Ухвала

від 04.11.2024 по справі 761/40314/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40314/24

Провадження № 2-о/761/620/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання фізичної особи зниклою безвісти за особливих обставин, -

встановив:

У жовтні 2024р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вищевказана заява.

Статтями 175,177, 318 ЦПК України встановлено обов`язкові вимоги до змісту та форми заяви, обов`язок дотримання яких покладається на заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Частиною 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків відповідно до ст. 317 ЦПК України з наступних підстав.

Зі змісту заяви вбачається, що син заявниці зник безвісти під час виконання бойових завдань.

Наводячи обставини, які ймовірно можуть свідчити про загибель ОСОБА_2 , заявниця просить суд оголосити сина не таким, що загинув, а таким, що зник безвісти за особливих обставин.

Втім, статтею 43 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

У той же час, ч. 2 ст. 46 ЦК України, визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що безвісна відсутність фізичної особи та те, що фізична особа зникла за певних обставин є різними за своїм змістом поняттями.

Якщо громадянин пропав безвісти за наявності обставин, що загрожували йому смертю, або обставин, що дають підстави припустити його загибель (під час воєнних дій) і це підтверджено відповідними органами, то визнання такої особи безвісно відсутньою в судовому порядку не проводиться. В даному випадку заінтересовані особи вправі звернутись до суду із заявою про оголошення особи, яка пропала безвісти, померлою.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 січня 2021р., справа №154/2135/17, та зазначив, що «виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.».

Фактично, долучені до заяви про встановлення факту, який має юридичне значення, докази доводять факт безвісної відсутності ОСОБА_2 та не потребують для констатації цього факту судового рішення. Втім, для досягнення мети, яку зазначає заявниця, вбачається за доцільне ініціювати питання про оголошення особи померлою в результаті загибелі під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як в межах заявлених вимог. Зважаючи на те, що заявницею наводяться обставини ймовірної загибелі сина під виконання бойових завдань під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, а у заявленій вимозі ініціюється питання оголошення сина безвісти відсутнім, суд пропонує заявниці уточнити вимоги заяви, з урахуванням вищенаведених приписів закону та висновку Верховного суду у справі №154/2135/17.

Отже, заявниці необхідно подати до суду виправлену редакцію заяви для суду та заінтересованої особи, з урахуванням вищевикладених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175,177, 185, 260, 317, 353 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання фізичної особи зниклою безвісти за особливих обставин - залишити без руху.

Надати заявнику строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали на усунення зазначених недоліків заяви.

Роз`яснити заявнику, що у разі якщо недоліки заяви у вказаний строк не будуть усунені, заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: