Ухвала

від 14.11.2024 по справі 953/10294/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10294/24

н/п 1-кс/953/8226/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2024 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб СУ Головного управління національної поліції в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

УСТАНОВИВ:

07 листопада 2024 року до Київського районного суду м. Харкова засобом Електронного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб СУ Головного управління національної поліції в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 29 жовтня 2024 року.

В обґрунтування скарги зазначає, що 29 жовтня 2024 року він як голова ГО «НОН-СТОП» на офіційну електронну адресу СУ ГУНП в Харківській області надіслав заяву про вчинення кримінального правопорушення. Однак, до теперішнього часу відомості, викладені в його заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, тому просив зобов`язати уповноважених осіб СУ Головного управління національної поліції в Харківській області внести відомості, які містяться в його заяві від 29 жовтня 2024 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, у скарзі зазначив, що скаргу підтримує та просить проводити судове засідання за його відсутності.

Представник СУГУНП вХарківській областіу судовезасідання нез`явився,про дату,час тамісце розглядусправи повідомлявсяналежним чином,про причининеявки судне повідомив. 13листопада 2024року наадресу судунадійшов листвід слідчогоСУ ГУНПв Харківськійобласті,в якомузазначено,що СУГУНП вХарківській областіздійснюється досудоверозслідування кримінальногопровадження,внесеного доЄРДР за№ 12023220000001440від 26.12.2023за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.111-1,ч.1ст.364КК Україниза аналогічнимифактами,зазначеними головоюГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 у заяві від 29 жовтня 2024 року.

Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, приходить до такого висновку.

Положеннями частини 1 статті 303 КПК України визначений перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Так, зокрема, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач та прокурор.

Отже, обов`язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, зокрема: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Також, згідно з ч. 1 розділу 2 Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до Реєстру вносяться відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб`єктивна та об`єктивна сторони кримінального правопорушення.

Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статі КК).

Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Разом з тим, такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Вказана інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Вказане слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Зі змісту скарги слідує, що 29 жовтня 2024 року ОСОБА_3 як голова ГО «НОН-СТОП» надіслав на офіційну електронну адресу СУ ГУНП в Харківській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомляє правоохоронні органи про те, що посадові особи міжнародного автомобільного холдингу «Соллі Плюс», діючи за попередньою змовою з адвокатами, нотаріусами та суддями Господарського суду Харківської області, розробили злочинний план з метою рейдерського захоплення земельних ділянок, що розташовані за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова 323-А та 323-В, та які перебувають у власності ТОВ «БРИАН» (код ЄДРПОУ 41330791), шляхом подання безпідставних позовів з подальшим ухваленням за результатами їх розгляду завідомо неправосудних рішень суддями Господарського суду Харківської області в інтересах учасників організованої злочинної групи. Так судді Господарського суду Харківської області, будучи учасниками організованої злочинної групи, зловживаючи своїми повноваженнями, ухвалюють завідомо неправосудні рішення в інтересах інших учасників організованої злочинної групи, за що систематично отримують неправомірну вигоду. Крім того, учасники організованої злочинної групи, використовуючи підконтрольні їм юридичні особи, вивели та легалізували грошові кошти, отримані від продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , шляхом придбання підроблених цінних паперів у фіктивних компаніях та таким чином ухиляються від сплати податків. Крім того, президент міжнародного автомобільного холдингу «Соллі Плюс», будучи учасником організованої злочинної групи, систематично надає неправомірну вигоду представникам державних органів з метою приховування злочинної діяльності учасників організованої злочинної групи, які в свою чергу, зловживаючи службовим становищем, умисно приховують злочинну діяльність учасників організованої злочинної групи. В діях вказаних суб`єктів вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 224, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 376 КК України.

З відповіді слідчого СУ ГУНП в Харківській області від 13 листопада 2024, що надійшла до канцелярії суду, слідує, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023220000001440 від 26.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 364 КК України за аналогічними фактами, зазначеними головою ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 у заяві від 29 жовтня 2024 року.

З долученого до матеріалів скарги Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001440 від 26.12.2023 вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за фактом того, що посадові особи міжнародного автомобільного холдингу «Соллі Плюс» та підпорядковані йому підприємства, незважаючи на встановлену заборону, продовжують здійснювати на території України реалізацію автомобільної техніки виробництва РФ та Республіки Білорусь, чим вчиняють фінансування терористичної діяльності держав агресорів. Крім того, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за заявою ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 № 20/09/2024-1-5 від 20 вересня 2024 року за фактом протиправної діяльності посадових осіб та депутатів Харківської міської ради, які, зловживаючи своїм службовим становищем, приймали незаконні рішення в інтересах ОСОБА_4 щодо виділення земельних ділянок для продажу або здачі в оренду без проведення земельних торгів за зниженими цінами під будівництво автомобільних салонів «Соллі Плюс».

Положення ст.214КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Однак, з матеріалів заяви ОСОБА_3 слідує, що він просить внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань у тому числі відомості щодо винесення суддями Господарського суду Харківської області завідомо неправосудних рішень в інтересах учасників організованої злочинної групи.

Разом зтим,матеріали,долучені доскарги,не містятьбудь-якихдоказів напідтвердження вказанихобставин,а ґрунтуються виключно на суб`єктивному уявленні скаржника щодо ухвалених судом рішень. За своїм змістом викладені скаржником у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставини є незгодою з прийнятими судом рішеннями, при цьому вказану заяву не можна вважати заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки вона не містить відомостей, що підтверджують реальність конкретної події злочину.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_3 у частині зобов`язання уповноважених осіб СУ ГУНП в Харківській області внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 224, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 376 КК України, слідчий суддя зазначає, що у заяві ОСОБА_3 від 29 жовтня 2024 року відсутні відомості, що підтверджують реальність конкретної події злочину, зокрема не зазначено, яке саме кримінальне правопорушення відбулось та за яких обставин, в чому воно полягало, які конкретно особи причетні до його скоєння. При цьому, перелік кримінальних правопорушень, які зазначені ОСОБА_3 у його заяві від 29 жовтня 2024 року, стосуються різноманітних подій, які ймовірно відбулися у різний період часу та за різних обставин, що унеможливлює встановлення ознак конкретного кримінального правопорушення, відомості щодо якого потенційно могли б бути внесені до ЄРДР.

Крім того, зі змісту заяви про кримінальне правопорушення не зрозуміло, хто саме здійснює перелічені заявником кримінальні правопорушення, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених . 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 224, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 376 КК України.

У заяві висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, яке він робить, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо неправомірності дій посадових осіб.

Доводів скаржника недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне переслідування кожного із переліку осіб, зазначених у його заяві, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі конкретних фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування.

З огляду на викладене, у слідчого судді відсутні правові підстави для задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб СУ Головного управління національної поліції в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1