Ухвала

від 06.11.2024 по справі 757/49798/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49798/24-к

пр. 1-кс-42575/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтерсах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №120230020160000534 від 23.10.2023, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтерсах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №120230020160000534 від 23.10.2023.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 21.06.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03.06.2024 року у справі №757/25177/24-к, співробітниками ГСУ НП України було проведено обшук в пункті обміну валют ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89 А.

У ході вказаного обшуку було вилучено особисті грошові кошти, що належать ОСОБА_5 , зокрема:Українська гривня: номіналом 1000 грн. 716 купюр;номіналом 500 грн. 2406 купюр; номіналом 200 грн. 481 купюра;номіналом 50 грн. 145 купюра;номіналом 20 грн. 709 купюра; номіналом 10 грн. 5 купюр;номіналом 5 грн. 2 купюри., в загальній сумі 1 558 190 грн.долар США: номіналом 100 доларів 135 купюр;номіналом 50 доларів 61 купюра;номіналом 20 доларів 35 купюр;номіналом 10 доларів 42 купюри;номіналом 5 доларів 4 купюри;номіналом 1 доларів 2 купюри, в загальній сумі 17 692 долара США;Євро:Номіналом 20 євро 73 купюри; номіналом 10 євро 62 купюри, в загальній сумі 2 080 Євро.

Адвокат вказує, що попередньо ОСОБА_5 було особисто передано ОСОБА_6 грошові кошти в загальній сумі 2 000 000 грн., для здійснення обміну на валюту для оплати навчання її доньки за кордоном.

З ОСОБА_6 остання має давні сталі дружні стосунки та, враховуючи, що вона працює в фінансовій установі, та має дозвіл на здійснення операцій по купівлі-продажу валюти, відповідно передала їй грошові кошти на загальну суму 2 000 000 грн. для обміну на валюту.

Щодо вказаних вище обставин було проінформовано слідчого, під час відео-фіксації слідчої дії, та надано відомості з Державного реєстру про походження грошових коштів за результатом здійснення підприємницької діяльності та сплати з них всіх загальнообов`язкових податків. А тому походження грошових коштів та їх перебування в пункті обміну валют підтверджується поза розумний сумнів.

Вказані грошові кошти отримані від здійснення підприємницької діяльності, з яких сплачено всі загальнообов`язкові податки, збори та платежі.

Разом з тим, у ході обшуку за вказаною адресою було вилучено грошові кошти у ОСОБА_7 , який перебував у приміщенні під час проведення слідчої дії, а саме: українську гривню номіналом 500 грн. - 5 000 купюр, на загальну суму 2 500 000,00 грн. Так, ОСОБА_7 повідомив слідчого про отримання в борг цих коштів від ОСОБА_4 .

В підтвердження сказаного слідчому було надано розписку від 20.06.2024 року та податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за 2023 рік та 1 квартал 2024 року, що підтверджує походження коштів та сплати з них всіх загальнообов`язкових податків, а тому походження грошових коштів та їх передання особі у якої їх було вилучено ули підтверджені.

Проте, слідчим за відсутності вмотивованого обґрунтування та підстав, за наявності доказів про походження коштів та законності їх перебування за адресою обшуку, посилаючись виключно на наявність кримінального провадження, було прийнято протиправне рішення про вилучення грошових коштів осіб.

Адвокат вказує, що ухвалою про обшук не було передачано вилучення грошових коштів, а тому прокурор звернувся до Печерського районного суду м.Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у ході обшуку від 21.06.2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 16.07.2024 року у справі №757/29607/24-к було накладено арешт на вилучене майно, однак ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 10.09.2024 року у справі №757/39199/24-к клопотання представника ОСОБА_5 та ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту було задоволено та скасовано арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 16.07.2024 року у справі №757/29607/24-к, на майно, яке було вилучене 21.06.2024 року під час проведення обшуку в пункті обміну валют ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89.

Однак, дана ухвала органом досудового розслідування не була виконана, майно не було повернуто власникам.

В подальшому, прокурор повторно звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , 21.06.2024 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03.06.2024 року у справі №757/25177/24-к в пункті обміну валют ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89 А, але ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 02.10.2024 року у справі №757/40868/24-к залишено без задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Однак, ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 04.10.2024 року у справі № 757/45395/24-к задоволено клопотання прокурора та повторно накладено арешт на тимчасово вилучене майно, який адвокат просить слідчого суддю скасувати.

Також, адвокат, посилаючись на необгрунтвоаність арешту, зазначає, що власиники майна не перебувають у статусі підозрюваного, обвинуваченого та не є особами, які з силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а відповідно застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту не може бути застосовано.

Крім того, на думку адвоката, матеріали кримінальної справи не містять доказів, що вилучені речі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Окрім цього, адвокат вказує, що обшук було проведено без належної ухвали слідчого судді.

Таким чином, адвокат вважає, що накладений арешт, на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва від 04.10.2024 року у справі № 757/45395/24-к, є безпідставним, а тому має бути скасованним.

Адвокат в судове засідання з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без фіксування технічними засобами.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність прокурора та слідчого, на підставі наданих доказів.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023020160000534 від 23.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів.

21.06.2024, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2024, проведено обшук групи нежитлових приміщень, а саме (№16а) площею 48,20 кв.м. (в літ. Б), ( АДРЕСА_1 ) площею 98,70 кв.м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв.м. (в літ. А), (№26) площею 115,6о кв.м. (літ. А), розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було вилучено майно, яке не було передбачене ухвалою, а саме: українська гривня номіналом 1000 грн. в кількості 216 купюр;українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр; українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр; українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр;українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр; українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр; українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри; долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр;долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр; долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр; долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри;долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри; долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри; євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр; євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр.

Також, під час цього обшуку з сумки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено українську гривню номіналом 500 грн в кількості 5000 купюр.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.07.2024 року, справа №757/29607/24-к, було накладено арешт на вищевказане майно, з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2024 року клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задоволено та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.07.2024 року, справа №757/29607/24-к.

02.10.2024 ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі 757/40868/24-к було відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна.

04.10.2024 ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі 757/45395/24-к було накладено арешт на майно, а саме: українська гривня номіналом 1000 грн. в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, яке вилучено під час проведення обшуку в групі нежитлових приміщень, а саме (№16 а) площею 48,20 кв./м. (в літ. Б), (№15 а, №22) площею 98,70 кв./м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв./м. (в літ. А), (№26) площею 115,6о кв./м. (літ. А) розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , а також на українську гривню номіналом 500 грн в кількості 5000 купюр, які вилучені під час цього ж обшуку з сумки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження № 12023020160000534.

Так, з даної ухвали вбачається, що орган досудового розслідування при зверненні з накладенням арешту зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з лютого 2022 року по теперішній час на території України та Республіки Молдова діє організована група осіб, яка, взявши за основу своєї діяльності вчинення транскордонних злочинів, учасники якої мають чіткий розподіл ролей, здійснюють за грошову винагороду незаконне переправлення громадян України до Європейського союзу транзитом через Республіку Молдова.

Проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться приміщення, яке підконтрольне учасникам організованої групи, через яке особи, які виявили намір незаконно перетнути державний кордон України, здійснювали перекази коштів за таку послугу.

Зокрема, ОСОБА_8 та інші невстановлені на даний час особи направляли за вказаною адресою осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, де останні надавали готівкові кошти, які у подальшому перераховувалися на криптогаманці учасників організованої групи.

У зв`язку з цим, було проведено обшук та вилучено грошові кошти, в тому числі із з сумки ОСОБА_7 .

З ухвали вбачається, що ОСОБА_7 пояснив, що ці кошти він отримав у борг від ОСОБА_4 та надав копію розписки. Проте, на прохання слідчого зробити власноруч підпис для його візуального порівняння з тим, який в розписці, останній відмовився та покинув приміщення проведення обшуку, не розписавшись в протоколі.

Прокурор зазначив, що в подальшому, на виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40 КПК України, від оперуповноважених ДСР НПУ надійшов рапорт щодо ймовірного протиправного походження грошових коштів, вилучених в ході вищевказаного обшуку, а також факту їх подальшого введення в тіньовий обіг у вигляді криптоактивів, що свідчить про те, що вилучені кошти можуть бути предметом легалізації майна, здобутого злочинним шляхом.

З метою встановлення об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні до Державної податкової служби України скеровано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, від 13.09.2024 про надання тимчасового доступу до речей і документів, які нададуть можливість з`ясувати походження вищевказаної суми грошових коштів та їх фактичного власника.

Крім того, з метою забезпечення подальшого виконання ст. 59 КК України, а саме стягнення в дохід держави майна, яке належить ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , недопущення приховання, знищення та перероблення такого майна, виникла необхідність в накладені арешту на грошові кошти, що були вилучені в ході проведення обшуку групи нежитлових приміщень, а саме (№16 а) площею 48,20 кв.м. (в літ. Б), ( АДРЕСА_1 ) площею 98,70 кв.м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв.м. (в літ. А), ( АДРЕСА_3 .

З врахуваннмя зазначених обставин слідчий суддя пришов до висновку про накладення арешту, з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

З врахуванням зазначеного, варто зазначити, що статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Також, правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, з врахуванням зазначеного, слідчий суддя при накладенні арешту має переконатися, а сторона обвинувачення має довести, що майно, арешт на яке накладається, є предметом вчинення кримінального правопорушення, набуте під час його вчинення має відношення до нього.

Разом з цим, до суду звернувся представник власника майна, який вказує, що даний арешт порушує права заявника.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Таким чином право власності є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном, принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суд констатує порушення державою cm. 1, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяжень, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканість права власності.

Окрім того, Європейський суд прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Патрідіс проти Греції" (ВП), заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня1994 року, Series A N 296- А, П. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 4962, від 10 травня2007 року). Будь-яке втручання державного органу управо на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Таким чином, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого1986 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A N 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справах "Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук і Йонкало проти України" судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра,

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних сводоб гарантує кожній фізичній або юридичній особі право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання та ухвалу суду, якою було накладено арешт, слідчий суддя прийшов до висновку, що станом на день розгляду клопотання наявні підстави для скасування арешту.

Загалом, з урахуванням обставин розгляду питання щодо доцільності накладення арешту на вилучене майно, вбачається, що позиція сторони обвинувачення є необґрунтованою, оскільки на думку слідчого судді вилученні кошти не вказують на те, що вони набуті під час вчинення кримінального правопорушення, є предметом вчинення кримінального правопорушення.

Також, вбачається, що досудове розслідування здійснюється з 2023 року, однак з ухвали суду про накладення арешту не вбачається, що заявики мають будь-який процесуальний статус в кримінальному провадженні, зокрема і особа у якої фактично вилучені грошові кошти.

Аналізуючи ухвалу слідчого судді про накладення арешту від 04.10.2024, слідчий суддя погоджується з позицією судді, що стаття 172 КПК передбачає обов`язок слідчого судді розглянути клопотання про арешт майна у встановлений законом строк та не містить жодних виключень чи обмежень щодо повторного звернення із клопотанням про арешт того ж майна, яке було арештоване в минулому.

Разом з цим, слідчий суддя вважає, що це не свідчить про те, що дана норма дозволяє органу досудового розслідування постійно звертатись з клопотанням про накладення арешту на майно, яке є вилученим під час обшуку, при тому, що оцінку необхідності такого заходу надавалась слідчими суддями неодноразово.

При цьому, остання відмову в накладенні арешту на вилучене майно органом досудового розслідування не було оскаржено.

Відтак, така процесуальна поведінка може призводити до порушення прав власників майна, які при доведенні обставин, на які вони посилається, не можуть реалізувати свої права, які також передбачені законодавством.

Окрім цього, слідчий суддя, накладаючи арешт на грошові кошти, зазначив, що метою арешту є збереження речових доказів, однак загалом щодо обставин їх вилучення та чому необхідно накласти повторно арешт, який був скасований не надано оцінку, а тому зазначене свідчить про те, що позиція органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про арешт майна була необґрунтованою.

Також, слідчий суддя вбачає, що з протоколу обшуку під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_5 було зазначено, що грошові кошти в загальній сумі 2 000 000 грн. було передано останньою особисто працівнику установи ОСОБА_6 для здійснення обміну на валюту для оплати навчання її доньки за кордоном. Під час проведення обшуку слідчому надано відомості з Державного реєстру про походження грошових коштів за результатами здійснення ОСОБА_5 підприємницької діяльності та сплати з них усіх загальнообов`язкових податків, що також долучено до матеріалів клопотання. Крім того, грошові кошти вилучено у ОСОБА_7 , який перебував у приміщенні під час проведення обшуку, та останнім повідомлено, що вказані грошові кошти отримано в борг від ОСОБА_4 , що також підтверджується розпискою від 20 червня 2024 року та податковою декларацією платника єдиного податку ФОП ОСОБА_4 .

Відтак, слідчий суддя вважає, що органу досудового розслідування після вилучення грошових коштів було надано достатньо часу для дослідження їх походження та встановлення необхідності застосування до них такого заходу як арешт.

Таким чином, при повтороному накладенні арешту та при розгляді питання про скасування арешту органом досудового розслідування не надано доказів того, що мета арешту є пропорційною заходу, оскільки не було надано доказів, що грошові кошти є засобом вчинення кримінального правопорушення, або ж має до нього відношення.

З врахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що є безпідставним утримання майна третіх осіб, які немають статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а іншого прокурором або слідчим не було повідомлено слідчому судді.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі "Узан та інші проти Туреччини"/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку, про задоволення клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 04.10.2024 року у справі № 757/45395/24-к, на майно, яке було вилучене 21.06.2024 року під час проведення обшуку в пункті обміну валют ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 89, а саме: на грошові кошти українська гривня номіналом 1000 грн. в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, а також на українську гривню номіналом 500 грн в кількості 5000 купюр в рамках кримінального провадження № 12023020160000534.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_9