Рішення

від 06.11.2024 по справі 145/102/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/102/24

Провадження №2/145/700/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

"06" листопада 2024 р. смт Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Копилової Л. В. ,

за участю секретаря Мигдальської Н.М.,

психолога ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною позовною заявою. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що відповідачка є матір`ю їх неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх восьми місяців відповідачка покинула їх з донькою та виїхала проживати і працювати за межі України, дитина проживає з ним. Мати не виконує батьківських обов`язків відносно доньки, не приймає участі в її вихованні, навчанні, розвитку, спілкується з донькою лише телефоном досить рідко, а в листопаді 2023 року повідомила про те, що не має наміру повертатися до України. У зв`язку з цим, просить суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно до досягнення донькою повноліття.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 січня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 24 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи.

При розгляді справи позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 на розгляд справи до суду не з`явилася, надавши суду заяву в якій просила розглядати справу в її відсутність. Позовні вимоги визнала і не заперечувала проти їх задоволення. Також зазначила, що на даний час вона проживає за межами України, наміру повертатися не має, там вона працює та влаштовує своє життя.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у висновку органу опіки та піклування. Зазначила, що було встановлено, що відповідачка у справі - мати неповнолітньої ОСОБА_4 виїхала за кордон з метою заробітків, тому донька залишилася з батьком. Зі слів вчителів та самої дитини, мати регулярно спілкується з донькою телефоном, здійснює переказ грошових коштів на утримання доньки. В липні 2023 року вона приїздила додому, відвідувала школу, спілкувалася з класним керівником доньки, цікавилася її успіхами у навчанні, оплати усі необхідні витрати на ремонт школи, просила класного керівника надавати їй інформацію про доньку. Вуличний депутат поспілкувався із сусідами з цього приводу, які були здивовані позбавленням матері батьківських прав відносно доньки, бо вона активно приймає участь в житті дитини. Вона як представник органу опіки та піклування в лютому 2024 року в присутності шкільного психолога спілкувалася з неповнолітньою дитиною, дівчинка була замкнутою у собі і на всі питання відповідала «Не знаю». Також представник органу опіки та піклування зазначила суду, що в цій ситуації дитиною просто маніпулюють.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, думку неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Згідно довідки - характеристики від 04 січня 2024 року виконавчого комітету Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області та характеристики за місцем роботи, вбачається, що ОСОБА_2 проживає разом з неповнолітньою донькою, працює в Тиврівському райагролісі, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.6,9).

З акту обстеження умов проживання від 15 грудня 2023 року вбачається, що за місцем проживання батька ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , неповнолітній дитині ОСОБА_4 створені необхідні та належні умови проживання, є свою окрема кімната, дитина забезпечена усім необхідним для навчання, розвитку і виховання (а.с.7).

З характеристики Сутисківського ліцею на ученицю 6-А класу на ОСОБА_4 вбачається, що дівчинка характеризується позитивно, не конфліктна, вихована, позитивна. На даний час проживає з батьком, який цікавиться її навчанням та відносинами з однолітками, мати знаходиться за кордоном на заробітках (а.с.8).

Допитаний судом свідки ОСОБА_9 пояснив суду, що відповідачка виїхала за кордон у 2022 році на заробітки, там і залишилася. Неповнолітню доньку позивач сам виховує, утримує і забезпечує усім необхідним. Мати не виконує своїх батьківських обов`язків відносно доньки.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що є хрещеним батьком неповнолітньої доньки сторін. Вже тривалий час донька проживає тільки з батьком, мати виїхала за кордон України у 2022 році і з того часу там проживає. Батько самостійно виховує доньку, займається її навчанням, забезпечує її усім необхідним.

Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона є класним керівником неповнолітньої ОСОБА_4 . Дитина проживає лише з батьком, мати залишила їх і поїхала за кордон України. Вихованням та навчанням дитини у школі займається один батько. Матір вона бачила у школі один раз два роки назад. Батько сам купує дитині речі, продукти харчування, готує їжу, здійснює усю хатню роботу. Дівчинка завжди доглянута, усміхнена, ніяких змін після від`їзду матері в її стані не відбулося.

Судом заслухано неповнолітню доньку сторін ОСОБА_4 , яка пояснила, що її мати у 2022 році поїхала працювати і проживати спочатку до Польщі, потім до Германії. З того часу вона не поверталася, спочатку мати спілкувалася з нею за допомогою мобільного телефону, однак потім мати припинила телефонувати їй і писати. З того часу вона проживає з батьком, який самостійно виховує її, утримує, забезпечує матеріально. З матір`ю вона не підтримує жодних відносин, тому не заперечує проти позбавлення матері батьківських прав відносно неї.

Відповідно до ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки чи піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року Генеральної Асамблеї ООН, ратифікована Постановою ВР України 27.02.1991 року в преамбулі визначає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Стаття 3 Конвенції визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Постановою Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», визначено, що «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Оскільки відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - доньки ОСОБА_4 , суд доходить до висновку про позбавлення її батьківських прав відносно доньки.

З висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Сутисківської селищної ради від 26 лютого 2024 року № 23 (а.с.31-35), вбачається, що орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Було встановлено, що права та інтереси дитини в даному випадку матір`ю не порушуються. Дитина проживає з батьком, так як мати на заробітках за кордоном. Дитині створені усі необхідні умови для розвитку, навчання та виховання. Мати щодня спілкується з донькою телефоном.

Прийняте батьком рішення про позбавлення матері батьківських прав та звернення до суду маніпулюючи дитиною є недоречним в поведінці дорослих відносно дитини. Батько зазначив, що маму відправив на заробітки щоб добудувати житло для сім`ї, вона цього добилася, і як наслідок - позбавляє її батьківських прав. Тому комісія вважає, що в цьому переслідується інша причина.

За ч.ч.4-6 ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Наданий суду висновок органу опіки та піклування, затвердженийрішенням виконавчого комітету Сутисківської селищної ради від 26 лютого 2024 року № 23 у даній справі, суд з урахуванням досліджених доказів та думки самої дитини вважає таким, що суперечить інтересам дитини, а тому при ухваленні рішення не погоджується з наданим висновком.

Відповідно до ст.180 СК України обоє батьків в рівній мірі несуть обов`язки з утримання дитини.

Згідно ст.ст.181,183 СК України за рішенням суду грошові кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу його матері, батька та (або) у твердій грошовій сумі, розмір яких визначається судом.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_3 не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, суд приходить до висновку про стягнення з неї на користь позивача аліментів на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення нею повноліття.

Згідно із п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягнення судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.19,164-165, 180-183 СК України, ст.ст.263 -265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 16 січня 2024 року і до досягнення донькою повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів, відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2024 року.

Суддя Копилова Л. В.