будь-яким чином вплинув на особисту ситуацію суддів суду, він міг законно посилити сумніви заявника. Суд також зазначає, що національне законодавство вимагало від суддів відмовитися від кримінальної справи, якщо були будь-які сумніви щодо їх неупередженості. Зокрема, згідно зі статтею 25 § 9 редакції КПК, чинної на той час, судді могли відмовитися від розгляду справи на підставі будь-якої обставини, яка потенційно може викликати сумнів щодо їх неупередженості, навіть у випадках, прямо не згаданих у цій статті. Національне законодавство також передбачало механізм передачі кримінальної справи до іншого суду того самого рівня юрисдикції, якщо компетентний суд не міг сформувати судовий склад через відвід усіх його суддів. Викладених вище міркувань достатньо, щоб дозволити Суду дійти висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції на тій підставі, що друга кримінальна справа проти заявника не була розглянута безстороннім судом. …» (пункти 54-57, 60).

Разом з цим, систематичність дій ОСОБА_1 щодо висловлення недовіри суддям, з підстав її особистого сприйняття процесуальних дій суддів, які на її думку викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів, свідчать про її сталу позицію щодо її особистої недовіри суддям.

Незважаючи на те, що немає підстав сумніватися в особистій суб`єктивній неупередженос ті судді Решетилівського районного суду Полтавської област Лівер І.В., проте зв`язок Решетилівського районного суду Полтавської області, як органу в цілому з однією зі сторін в ініційованих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інших провадженнях, а також стала позиції ОСОБА_1 про висловлення недовіри суддям, може викликати законні побоювання у заявника та стороннього спостерігача щодо неупередженості судді, а також структурної відсутності безсторонності конкретного суду в цілому.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є довіра до суду.

З огляду на норми міжнародного законодавства та положення ЦПК України, враховуючи те, що вказані обставини можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді по справі, як з боку заявниці ОСОБА_1 , так і з боку стороннього спостерігача, суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Лівер І.В. заявила самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, за наявності підстав передбачених ст. 36 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що заява судді Лівер І.В. про самовідвід підлягає задоволенню з підстав викладених у даній заяві. Справу № 546/1138/24, провадження № 2/546/487/24 необхідно передати до канцелярії суду для повторного розподілу за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 36-41, 258-260, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Лівер І.В. про самовідвід у цивільній справі № 546/1138/24, провадження № 2/546/487/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Пенсійного фонду України, Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про витребування з незаконного володіння Держави України в особі Пенсійного фонду України 144/1000 частки нежитлової будівлі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях задовольнити.

Матеріали цивільної справи № 546/1138/24, провадження № 2/546/487/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Пенсійного фонду України, Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про витребування з незаконного володіння Держави України в особі Пенсійного фонду України 144/1000 частки нежитлової будівлі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях передати доканцелярії суду для здійсненняповторного автоматизованогорозподілу справи в порядку, передбаченому ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Лівер