Ухвала

від 15.11.2024 по справі 635/9844/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №635/9844/24

Провадження по справі 1-в/635/630/2024

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2024 року с-ще Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області подання в.о. начальника державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_3 про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у зв`язку з набранням чинностіЗаконом України№3886-ІХ від18.07.2024року «Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» відносно ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

В.о. начальника державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_5 звернувся до суду із поданням про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у зв`язку з набранням чинностіЗаконом України№3886-ІХ від18.07.2024року «Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор та представник ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» надали до суду заяви про розгляд подання без їх участі, що відповідно до приписів абз. 2 ч. 5ст. 539 КПК Українине перешкоджає проведенню судового розгляду.

Від засудженого ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд подання без його участі.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку про його задоволення за таких підстав.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ,стаття 51Кодексу Українипро адміністративніправопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 1 статті 3 КК Українивстановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IVПодаткового кодексуУкраїни визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року, а саме у 2024 році - 3028 грн, у 2023 - 2684 грн, у 2022 - 2481 грн, у 2021 році - 2270 грн, у 2020 році - 2102 грн., у 20191921 грн., у 20181762 грн. та віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.

Судовим розглядом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» за вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 вересня 2023 року.

За вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 вересня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК Українита призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.3 ст.78, ч.1 та 4 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2022 року і остаточно призначено покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.

Вказаним вироком ОСОБА_4 засуджений за ч.4 ст.185КК України за епізодом від 30.03.2023, яким завдано матеріальних збитків на суму 2062,64 грн, тобто розмір викраденого складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.01.20232684 грн).

Крім того, за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2022 року, який був приєднаний на підставі ч.1 та ч.4 ст.71 КК України до вироку Нововодолазького районного суду Харківської області від 11.09.2023 року, ОСОБА_4 також вчинив кримінальне правопорушення 19.06.2022 року за ч.4 ст.185 КК України, чим завдав матеріальні збитки на суму 1626,25 грн., що складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.01.20222481 грн).

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст.3, ч. 2 ст.4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1ст. 5 КК України).

Вказане положення цілком узгоджується із вимогамист. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено правовий висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Таким чином, кримінальні правопорушення, передбачені ч.4ст.185 КК України, за вчинення яких ОСОБА_4 був засуджений вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 11.09.2023 року та вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 21.12.2022 року, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння яким наразі передбачено саме кримінальну відповідальність 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 2 статті 74КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

У зв`язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність частини діянь, за вчинення яких засуджено ОСОБА_4 , усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч.2 ст.74КК України засудженого необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 вересня 2023 року.

Таким чином, суд, на підставіст. 58 Конституції України, ст.5,ч.2 ст.74 КК України,Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»та керуючись ст.ст.336,537,539 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання в.о. начальника державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_3 - задовольнити.

На підставі ч. 2ст.74КК України негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 вересня 2023 року за ч.4 ст.185, ч.1,4 ст.71 КК Україниу виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_1