Рішення

від 14.11.2024 по справі 690/484/24

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №690/484/24

Провадження №2/690/208/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року м. Багачеве

Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товарної біржі «Українська товарна біржа» про визнання біржового договору купівлі-продажу нерухомості дійсним та визнання права власності на придбане нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в позовній заяві просять суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості, а саме кв. АДРЕСА_1 , укладений 12.09.2001 та посвідчений ОСОБА_7 , керівником відділу нерухомості Української товарної біржі під реєстраційним номером 180952 12.09.2001; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м, жилою площею 47,8 кв.м, яка знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м, жилою площею 47,8 кв.м, яка знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м, жилою площею 47,8 кв.м, яка знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_3 та визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м, жилою площею 47,8 кв.м, яка знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_3 , посилаючись на те, що 12.09.2001 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 придбалиу ОСОБА_5 та ОСОБА_9 кв. АДРЕСА_5 загальною площею 72,3 кв.м, жилою площею 47,8 кв.м, яка знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_3 , шляхом укладення договору купівлі-продажу на Українській товарній біржі, який відповідно до вимогЗакону України «Про товарну біржу»був зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» під № 180952 від 12.09.2001.

Зазначений об`єкт нерухомості належав продавцям на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням Ватутінського міського органу приватизації № 3607 від 22.03.2000 та був зареєстрований ЧОБТІ у реєстрову книгу за № 1812/3643 28.03.2000.

Купівлю-продаж нерухомості було вчинено за 46 848, 00 грн.. Кошти продавці одержали від позивачів, покупців, до підписання цього договору.

Згідно з п. 5 договору продавці свідчили, що зазначений об`єкт нерухомості нікому не був проданий, не подарований, не відданий під заставу та під забороною (арештом) не перебуває. Крім того, продавці зобов`язувались звільнити об`єкт нерухомості та виписати всіх, хто проживає у ньому, на протязі одного місяця з моменту підписання договору.

Таким чином, в укладеному договорі купівлі-продажу сторони повністю обумовили усі істотні умови у тексті біржового договору, досягли згоди по усіх суттєвих питаннях, всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна ними, сторонами, виконані у повному обсязі. Також факт купівлі-продажу квартири і виконання умов укладеного договору ніким не оскаржено і ніким не оспорюється.

Після укладення даного договору його нотаріальне посвідчення сторони не здійснювали, він ними був зареєстрований у ЧОБТІ 10.09.2001, про що відповідний запис внесено в реєстрову книгу № 1 за № 3646 і підтверджується довідкою № 597 від 04.06.2024 Звенигородського відділку КП «ЧОБТІ». На той час нотаріальне посвідчення договору не передбачалося.

На виконання умов договору купівлі-продажу квартири від 12.09.2001, зареєстрованого Українською товарною біржею, які відповідали волі сторін, вони, якпокупці, оплатили вартість кв. АДРЕСА_1 , а продавці звільнили продану нерухомість та надала її покупцям. В подальшому вони право власності на вищезазначену квартиру зареєстрували в КП «ЧООБТІ» за № 3646 12.09.2001. Тобто, всі істотні умови договору, зареєстрованого на товарній біржі, сторонами виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений.

За ними, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 і ОСОБА_3 право власності було зареєстровано (тобто визнано державою) згідно чинної на той момент інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998 року, яка передбачала в якості правовстановлюючого документу зареєстровані на біржі правочини. Таким чином, вони на законних підставах набули право власності на придбане майно.

Після придбання квартири вони стали в ній проживати, уклали договори з відповідними організаціями на постачання комунальних послуг, тобто правомірно, відкрито володіють і користуються придбаною квартирою.

Оціночна вартість кв. АДРЕСА_1 станом на 17.07.2024 становить 987 650, 65 грн..

На теперішній час вони не мають можливості розпоряджатися придбаним нерухомим майном та вчиняти щодо нього будь-які цивільно-правові угоди, оскількидоговір купівлі-продажу не пройшов нотаріального посвідчення, що і змушує їх звернутися до суду з даним позовом.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник адвокат Павленко С.І. в судове засідання не з`явилися, представник позивачів подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести буз участі позивачів та без його участі, як представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_6 та представник відповідача Товарної біржі «Українська товарна біржа» в судове засідання не з`явилися.

Ухвалою суду від 14.11.2024 вирішено провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача ОСОБА_6 та представника відповідача Товарної біржі «Українська товарна біржа».

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають до задоволення, оскільки знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є законними, обгрунтованими та стверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно дост.81ЦПК Україникожна стороназобов`язана довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень,крім випадків,встановлених ст.82цього Кодексу.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 12.09.2001 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 і ОСОБА_3 придбалиу ОСОБА_5 і ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_6 , шляхом укладення договору купівлі-продажу на Українській товарній біржі, який відповідно до вимогЗакону України «Про товарну біржу»був зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» під № 180952 від 12.09.2001 року, що стверджується копією договору купівлі-продажу нерухомості (а.с.33).

Зазначений об`єкт нерухомості належав продавцям на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням Ватутінського міського органу приватизації № 3607 від 22.03.2000 та був зареєстрований Черкаським ОБТІ у реєстрову книгу за № 1812/3643 28.03.2000 (а.с.31).

Купівлю-продаж нерухомості було вчинено за 46848, 00 грн. Кошти продавці одержали від покупців до підписання цього договору.

