Рішення
від 14.11.2024 по справі 759/13890/24
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13890/24

пр. № 2/759/4626/24

14 листопада 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024 до суду надійшла позовна заява Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 75 594,03 грн., інфляційні втрати 1 362,49 грн., 3% річних 831,32 грн., а всього 77 787,84 грн., та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована наступним, наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради № 296 від 06.08.2001 року, житловий будинок АДРЕСА_1 передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс».

Відповідно до п. 2.2. Статуту предметом діяльності Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» є надання житлово-комунальних послуг споживачам.

Між позивачем та відповідачем, який є власником квартири АДРЕСА_2 , 13.09.2012 року укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надалі - договір про надання послуг, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у будинку АДРЕСА_1 , а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачені договором.

Ухвалою від 08.07.2024 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. (а.с.33)

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Дослідивши наявні письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради № 296 від 06.08.2001 року, житловий будинок АДРЕСА_1 передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс».

Відповідно до п. 2.1. Статуту КП «Житло-Сервіс», підприємство створене з метою отримання прибутку від підприємницької діяльності із утримання, обслуговування, експлуатації та ремонту будинків і споруд комунальної власності територіальної громади м. Києва та прибудинкових територій, а також здійснення контролю за виконанням громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

Відповідно до п. 2.2. Статуту предметом діяльності Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» є надання житлово-комунальних послуг споживачам.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем, який є власником квартири АДРЕСА_2 , 13.09.2012 року укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надалі - договір про надання послуг, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у будинку АДРЕСА_1 , а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачені договором.

Таким чином, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає позивач.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 12.02.2001 (а.с. 10)

Згідно ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов`язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо), 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положення ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не здійснює оплату вартості житлово-комунальних послуг, та на підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок, відповідно до якого за відповідачем за період з квітня 2021 року по січень 2024 року наявна заборгованість у розмірі 75 594,03 грн.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування рішення наданий позивачем розрахунок, як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі найманої відповідачем квартири.

Згідно з положеннями статей 526, 530, 611 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідач не виконав грошове зобов`язання, а отже він, відповідно до положень ст. 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території за період з 01.06.2021 по 31.01.2022 та з 01.01.2024 по 30.04.2024, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь збитки від інфляції у розмірі - 1 362,49 грн., а також 3% річних у розмірі - 831,32 грн.

Вказані розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми перевірені судом та здійснені позивачем вірно.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, позивачем понесені витрати на правову допомогу в сумі 2 500 грн.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною позивача надано: копію Договору про надання правничої допомоги № 13-24Т від 10.01.2024, укладеною між АО «ШЕНЛІ» і позивачем; попередній розрахунок суми судових витрат, детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 2 500,00 грн., акт виконаних робіт від 31.05.2024 по договору про надання правничої допомоги, довіреність від 10.01.2024 № 056/04-58, копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Ключник А.В.

Оскільки позивачем підтверджено розмір понесених ним витрат на правничу допомогу, суд вважає, що вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 75 594,03 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 362,49 грн., 3% річних у розмірі 831,32 грн., судові витрати зі сплати судового збору 3 028,00 грн. та витрат на правничу допомогу 2 500,00 грн., а всього: 83 315,84 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», код ЄДРПОУ 31025659, місце знаходження 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

СудСвятошинський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення14.11.2024
Оприлюднено18.11.2024
Номер документу123028656
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —759/13890/24

Рішення від 14.11.2024

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Ключник А. С.

Ухвала від 08.07.2024

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Ключник А. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні