Рішення

від 14.11.2024 по справі 703/3784/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3784/24

2-о/703/148/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судовогозасідання Дегтярь Л.В.

за участі:

заявниці ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою з вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавицею ОСОБА_3 на час смерті останньої.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 1,88 га в межах Попівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Спадщину після її смерті прийняла вона так як постійно на день смерті спадкодавиці проживала разом із нею однією сім`єю та її син ОСОБА_2 , оскільки звернувся до нотаріальної контори із заявою.

Оскільки позасудовим шляхом вона не може встановити факт спільного проживання із ОСОБА_3 то змушена звернутись із даною заявою до суду.

Відповідно заявниця просила суд встановити факт постійного проживання разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Ухвалою судді від 18 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2024 року замінено заінтересовану особу з Тернівської сільської ради на ОСОБА_2 .

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви. Пояснила, що її мати ОСОБА_3 проживала по АДРЕСА_1 та вона проживала разом із нею без реєстрації та надавала їй сторонній догляд до дня її смерті. Таким чином вважає, що прийняла спадщину, шляхом спільного проживання, однак підтвердити даний факт не може, через що нотаріус відмовляє їй у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій вказав, що не заперечує проти вимог заяви та просить провести розгляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, врахувавши позицію заінтересованої особи, викладену письмово, врахувавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

З копії заповіту від 09 червня 2016 року вбачається, що ОСОБА_3 заповіла земельну ділянку площею 1,88 га, розташовану в межах Попівської сільської ради Черкаського району Черкаської області своєму онуку ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 1,88 га в межах Попівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Після її смерті спадщину прийняла її донька ОСОБА_1 , оскільки проживала разом із нею однією сім`єю та онук ОСОБА_4 , оскільки звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

З відповіді Смілянської державної нотаріальної контори № 1060/02-14 від 27 липня 2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 .

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01 травня 1970 року та копії свідоцтва про укладення шлюбу від 05 вересня 1987 року вбачається, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 .

З довідки виданої виконавчим комітетом Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 175 від 29 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживала біля своєї матері ОСОБА_3 .

З актів підтвердження від 29 травня 2024 року вбачається, що разом із ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 проживала дочка ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_3 та їй відомо про те, що ОСОБА_1 є її донькою, яка останні декілька років здійснювала догляд за матір`ю, оскільки вона тяжко хворіла.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_3 та їй відомо про те, що вона останні декілька років хворіла та через це її донька ОСОБА_1 проживала разом із матір`ю та доглядала її.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як вбачається з наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що заявницею ОСОБА_1 доведено факт її постійного проживання із спадкодавицею ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а тому вимоги заяви підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку, що заявницею доведено факт її постійного проживання разом із спадкодавицею ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а тому заява підлягає до задоволення.

Керуючись статями 15, 16, 328, 1216-1218, 1221, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 разом із спадкодавицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький