Рішення

від 15.11.2024 по справі 619/577/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/577/24

провадження № 2/619/466/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіЖорняк О.М.за участю:секретаря судового засіданняМолотко А.В.

Справа № 619/577/24

позивач: ОСОБА_1 ;

представник позивача: ОСОБА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 ;

третя особа: Служба у справах дітей, сімей та молоді Золочівської селищної ради;

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позов про визначення способів участі у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною.

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2024 року ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Шевченко Д.С., в системі «Електронний суд» звернулася з позовом, в якому після уточнення, просить визначити способи участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме встановити наступний графік спілкування: кожні перші чотири дні першого та третього тижня (понеділок четвер) місяця та кожні останні три дні другого та четвертого тижня (п`ятниця неділя) місяця з урахуванням зайнятості дитини: відвідування навчання, гуртків, секцій, дотриманням режиму дня сина, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , а також у місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням погодинних умов, стану здоров`я дитини, її особистих побажань, без присутності батька; щорічний спільний відпочинок з сином у період відпустки матері та літніх канікул сина протягом чотирнадцяти днів (за бажанням дитини та з урахуванням її стану здоров`я, зайнятості дитини: відвідування гуртків, секцій, дотриманням режиму для сина) в межах України за умови обов`язкового погодження заздалегідь місця проведення відпочинку (вибір пансіонату, готелю, турбази, санаторію) з урахуванням особистих побажань дитини; щорічно на день народження ОСОБА_1 18 вересня; почергово через рік на день народження дитини, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , Різдво, Новий Рік, Великдень, День незалежності.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона та відповідач ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_4 від цього шлюбу народився син ОСОБА_4 . 15 січня 2024 року їх шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з батьком у зв`язку з тим, що квартира де проживала раніше родина, була частково пошкоджена під час чергового обстрілу Золочівської громади. Між сторонами наявні конфліктні відносини, внаслідок яких самостійно домовитись щодо участі кожного з них у вихованні та спілкуванні з сином, сторони не можуть. Отже вважає, що доречним буде визначити способи її участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

22 січня 2024 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10 год 00 хв 21 лютого 2024 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів; запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов.

21 лютого 2024 року представником позивача подану заяву про зміну предмету позову.

25 березня 2024 року Службою у справах дітей Дергачівської міської ради до суду надано заяву про розгляд справи без участі представника, додатком до якої надано висновок органу опіки та піклування Дергачівської міської ради № 02-01-19/457 від 15.03.2024 щодо визначення способів участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

26 березня 2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 год 30 хв 25 квітня 2024 року

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилася, надала до суду заяву, у якій просить розглядати справу без ї участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу місця проживання відповідача судом було направлено судову повістку, відповідно до довідки Укрпошти була не вручена працівниками пошти у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991«Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до ч. 3ст. 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 .

Син позивачки проживає разом зі своїм батьком - ОСОБА_3 за адресою своєї співмешканки: АДРЕСА_2 .

Відповідно висновку органу опіки та піклування Золочівської селищної ради щодо визначення способів участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважає доцільним та погоджується з графіком спілкування, запропонованим ОСОБА_1 , з її неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивачка з відповідачем домовитися щодо прийняття нею участі у вихованні малолітнього сина та зустрічей з ним - не можуть.

Однією із засад регулювання сімейних відносин відповідно до ст. 7 СК України є забезпечення дитини можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, в тому числі і забезпеченням їй сімейного виховання.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Положеннями ст.159 цього Кодексу передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, зокрема, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Статтею 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та право обирати форми та методи виховання, крім тих які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об`єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Відповідно до статті 153СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Суд зазначає, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їхніх найкращих інтересів мусить мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їхнього характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків.

Позивачка у своєму позові вказала, що відповідач чинить перешкоди в її участі у вихованні і вільному спілкуванні з дитиною, хоча вона бажає приймати участь у вихованні та житті свого сина, маючи все необхідне задля цього.

Судом не встановлено обставин та фактів, які б негативно характеризували позивачку як людину та як матір. Відсутні будь - які підстави вважати, що ОСОБА_1 має негативний вплив на сина чи її поведінка та спосіб життя, за умови спілкування з дитиною, призведуть до негармонійного розвитку останнього.

Суперечки між батьками через особисті відносини не повинні впливати на реалізацію батьківський прав та порушувати інтереси дитини.

Відтак, зважаючи на наведені вище норми закону та обставини справи суд вважає доцільним надати позивачу можливість спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні шляхом скорегованого способу участі у вихованні дитини.

Враховуючи викладені вище обставини, суд доходить висновку про необхідність визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні сина, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст. ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 7, 19, 141, 150, 155, 164, 166, 180, 181, 182, 191 СК України, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити способи участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме встановити наступний графік спілкування: кожні перші чотири дні першого та третього тижня (понеділок четвер) місяця та кожні останні три дні другого та четвертого тижня (п`ятниця неділя) місяця з урахуванням зайнятості дитини: відвідування навчання, гуртків, секцій, дотриманням режиму дня сина, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 , а також у місцях та закладах приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з урахуванням погодинних умов, стану здоров`я дитини, її особистих побажань, без присутності батька; щорічний спільний відпочинок з сином у період відпустки матері та літніх канікул сина протягом чотирнадцяти днів (за бажанням дитини та з урахуванням її стану здоров`я, зайнятості дитини: відвідування гуртків, секцій, дотриманням режиму для сина) в межах України за умови обов`язкового погодження заздалегідь місця проведення відпочинку (вибір пансіонату, готелю, турбази, санаторію) з урахуванням особистих побажань дитини; щорічно на день народження ОСОБА_1 18 вересня; почергово через рік на день народження дитини, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , Різдво, Новий Рік, Великдень, День незалежності.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування(ім`я)сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;

третя особа: Служба у справах дітей, сімей та молоді Золочівської селищної ради, код ЄДРПОУ 43684870, місцезнаходження: Харківська область, Богодухівський район, смт Золочів, площа Слобожанська, буд. 3.

Повний текст рішення виготовлено 15.11.2024.

Суддя О. М. Жорняк