Згідно з п. 5 договору продавці свідчили, що зазначений об`єкт нерухомості нікому не був проданий, не подарований, не відданий під заставу та під забороною (арештом) не перебуває. Крім того, продавці зобов`язувались звільнити об`єкт нерухомості та виписати всіх, хто проживає у ньому, на протязі одного місяця з моменту підписання договору.

Таким чином, в укладеному договорі купівлі-продажу сторони повністю обумовили усі істотні умови у тексті біржового договору, досягли згоди по усіх суттєвих питаннях, всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані у повному обсязі. Також факт купівлі-продажу квартири і виконання умов укладеного договору ніким не оскаржено і ніким не оспорюється.

Після укладення даного договору його нотаріальне посвідчення сторони не здійснювали, він покупцями був зареєстрований у Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації 10.09.2001, про що відповідний запис внесено в реєстрову книгу № 1 за № 3646 і підтверджується довідкою № 597 від 04.06.2024 Звенигородського відділку КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» (а.с.34).

Ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» № 1954-12 від 10.12.1991 (в редакції чинній на час вчинення договору купівлі-продажу квартири) передбачалось, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.

При укладанні договору купівлі-продажу від 12.09.2001 сторони керувались ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», а тому вважали, що договір купівлі-продажу квартири укладено згідно вимог чинного на той час законодавства.

Але цей Закон вступив у протиріччя з діючою на час укладення договору купівлі-продажу нормою цивільного законодавства - ч. 1 ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року), яка вимагала нотаріальної форми посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомості (ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року).

Отже, вказаний договір купівлі-продажу квартири було ними укладено під час діїЦК УРСР 1963 року, ст. 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Відповідно до вимог ст. 228 ЦК УРСР 1963 року продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами.

Відповідно доПрикінцевих та перехідних положень ЦК України вінзастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинностіЦК України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Приписамист. 224 ЦК УРСРбуло встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно дост. 153 ЦК УРСРдоговір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідност. 15 Закону України «Про товарну біржу», на яку є посилання в договорі купівлі-продажу квартири від 12.09.2001 та яка була чинна станом на дату укладення правочину, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.При цьому законодавство на момент укладення правочину не пов`язувало виникнення права власності з реєстрацією.

Ст. 41 Конституції Українипередбачено право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За ст. 128 ЦК Україниправо власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згіднозі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно дост. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ст. 15, 16 ЦК Українипередбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права є, зокрема, його визнання.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 4Закону України «Про власність», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник на свій розсуд, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Згідно з ч. 1 ст.13цього ж Законуоб`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Як зазначалось вище, на виконання умов договору купівлі-продажу квартири від 12.09.2001, зареєстрованого Українською товарною біржею, які відповідали волі сторін, покупці оплатили вартість квартири АДРЕСА_1 , а продавці звільнили продану нерухомість та надали її покупцям. В подальшому покупці, право власності на вищезазначену квартиру зареєстрували в КП «ЧООБТІ» за № 3646 12.09.2001. Тобто, всі істотні умови договору, зареєстрованого на товарній біржі, сторонами виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений.

За ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 і ОСОБА_3 право власності було зареєстровано (тобто визнано державою) згідно чинної на той момент інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998, яка передбачала в якості правовстановлюючого документу зареєстровані на біржі правочини.

Таким чином, вони на законних підставах набули право власності на придбане майно. Після придбання квартири вони стали в ній проживати, уклали договори з відповідними організаціями на постачання комунальних послуг, тобто правомірно, відкрито володіють і користуються придбаною квартирою, що стверджується копіями договорів та довідок (а.с.41-42, 43-48, 49-50, 51-52, 53-54, 55-56, 58).

Оціночна вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 17.07.2024 становить 987 650, 65 грн., що підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності про вартість жилого приміщення від 17.07.2024 (а.с.59).

Ст.391, 392 ЦК України(в редакції 2003 року) встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування тарозпоряджання своїм майном. Власник може пред`явити позов про визнання його прававласності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

На теперішній час позивачі не мають можливості розпоряджатися придбаним нерухомим майном та вчиняти щодо нього будь-які цивільно-правові угоди, оскількидоговір купівлі-продажу не пройшов нотаріального посвідчення, що і змусило позивачів звернутися до суду з даним позовом.

Належна оцінка зібраних у справі доказів вказує на наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за позивачами права власності на квартиру.

Враховуючи всі обставини справи, суд вважає за необхідне визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості, а саме кв. АДРЕСА_1 , укладений 12.09.2001 та посвідчений ОСОБА_7 , керівником відділу нерухомості Української товарної біржі під реєстраційним номером 180952 12.09.2001; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м, жилою площею 47,8 кв.м, яка знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м, жилою площею 47,8 кв.м, яка знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м, жилою площею 47,8 кв.м, яка знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_3 та визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири загальною площею 72,3 кв.м, жилою площею 47,8 кв.м, яка знаходиться на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_3 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачі не ставлять питання про відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, Закону України «Про товарну біржу», Закону України «Про право власності», ст. 47,153,224,227,228ЦК України1963року,ст.15,16,321,328,392ЦК України2003року та керуючисьст. 4, 12, 81, 122, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товарної біржі «Українська товарна біржа» про визнання біржового договору купівлі-продажу нерухомості дійсним та визнання права власності на придбане нерухоме майно задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 , укладений 12 вересня 2001 року та посвідчений ОСОБА_7 , керівником відділу нерухомості Української товарної біржі під реєстраційним номером 180952 12 вересня 2001 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_6 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_6 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_4 право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_6 .

Визнати за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 право власності на 1/4 частину чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_6 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий В.А. Здоровило